Викладачі позашкільних гуртків та секцій переходять на українську мову викладання: підсумки челенджу “Навчай українською”

Викладачі позашкільних гуртків та секцій переходять на українську мову викладання: підсумки челенджу “Навчай українською”

Укрінформ
30 листопада, 11:00 - пресконференція на тему: «Викладачі позашкільних гуртків та секцій переходять на українську мову викладання: підсумки челенджу “Навчай українською”»

Організатор: Міністерство молоді та спорту України.

Учасники: Марина Попатенко - заступник міністра молоді та спорту України; Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови; Наталка Федечко - голова ГО «Українська гуманітарна платформа»; Любов Базь - вчителька української мови, редакторка, мовна тренерка Ініціативи «Навчай українською»; Ілля Філіпов - засновник студії онлайн-освіти EdEra; Руслан Творецький - координатор модераторів челенджу «Навчай українською», спільнота «Моя мовна стійкість»; Ірина Фролова - учасниця челенджу «Навчай українською».

Коротко. Під час заходу порушуватиметься питання щодо ситуації з викладанням державною мовою у сфері позашкільної освіти. Нагадаємо, що напередодні Дня української писемності та мови розпочався ІІІ Всеукраїнський челендж «Навчай українською» з популяризації викладання державною мовою у сфері позашкільної освіти. Челендж тривав три тижні. Цього разу організатори спостерігали надзвичайно високий інтерес до участі в ньому серед викладачів та тренерів позашкільних спортивних секцій та творчих гуртків.

Довідково. Нагадаємо, що хоча вільне володіння державною мовою – одна з ключових компетентностей для школярів, – в Україні існують значні проблеми із викладанням українською мовою в позашкільних гуртках та секціях. За даними опитування ініціативи “Навчай українською”, у 2020 році у п’яти найбільших містах України (Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі) серед спортивних секцій, танцювальних студій, художніх, вокальних гуртків тощо – лише 16% у Києві і 8% у Харкові вели усі заняття виключно українською мовою, у той час як 56% гуртків і секцій для дітей у згаданих вище містах України вели заняття виключно російською (а в Харкові та Дніпрі – 79% і 74% відповідно).

Челендж “Навчай українською” – це 21 день підтримки викладачів, які планують перейти на українську мову викладання. Під час цього безплатного онлайн-курсу учасники отримають навчальні матеріали та завдання, візьмуть участь у мотивувальних та пізнавальних практикумах і вебінарах зі спеціалістами (філологами, психологами, коучами, тренерами, зірковими колегами, що перейшли на українську мову викладання). Курс розрахований насамперед на викладачів позашкільних гуртків та секцій.

Додаткова інформація за тел.: 067-968-65-75 (Христина Проців) або e-mail: teach.in.ukrainian@gmail.com

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Законопроєкт про спрощення процедури звільнення мовного омбудсмена є небґрунтованим - Кремінь

Законопроєкт про спрощення процедури звільнення мовного омбудсмена є необґрунтованою ініціативою народних депутатів та взагалі суперечить філософії мовного закону.

Про це сказав Уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь у коментарі Укрінформу.

"Народні депутати пропонують мене звільняти за результатами негативного річного звіту. Крім всього іншого, за поданням Прем'єр-міністра без пояснень. Звичайно, мені здається, що такі ініціативи є необґрунтованими і такими, що суперечать власне філософії закону. І я як Уповноважений не міг підтримати такий документ. Тому ми звернулися до голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, який мав розглядати цей законопроєкт 1 грудня з тим, що є у нас розбіжності у сприйнятті цього документа", - сказав Кремінь.

Він зазначив, що за статтею 49 мовного закону Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів чи інших посадових осіб, а це означає, що він є незалежним від рішень і будь-яких державних органів.

Мовний омбудсмен наголосив, що не підтримує зареєстрований законопроєкт, і сподівається, що діяльність Секретаріату буде підтримана.

"Ми просимо Кабмін збільшити нашу штатну чисельність з тим, щоб з'явилися представники Уповноваженого в кожному регіоні. Ми надзвичайно зацікавлені, щоб нарешті з'явилася Державна програма розвитку забезпечення функціонування української мови як державної...Ми зацікавлені в тому, щоб працював закон про корінні народи, щодо національних меншин, щоб працювали безкоштовні курси. Щоб питання державної мовної політики не були питаннями політичними, а були питаннями нашої національної безпеки і оборони", - сказав Кремінь.

Він додав, що ще не обговорював законопроєкт з його ініціаторами. "Сподіваюся, що порозуміння буде знайдено, ми готові зустрічатися, спілкуватися і переконувати народних депутатів України, що зараз не на часі вносити будь-які зміни до мовного закону", - сказав він.

Згідно з чинним законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної», повноваження Уповноваженого припиняються Кабінетом Міністрів достроково у разі: подання ним особистої заяви про складення повноважень Уповноваженого; наявності медичного висновку про неможливість виконувати обов’язки за станом здоров’я; порушення ним вимог щодо несумісності; притягнення його до відповідальності за порушення вимог цього закону; його участі у спробах запровадження офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства України; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; його смерті.

Як повідомляв Укрінформ, група народних депутатів від фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонується розширити перелік підстав для звільнення Уповноваженого із захисту державної мови. Зокрема, пропонується доповнити перелік підстав, за якими можна звільнити мовного омбудсмена: у разі визнання Кабінетом Міністрів його діяльності незадовільною за результатами розгляду щорічного звіту, а також «в інших випадках за поданням Прем’єр-міністра України».

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-