Презентація проєкту нової Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року
Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.
Учасники: Ірина Верещук - віцепрем'єр-міністр України - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України; Ганна Христова - керівник Проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: пошук тривалих рішень. Фаза ІІ”; Альона Луньова - директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA; Марія Красненко - юристка ГО “Громадський холдинг «Група Впливу»; Валерія Вершиніна - правова експертка «БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» в Україні.
Довідково. Проєкт Стратегії передбачає запровадження комплексних механізмів державного реагування на виклики, які виникають під час внутрішнього переміщення від моменту прийняття особою рішення про евакуацію, протягом періоду соціальної адаптації та інтеграції ВПО у приймаючій громаді й до моменту повернення до місця постійного проживання та реінтеграції.
Проєкт Стратегії розроблений Мінреінтеграції спільно з експертами громадських і міжнародних організацій за підтримки проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ».
Контактний телефон: (099) 140-79-98.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Акредитація представників ЗМІ за посиланням.
Важливо! Акредитація на захід і пред’явлення документів, що посвідчують особу, обов’язкові.
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform
Підсумкові матеріали:
Проєкт нової стратегії щодо внутрішнього переміщення враховує дев’ятирічний досвід України – Верещук
Проєкт нової стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року враховує дев’ятирічний досвід України у цьому питанні та передбачає запровадження комплексних механізмів реагування на виклики, які виникають у переселенців з моменту виявлення бажання евакуюватись.
Про це під час презентації в Укрінформі повідомила віцепрем'єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. «Ми дев’ять років у війні, і внутрішньо переміщені особи у нас були з 2014 року. Зараз ситуація змінилася, у нас була стратегія, але зараз з’явилась величезна потреба її актуалізувати.
Тому зараз це нова стратегія щодо наших внутрішньо переміщених осіб, яка враховує дев’ятирічний досвід. І всі обставини - від коли людина приймає для себе рішення евакуюватись і до кінцевого етапу, коли ми повинні допомогти або інтегруватися в громаду, куди людина переселилася, або ж реінтегруватися, повернутися туди, звідки людина виїхала», - сказала віцепрем’єр.
Також урядовець наголосила, що у міністерстві розраховують на діалог з громадським суспільством з приводу проєкту стратегії, а в подальшому документ внесуть на розгляд Кабміну. В опублікованому проєкті стратегії описані стратегічні цілі, завдання та ключові показники їх досягнення.
Зокрема, стратегічна ціль №1 - посилення спроможності держави у реагуванні на виклики внутрішнього переміщення та забезпечення умов для реалізації державної політики в сфері внутрішнього переміщення. Ключовими показниками результативності для цієї цілі, згідно із стратегією, є: напрацювання та внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та інших законів для найкращого забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб; доопрацьована та інтегрована з відповідними базами даних та публічними електронними реєстрами Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб; створення координаційного механізму з метою узгодження дій державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів та громадських об’єднань щодо допомоги та задоволення потреб ВПО; запровадження механізму оцінки потреб ВПО, е- кабінету ВПО.
Стратегічна ціль № 2 - створення умов для безпечного переміщення осіб із населених пунктів, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, та задоволення їхніх гуманітарних потреб. «Ключовими показниками результативності є: прийняття нормативно-правових актів задля впровадження протоколу підготовки, організації та проведення евакуації, в тому числі обов’язкової; організація та проведення облаштування технічних засобів для перевезення маломобільних осіб, осіб з інвалідністю; організація та проведення інформаційної кампанії, метою якої є роз’яснення ключових питань, пов’язаних із евакуацією; створення на національному рівні Координаційного штабу та системи локальних евакуаційних штабів для забезпечення координації процесів евакуації, в тому числі, обов’язкової, а також надання гуманітарної допомоги евакуйованим особам», - йдеться у проєкті стратегії.
Згідно з документом, третьою стратегічною ціллю є сприяння адаптації ВПО на новому місці проживання безпосередньо після внутрішнього переміщення.
Ключові показники результативності визначені такі:
- спроможність територіальних громад мають бути достатніми для задоволення базових потреб ВПО, в тому числі щодо тимчасового проживання, зайнятості, медичних послуг, освіти;
- забезпечення функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з можливістю внесення інформації про потреби ВПО через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
- запровадження соціальної послуги «сприяння адаптації ВПО» для осіб у складних життєвих обставинах та затвердження відповідного стандарту надання;
- здійснення поетапного розселення ВПО з місць компактного поселення з урахуванням критеріїв вразливості, гендерного аспекту та принципу єдності родин;
- забезпечення надання психологічної допомоги і реабілітації ВПО, зокрема дітей, інформування ВПО щодо питань, які стосуються реалізації прав переселенців через різні ресурси.
Четвертою стратегічною ціллю визначено сприяння інтеграції ВПО через створення умов для розвитку потенціалу, посилення спроможності у приймаючих територіальних громадах, а п’ятою - підтримка безпечного повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції.
«Важливим елементом реалізації державної політики щодо внутрішнього переміщення є підтримка з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування добровільного безпечного повернення громадян до територіальних громад, на яких відновлено повний контроль України після деокупації або припинення активних бойових дій на них», - йдеться у проекті Стратегії.
Проєкт Стратегії розроблений Мінреінтеграції спільно з експертами громадських і міжнародних організацій за підтримки проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ».
Як повідомлялося у січні, в Україні офіційно зареєстровано 4 867 106 ВПО, а за міжнародними оцінками кількість внутрішніх переселенців перевищує 7 мільйонів громадян.
Керівниця проєкту Ради Європи: Майже 25% українців стали переселенцями та потребують підтримки
Майже чверть населення України через повномасштабне вторгнення росії стали переселенцями та потребують підтримки держави.
Про це керівник проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: пошук тривалих рішень. Фаза ІІ” Ганна Христова сказала під час презентації в Укрінформі проєкту нової Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року.
«Як засвідчено у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи про гуманітарні наслідки й внутрішні та зовнішні переміщення у зв’язку зі збройною агресією російської федерації, яка була схвалена у червні 2022 року, чверть країни зазнала внутрішнього переміщення внутрішнього та зовнішнього переміщення», - зазначила Христова.
За її словами, люди, які змушені були залишити свої домівки, потребують допомоги як у процесі самої евакуації, так і в подальшій соціальній адаптації, інтеграції у життя тієї чи іншої громади та у можливому поверненні додому згодом. Христова запевнила, що Рада Європи робить зі свого боку все можливе, аби держава-агресор була таки притягнена до відповідальності. Також допомагає Україні всіма можливими засобами рухатися уперед у відповідності до європейських стандартів. Попри війну Україна змогла залишатися вірною базовим стандартам прав людини, підтримці прав ВПО, додала вона.
Як зазначила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, кількість переселенців надзвичайно велика. Люди у громадах потребують підтримки, аби бути частиною цієї громади, в тому, щоб реалізовувати свої права на локальному рівні, бути включеними у життя громади.
«Тому держава мусить говорити про нові інструменти підтримки ВПО, не тільки інтегрувати їх у громадах, а й допомагати їм адаптуватися в цих громадах. Допомагати, якщо ухвалять рішення про повернення на попереднє місце проживання. Необхідно враховувати всі етапи»», - підкреслила вона. Мінреінтеграції разом з експертами громадських і міжнародних організацій за підтримки проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ» напрацьовувало проєкт Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року. Він передбачає запровадження комплексних механізмів державного реагування на виклики, які виникають під час внутрішнього переміщення.
Як повідомлялося у січні, в Україні офіційно зареєстровано 4 867 106 ВПО, а за міжнародними оцінками кількість внутрішніх переселенців перевищує 7 мільйонів громадян.
Близько 250 громадян повернулися у Бахмут з тих, хто раніше евакуйовувався – Верещук
Близько 250 громадян повернулися у Бахмут з тих, хто раніше евакуйовувався.
Про це віцепрем'єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук сказала під час презентації в Укрінформі проєкту нової Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року.
«У Бахмуті проживало 70 тисяч людей до широкомасштабного наступу росії. Зараз там залишилося менш як 6 тисяч, із них 110 дітей. Їх вивозять і самі виїжджають.
Станом на сьогодні повернулося 252 людини. На моє питання про те, чому вони повертаються, кажуть, що мають різні причини. Ми не можемо заборонити людям повертатися. Вони мають на це право. Звичайно, обмеження на в'їзд-виїзд діють.
Ми розуміємо, що це величезний ризик, коли люди туди повертаються», - сказала Верещук. За її словами, при цьому не варто говорити, що люди повертаються масово, бо не змогли себе знайти. Це не так. Нині ситуація покращилася, людям допомагають, влада із ними тримає контакт. Віцепрем'єр-міністр вкотре закликала батьків бути відповідальними та вивезти своїх дітей з того місця, де відбуваються бойові дії. Нині кожен читає зведення, тому розуміє, що саме там відбувається.
«Зараз інтересах дітей - вивезти їх з поля бою. Вони не мають там бути в жодному випадку , немає підстав там залишатися. А потім, після деокупації, після того, як ми викинемо ворога, повернетеся», - наголосила Верещук. Вона додала, що евакуація громадян із небезпечних областей триває. Виїхати звідти можуть усі охочі, водночас Верещук зазначила, що влада не прогнозує надзвичайно великого потоку тих, хто бажає виїхати.
Як повідомлялося, раніше голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко наводив дані про те, що у Бахмуті залишилося менш як 5 тисяч мирних жителів.
Відео:
Video:
