Казахстанський транзит. Міраж майбутнього Росії

Казахстанський транзит. Міраж майбутнього Росії

Укрінформ
24 січня, 10:00 - міжнародний круглий стіл на тему: “Казахстанський транзит. Міраж майбутнього Росії”

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент»; Центр близькосхідних досліджень за сприяння ГІ «Бурштиновий шлях» та ГР “Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки” (Укрінформ).

До участі запрошені: Ігор Семиволос - директор Центру близькосхідних досліджень; Олександр Болькін - Інязор ерзянського народу, співзасновник товариства «Ідель-Урал»; Сергій Данилов - заступник директора Центру близькосхідних досліджень; Максим Майоров - завідуючий відділом ГР “Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки” (Укрінформ); Стасіс Каушиніс - правозахисник Фонду сприяння захисту громадян (Литва); Віталій Ярмоленко - головний консультант НІСД; Віталій Чарушин - політичний біженець з РФ; Альвідас Медалінскас - заступник голови НГО «Ворота Донбасу», Університет Миколаса Ромеріса (Литва); казахські та російські експерти-правозахисники.

Модератори: Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан»; Олег Лісний - виконавчий директор БФ «Акцент».

Коротко. Під час круглого столу учасники обговорюватимуть не лише причини протестів у Казахстані та як на них вплинули особливості «транзиту влади». Активне та оперативне військове втручання РФ із застосуванням механізму ОДКБ та під маскуванням «Ташкентським пактом» своєї провідної ролі у інтервенції продемонстрували новий характер реальності. З одного боку, РФ намагається постати як провідна політична та мілітарно-поліцейська потуга для відновлення імперії у вигляді клієнтських автократичних режимів. З другого, швидкі дії Москви, з огляду на системні тоталітарні перетворення у цій країні, свідчать, що у Кремлі серйозно стурбовані як проблемою «імпорту революції до РФ», так і невідворотного «транзиту влади» який чекає на Росію. У такому контексті набуває значення заклик лідерів низки національних організацій народів РФ до солдатів своєї нації не брати участі у інтервенції до РК, саме як свідчення відцентрових рухів у Росії. Тому під час круглого столу здійснюватиметься як аналіз процесів у Казахстані, так і обговорення можливих дій світу, зокрема у період виникнення системної кризи на схід від України, яку не зможе подолати Кремль.

Додаткова інформація за телефоном: (050) 385-16-03 (Дмитро Левусь).

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Імовірне двовладдя у Москві може стати «вікном можливостей» для України – експерт

Двовладдя у Росії, що може виникнути під час боротьби наступників Володимира Путіна між собою, стане «вікном можливостей» для сусідів РФ, зокрема й України.

Таку думку висловив Максим Майоров, завідувач відділу головної редакції «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» (Укрінформ) під час дискусії «Казахстанський транзит. Міраж майбутнього Росії», яку організував Благодійний фонд «Акцент», Центр близькосхідних досліджень спільно з Центром стратегічних комунікацій за сприяння Громадської ініціативи «Бурштиновий шлях».

За його словами, двовладдя в Росії, швидше за все, буде не як у Казахстані (тандем Назарбаєв–Токаєв), а стане проявом боротьби між наступниками Путіна. Конкуруючи за владу в Москві, суперники будуть спиратися на регіональні та закордонні сили, загравати з ними, роздавати певні бонуси.

Майоров нагадав, що так вже було під час протистояння між союзною і російською владою у 1990-1991 роках, або між російським президентом і парламентом в 1992-1993. Ці події уможливили розпад СРСР і навіть дали стимул для відцентрових рухів усередині Російської Федерації. Україні треба дочекатися нового відкриття «вікна можливостей».

Водночас, як зазначив експерт, проблема майбутнього транзиту влади хвилює російське керівництво: «Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) об’єднує шість держав, з яких тільки дві демонструють здатність до ротації влади демократичним шляхом – Вірменія та Киргизстан. Для решти учасників у майбутньому стоїть проблема транзиту влади, зокрема, для Росії у 2024 році, коли спливає черговий термін президентських повноважень Путіна».

Характеризуючи ОДКБ, Майоров вдався до історичних аналогій. «Вона слугує міжнародною опорою авторитарних режимів, як колись «Священний союз» в ХІХ столітті, а також нагадує Організацію Варшавського договору (ОВД), яка утримувала Східну Європу під контролем СРСР. Водночас як інструмент колективної безпеки проти зовнішнього вторгнення ОДКБ неефективна, про що засвідчила ескалація вірмено-азербайджанського конфлікту», – переконаний експерт.

Відповідаючи на запитання, чи операцію ОДКБ в Казахстані можна назвати інтервенцією, Майоров пояснив, що вона принципово не відрізняється від інтервенції ОВД до Угорщини в 1956 та Чехословаччини в 1968 роках.

«Там також були внутрішні сили, які «запрошували» інтервентів, і вторгнення також здійснювалося «колегіальними силами». Мета завжди була одна – збереження дієвої та лояльної до Москви влади», – підкреслив він.

Як повідомлялося, у Казахстані 2 січня розпочалися мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ, які переросли у масові протести, незважаючи на те що уряд склав повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку по допомогу у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав без попередження відкривати по протестувальниках вогонь.

Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило про затримання 9 900 осіб станом на 11 січня.

За офіційними даними, під час протестів у Казахстані щонайменше 227 людей загинуло.

19 січня президент Токаєв скасував надзвичайний стан в країні.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-