Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом

Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом

Укрінформ
2 лютого, 11:00 - публічна дискусія на тему: «Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом» 

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Альона Гетьманчук - директорка Центру «Нова Європа»; Марія Золкіна - аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (онлайн); Павло Клімкін - міністр закордонних справ України (2014 – 2019); Володимир Паніотто - генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (онлайн); Сергій Сидоренко - головний редактор “Європейської правди”; Олексій Гарань - науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; модератор.

Питання до обговорення:

США, Росія, ЄС та Китай: чому падає довіра до держав та об’єднань, які претендують на глобальне лідерство, і хто нестиме відповідальність за зростання нестабільності у світі.

Що формує песимістичні очікування серед мешканців різних країн: дефіцит демократії чи брак непопулярних рішень.

Ескалація на кордонах і загроза нового вторгнення Росії:  чи стали українці більш готовими до поступок Росії?

Стримає чи спровокує? Як українці ставляться до надання Україні озброєнь  її західними партнерами?

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати глобального дослідження громадської думки “Підсумки року”. Дослідження проведене асоціацією Геллап Інтернешнл у 44 країнах світу протягом жовтня-грудня 2021 р. Всього було опитано 41 560 респондентів із застосуванням методів особистого, телефонного та онлайн інтерв’ю. В Україні опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування проводилося у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Польовий етап тривав з 2 до 11 листопада 2021 року. В результаті польового етапу було зібрано 2003 анкети. Для компенсації відхилень від офіційних статистичних даних (Держстат на 1 січня 2019 року) були побудовані ваги. Для обрахунку показників масив даних необхідно зважувати (змінна weight2000). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2.4% для показників близьких до 50%, 2.1% — для показників близьких до 25%, 1.5% — для показників близьких до 10%.

Окрім цього буде презентовано результати українського загальнонаціонального  репрезентативного дослідження  громадської думки, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам  можна за посиланням.

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

65% українців вважають, що війну на сході розпочала РФ 

За результатами опитування «Загроза нового вторгнення: громадська думка про конфлікт, можливі компроміси та протидію Росії» 65% респондентів вважають, що війну на сході України розпочала Російська Федерація.

Про це сказала аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна під час публічної дискусії на тему: «Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом», що проходить в Укрінформі.

«65% українців вважають, що війну на Донбасі розв’язала Російська Федерація. І такої думки дотримується переважна більшість виборців ключових політичних партій, які місяць тому мали шанс потрапити в парламент у разі дострокових виборів. Тобто «Європейської солідарності», «Слуги народу», «Батьківщини», партії «Сила і честь». Лише виборці двох партій, які мали шанс потрапити так само в парламент місяць тому за результатами опитування, «ОПЗЖ» і партія «НАШІ», рейтинг якої коливається близько 5%, вважають, що ініціаторами конфлікту на Донбасі були український уряд і українські олігархи», - розповіла Золкіна, презентуючи результати опитування.

Також вона розповіла, що 68% громадян вважають конфлікт на сході України російською агресію з використанням місцевих бойовиків.

«Причому дуже важливо, що в другій половині 2021 року прихильників такої позиції – що це російська агресія з використанням локальних бойовиків, побільшало майже на 15%. У травні 2021 року на аналогічне запитання ми фіксували 53% українців, які вважали, що це російська агресія», - пояснила аналітик.

Згідно з результатами опитування, зауважила Золкіна, російською агресією конфлікт на сході України вважають переважна частина виборців «Європейської солідарності», «Слуги народу», «Батьківщини», партії «Сила і честь», а електорат «ОПЗЖ» і партії «НАШІ» навпаки вважають конфлікт внутрішнім.

«Але всередині по країні тільки 15% опитаних вважають, що цей конфлікт має внутрішню природу. Переважна більшість сходиться на тому, що це зовнішній характер і це російська агресія. В цьому об’єднані всі макрорегіони України», - зауважила Золкіна.

На думку 54% респондентів тимчасово окуповані території мають повернутися під контроль України на довоєнних умовах

«Якщо говорити про очікування реінтеграції, політичне майбутнє тимчасово окупованих територій сходу України, то переважна частина, 54%, вважають, що ці території мають повернутися під контроль України на довоєнних умовах. Тобто без жодних адміністративних чи політичних змін», - сказала Золкіна.

Водночас, додала вона, 13% респондентів згодні, щоб ці території отримали більшу автономію від центральної влади, а ще менше – 10% підтримали інший вид більшої незалежності цих територій від Києва.

Окрім того Золкіна зауважила, що на думку 50% опитаних для встановлення миру на сході потрібно йти на компроміси, але далеко не всі.

«Сьогодні 50% українців вважають, що погоджуватися на компроміси можна далеко не на всі. Ця позиція традиційно превалює. Загалом з 2014 року українці обирають компромісний шлях виходу з конфлікту, а не військовий. Але серед тих, хто підтримав компроміси, переважає позиція, що компроміси мають бути вибірковими, погоджуватися на будь-що навіть заради миру в Україні не варто. Тому 50% за вибіркові компроміси сьогодні в Україні і 15% готові були б на мир за будь-яку ціну. Достатньо стабільно порівняно з попередніми роками», - повідомила аналітик.

За її словами, «вибір на користь далеко не всіх компромісів, а тільки тих, які можуть бути прийнятними для України, роблять виборці «Слуги народу», «Батьківщини», «Сили і честі», «Європейської солідарності» і навіть «ОПЗЖ» та партії «НАШІ».

«Макрорегіони в Україні всі об’єднані своєю орієнтованістю на вибіркові компроміси, які можуть бути прийнятними. Мир за будь-яку ціну не набирає перших позицій і не є лідером в жодному макрорегіоні України. Навіть на сході 46% виступають за те, щоб бути перебірливими і погоджуватися далеко не на все», - уточнила Золкіна.

Близько 43% українців готові долучитися до відсічі російської агресії в разі нового вторгнення 

«Близько 43 % українців в тій чи іншій формі готові долучитися до відсічі агресії», – сказала Золкіна.

Причому, уточнила вона, 10,5% готові будуть приєднатися до Збройних сил України на фронті, 9% приєдналися б до добровольчих сил, а ще 23% готові надавати посильну невійськову допомогу (грошима, роботою, як донори крові тощо).

«Загалом сукупно до активної військової або невійськової участі готові долучитися 43% опитаних. При цьому тих, хто в принципі не вірить, що нове вторгнення взагалі відбудеться, їх на сьогоднішній день залишається 22,5%. Тобто рівень тривожності все ж таки певний є в українському суспільстві. Але 20% тих, хто готовий активно долучатися до Збройних сил чи добровольчих батальйонів, – це серйозна дуже цифра, принаймні свідчить про серйозне розповсюдження таких активних настроїв. І 23%, які волонтерським чином готові допомагати», – прокоментувала аналітик.

48% респондентів вважають, що надання озброєння Україні та спільні навчання з США, НАТО і ЄС стримуватимуть агресію Росії 

«48% українців вважають, що надання озброєння і проведення спільних навчань між Україною та членами ЄС і НАТО радше стримуватиме Росію від нового витку агресії, аніж навпаки. Близько третини громадян - 33% вважають, що це Росію скоріше провокуватиме. Але майже половина респондентів 48% вважають, що це носитиме стримувальний характер», - зауважила Золкіна.

Згідно з результатами опитування, на заході та в центрі України більшість респондентів (69% та 51%, відповідно) бачать надання Україні зброї засобом стримування Росії, а на півдні та сході відносна більшість (47,5% і 49%, відповідно) схильні вважати, що такі навчання і озброєння України будуть більше провокувати Росію до агресії, а третина мешканців цих макрорегіонів (по 33%) думають, що це буде Росію стримувати.

«Як досягти тривалого миру на Донбасі? Ми протягом всіх років конфлікту ставимо це запитання, і рецепти досягнення сталого миру лишаються стабільними протягом всіх років конфлікту. 2021 рік в цьому плані нічого істотно не змінив. 20% виступають за те, що миру можна досягти шляхом посилення міжнародно тиску і санкцій на Росію та її проксі-утворення на Донбасі, і така сама кількість – 19% вважають, що шляхом посилення економічного та військового потенціалу України», - розповіла Золкіна.

Водночас вона наголосила на важливості того, що «загострення відносин з Росією і загроза нового вторгнення Росії не призвела до збільшення популярності політичних поступок Російській Федерації з боку України».

«Зокрема, у те, що відмова від членства в НАТО допоможе досягнути стабільного миру на сході України вірять тільки 8% українців, у прямий діалог з так званими республіками на Донбасі вірять тільки 14% опитаних, а погодитися на анексію Криму, умовно обмінюючи його на мир на Донбасі, згодні були тільки 2% опитаних громадян», - підкреслила аналітик.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Опитування здійснено власним коштом. Перші два питання (стосовно того, хто розпочав конфлікт на сході України, а також визначення оцінки самого конфлікту) виконані в рамках спільного дослідження і на замовлення ГО «Детектор медіа».

Студенти невдоволені невизнанням МОН результатів виборів ректора НаУКМА і збирають страйком - Гарань

Про це під час публічної дискусії на тему: «Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом», що проходила в Укрінформі сказав професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

Він назвав невизнання результату виборів ректора Могилянки з боку МОН “абсурдною позицією” і повідомив, що студенти вишу вже формують страйком.

“Це абсурдна позиція представників влади. Навіть голова Верховної Ради Стефанчук направив своє вітання переможцю виборів. Справа не в Квіті (Сергій Квіт, кандидат на виборах - ред.), а в забезпеченні демократичного процесу. І насправді дії Шкарлета (міністр освіти — ред.) дуже сильно підставлять Президента Зеленського. Студенти - гарячі люди, і навіть ми, професори, не можемо їх повністю проконтролювати, і може щось відбутися з непередбачуваними наслідками”, - попередив Гарань.

Він нагадав, що викрадена під час виборів скринька виявилася неушкодженою й обидва кандидати визнали результати виборів.

“Викрадена скринька виявилася неушкодженою, кількість бюлетенів збіглася з кількістю, які були видані. Виборчком одностайно, за участю представників обох кандидатів, вирішив продовжувати вибори. Після підрахунку обидва кандидати визнали результати. Переміг Сергій Квіт”, - наголосив Гарань.

Як повідомляв Укрінформ, на посаду президента балотувалися в.о.президента НаУКМА, кандидат економічних наук, доцент, в.о. декана факультету економічних наук Олександра Гуменна та голова НАЗЯВО Сергій Квіт.

За підсумками голосування, що відбулося 20 січня 2022 Олександра Гуменна набрала 201 голос (33.9%), Сергій Квіт – 232 (39,1%).

27 січня відбувся другий тур виборів президента НаУКМА. Того ж дня Сергій Квіт повідомив у Фейсбуці, що з виборчої дільниці вишу невідомі викрали одну зі скриньок для голосування.

Згодом поліція Києва повідомила, що скриньку було знайдено неушкодженою на одній з вулиць біля НаУКМА та повернуто виборчій комісії. За даним фактом поліція розпочала кримінальне провадження за частиною 2 статті 396 Кримінального кодексу "хуліганство".

28 січня на сайті НаУКМА було оприлюднено повідомлення про те, що за результатами другого туру Сергій Квіт отримав 235 голосів (52,80%); Олександра Гуменна – 191 голос (42,92%). При цьому проти всіх було 18 голосів (4,04%); зіпсовано – 1 бюлетень.

1 лютого на сайті НаУКМА оприлюднено відкрите звернення могилянської спільноти, в якому оргкомітет, Вчена рада НаУКМА, Конференція студентів та інші студентські організації НаУКМА, Наглядова рада університету, Асоціація випускників НаУКМА, члени могилянської спільноти, партнери Академії засвідчили єдність у визнанні результатів виборів, які відбулися чесно і прозоро. У зверненні зазначається, що спільнота очікує від МОН щонайшвидшого завершення формальних процедур щодо підписання контракту з обраним президентом НаУКМА Сергієм Квітом.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-