Брифінг членів Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Спікери: Олександр Ткаченко – голова Експертної ради, Міністр культури та інформаційної політики; Костянтин Дорошенко – член Експертної ради, мистецький критик і куратор, публіцист; Наталія Кривда – членкиня Експертної ради, докторка філософських наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Олесь Доній – член Експертної ради, ідеолог, голова громадської організації «Центр досліджень політичних цінностей»; Олександр Красовицький - член Експертної ради, директор видавництва "Фоліо". 

Актуальні теми:

• роз’яснення рішення Експертної ради щодо перенесення окремих категорій пам’ятників і монументів, пов’язаних із російською та радянською імперською історією;
• роз’яснення рішення Експертної ради щодо перейменування найбільш поширених «російських» урбанонімів;
• роз’яснення рекомендацій Експертної ради щодо подолання антиукраїнського впливу російських цивілізаційних міфів, російської імперської та радянської тоталітарної спадщини у публічному просторі населених пунктів України; інше.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

МКІП визнало 39 пам'яток культурної спадщини такими, що не підлягають занесенню до держреєстру - Ткаченко

Починаючи з 24 лютого 39 пам'яток культурної спадщини було визнано такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

"З 24 числа ми визнали такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру, 39 пам'яток культурної спадщини. Серед них пам'ятники Кирпиносу, Фрунзе, Димитрову, Крупській та інші. Також експертна комісія з питань обліку культурної спадщини рекомендувала позбавити пам'яткоохоронного статусу кілька пам'ятників Пушкіну, Кузнецову, Тихонову, Федорову, Котовському та багатьох інших", - сказав Ткаченко, додавши, що боротися з наслідками русифікації потрібно у законний спосіб.

Міністр зазначив, що рекомендації експертної ради МКІП не є законом, а лише орієнтиром для місцевих органів влади, у який спосіб можна було б діяти в тому чи іншому випадку.

"У прийнятті рішень ми в першу чергу спираємось на звернення, які надходять з місцевих органів влади. Періодично ми чуємо, як, наприклад, було з пам'ятником Суворову в Ізмаїлі, що МКІП не приймає рішення. Не приймає рішення, бо звернень не було", - сказав він.

Ткаченко додав, що росія впродовж багатьох десятиліть використовувала "велику російську культуру як інструмент поневолення народів, які мали нещастя опинитися під її володарюванням".

Своєю чергою член експертної ради МКІП, голова громадської організації "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній зауважив, що багато історичних пам'яток належать до сфери повноважень органів місцевого самоврядування. У цьому зв'язку він навів приклад дискусії під час однієї з експертних нарад з представниками місцевої влади та громадських організацій Полтави. У цьому місті, за словами Донія, "величезна кількість об'єктів, які прославляють не просто росію, а перемогу над українським повстанням". Тож експерти дискутували з приводу зміни цієї ситуації.

Як повідомлялося, Ізмаїльська міськрада ухвалила рішення про перенесення пам’ятника російському полководцю Олександру до одного з музеїв.

Російські імперські знаки можуть бути цікаві як приклади розвитку роспропаганди - член експертної ради МКІП

Російські імперські знаки потрібно прибрати з українських публічних місць, але надалі вони можуть бути цікаві як приклади розвитку російської пропаганди.

Про це сказав член експертної ради Міністерства культури та інформаційної політик, мистецький критик і куратор, публіцист Костянтин Дорошенко на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

"Все-таки після всього, що Україна зазнала під час цієї варварської російської навали, ми зобов'язані прибрати імперські знаки з українських публічних місць. Інша справа, що вони можуть бути цікаві як витвори мистецтва. Або як приклади розвитку російської пропаганди та її наративів. Це теж цікаво до вивчення. І такі артефакти мають переноситись з публічних просторів до музеїв, або якихось парків, які мають бути створені", - сказав Дорошенко.

Він зауважив, що Київська область мусила б тут продемонструвати певний приклад, створивши кейс такого парку тоталітарної та імперської скульптури, щоб продемонструвати, як це можна робити в цивілізований спосіб. За його словами, це потрібно для того, щоб нащадки не мали "білих плям" в історії, та могли побачити історію того, як нам намагалися накидати імперські наративи.

Як повідомлялося, починаючи з 24 лютого 39 пам'яток культурної спадщини МКІП визнало такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру.

Громадяни мають бути поінформованими про осіб, на чию честь перейменовують вулиці - МКІП

Жителі громад мають бути широко поінформованими про постаті, чиї імена застосовуються в публічному просторі, через відкриті уроки, QR-коди та статті фахівців.

На цьому наголосили фахівці під час брифінгу членів Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, що відбувся в медіацентрі Україна-Укрінформ.

"Чудовим прикладом символічної боротьби киян ще до початку повномасштабного вторгнення є перейменування однієї з вулиць Києва на честь Януша Корчака. Тоді в усіх школах, які там знаходилися, відбулися відкриті уроки, де діти із вчителями говорили, хто такий Корчак і в чому його заслуга, що зумовило певне ставлення до цієї людини", - зазначила доктор філософських наук і професор КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кривда.

За її словами, комунікація є найпершим інструментом для посилення українського символічного капіталу та його репрезентації для світової спільноти.

"Усе, що відбувається в публічному просторі, пов'язано із символічним капіталом. Ми маркуємо простір своїми цінностями або прибираємо звідти певні маркери для розвитку. Те, що ми поставимо замість, наприклад, бюстів біля станції метро Університет в Києві, має бути роз'яснено в доступний, сучасний спосіб - чи через QR-коди, чи через ряд статей. Відсутність комунікації руйнує довіру громади до того, що відбувається", - сказала вона.

На результативності просвітницької діяльності також наголосив директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький, зазначивши, що назви міст, вулиць, вишів, бібліотек і пам'ятники - це єдина система, яка має включати як українських, так і світових діячів культури. За його словами, такий підхід нівелюватиме символічний простір, чинний з радянських часів.

"Вулиці Пушкіна - це система, яку почала імперська влада, а продовжила радянська. Коли союз розпався, до його комплексу додалися російські виконавці, кіно, театр, які тисли на українців, нав'язуючи комплекс меншовартості. Ще 10 років тому, коли казали Розстріляне Відродження, багато українців не знали, про що йдеться. Але сьогодні найбільшим бестселером є "Місто" Валер'яна Підмогильного", - зазначив він.

Водночас експерти наголосили, що перед місцевою владою постало завдання взяти на себе відповідальність за зміни в міському просторі. Заразом, Кривда наголосила, що спосіб демонтажу матеріальних об'єктів - пам'ятників має бути максимально цивілізованим.

"Ми не можемо собі дозволити діяти так, як наші вороги - кувалда, вантажівка, руйнація, крадіжки - кістки Потьомкіна вкрали з Херсона - ми не можемо так чинити. Якщо об'єкт має історичне значення - то має бути підданий процедурі музеєфікації, але не акту варварства", - підкреслила вона.

Повідомлялося, що Експертна рада МКІП надала рекомендації щодо окремих категорій пам’ятників і монументів, пов’язаних із російською та радянською імперською історією.

Януш Корчак — польський діяч, педагог-новатор, зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Загинув у німецькому таборі смерті в 1942 р.

У 2016 році Бауманську вулицю у Шевченківському районі Києва було перейменовано на честь Януша Корчака.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк