Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука VS інструменталізація історії в минулому і сьогоденні
Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ; Інститут історії України НАНУ.
Учасники: Антон Дробович - кандидат філософських наук, голова Українського інституту національної пам’яті; Ярослав Грицак - доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету; Алла Киридон - докторка історичних наук, директорка Державної установи «Енциклопедичне видавництво»; Олександр Удод - доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту історії України НАНУ; Володимир Тиліщак - кандидат історичних наук, заступник голови Українського інституту національної пам’яті; Юрій Ніколаєць - доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ; Людмила Гриневич - докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), модератор; Андрій Когут - директор Галузевого державного архіву СБУ; Станіслав Кульчицький - доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, модератор; Геннадій Єфіменко - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Олександр Лисенко - доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Інституту історії України НАНУ; Олександр Маєвський - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Тетяна Загородна - кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ; Ірина Захарчук - докторка філологічних наук, професорка Рівненського гуманітарного університету; Богдан Клід - координатор наукового напряму Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій університету Альберти (HREC); Наталя Левчук - докторка економічних наук, головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ; Олександр Гладун - доктор економічних наук, член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, модератор; Олег Воловина - доктор соціології й демографії, дослідник Центру славістики, Євразії та Східної Європи при Університеті Північної Кароліни (Чапел-Гілл, США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка; Елла Лібанова - академік НАНУ, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ; Євген Кравченко - аспірант історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара; Лариса Якубова - докторка історичних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу Інституту історії України НАН України, модератор.
Коротко. У фокусі уваги – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування і оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади і суспільства в підтримці і популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків.
Питання до обговорення:
– особливості функціонування історико-демографічної науки під пресом сталінської тоталітарної системи (життєвий, творчий шлях науковців-демографів, репресований перепис 1937 року);
– між молотом сталінського і ковадлом нацистського тоталітарних режимів: що нам відомо про досліди і дослідників сталінської політики творення голоду в роки Другої світової війни?
– травма, посилена навмисним замовчуванням: особливості репрезентації втрат унаслідок Голодомору в свідченнях очевидців, популярній, науково-популярній літературі повоєнних десятиліть;
– розколота пам'ять/наука (не) на службі ідеології: про сенси дебатів щодо оцінок людських втрат унаслідок Голодомору в публічному просторі сучасної України;
– що спільного між інструменталізацією історії та айкідо: як Росія використовує помилки і політизовані оцінки українських дослідників з проблематики Голодомору в «гібридній» війні проти України;
– небезпеки інструменталізації історії в частині визначення демографічних втрат унаслідок Голодомору в контексті перспектив ствердження студій Голодомору в міжнародному академічному просторі та зусиль української держави щодо визнання Голодомору геноцидом у Світі;
– академічна спільнота – влада – суспільство: шляхи взаємодії у формуванні історичної політики пам’яті стосовно теми Голодомору та протистоянні маніпуляціям громадською думкою за допомогою інструменталізації історії.
Довідково. В організації заходу участь взяли Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine); Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій університету Альберти; Український науковий інститут Гарвардського університету за підтримки Українського інституту національної пам’яті.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.
Підсумкові матеріали:
У дослідженнях Голодомору не має бути політичної кон’юнктури та “конкуренції жертв” - Дробович
Досліджуючи тему Голодомору, слід послуговуватися лише науково-історичним підходом, а не міркуваннями політичної кон’юнктури та “конкуренції жертв”.
До цього закликав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, відкриваючи наукову конференцію в Укрінформі “Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука VS інструменталізація історії в минулому і сьогоденні“.
“Якщо ми говоримо про такі відповідальні теми, як Голодомор-геноцид, може йтися лише про роботу з фактами, архівами, доброчесну реконструкцію подій, з усними історичними свідченнями з відповідною класифікацією джерел, оцінками достовірності або вірогідності тих чи інших подій. Тим паче, не може йтися про якесь змагання за кількість жертв - так звані війни пам’яті або конкуренція жертв. Це не тільки антинауково, а й ганебно й неприпустимо. І від цього українська спільнота, держава й наука тільки програють”, - вважає Дробович.
На його думку, кількість жертв Голодомору не є “святою цифрою”, яка не може бути переглянута, якщо цьому будуть історично підтверджені дані внаслідок дискусії в науковому середовищі.
“Можуть бути переглянуті цифри, знайдені нові дані, але результати мають бути верифіковані в нормальну академічну дискусію. Неприпустимо, коли якась група чи спільнота каже, мовляв, це питання не можна дискутувати і святотатством є сумніватися в якихось цифрах. Не існує святих цифр і непогрішимих істин”, - наголосив Дробович.
На його переконання, у дослідженнях теми Голодомору не повинно бути цілі довести ту чи іншу кількість жертв, але встановити всю правду про ті трагічні події.
“Ми як українське суспільство не повинні боротися за цифри жертв геноциду. Це не є тема, мета і завдання. Ми маємо боротися за правду, вона і так складна. Докопатися до історичних фактів, першоджерел надзвичайно складно, особливо в тих умовах, коли ці джерела приховані й поховані”, - зазначив Дробович.
У фокусі уваги дводенної наукової конференції, яка розпочалась в Укрінформі – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування і оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади і суспільства в підтримці і популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків.
Кількість жертв Голодомору завищується і є заполітизованою - демограф
З усіх напрямів досліджень Голодомору найбільш заполітизованим є демографічний із завищенням кількості жертв.
Про це сказав заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун під час наукової конференції в Укрінформі “Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука VS інструменталізація історії в минулому і сьогоденні“.
На думку науковця, логічне пояснення цьому феномену найчастіше перебуває в емоційній і політичній площині.
“Тенденція, яка яскраво вималювалась останніми роками – хто більше нарахує втрат, той більший «патріот», борець з тоталітарним режимом, людина, яка зробила «внесок» у визнання Голодомору геноцидом. Раніше найбільш популярним було число 7 млн втрат, зараз воно зросло до 9,5 млн, обіцяють ще більше. Переважна більшість обґрунтувань базуються на джерелах, які неможливо перевірити, відсутності критичної оцінки демографічних даних, які стосуються періоду кінця 1920-х – початку 1930-х років, відсутності базових демографічних знань”, - сказав Гладун.
За його словами, механізми просування таких «відкриттів» можуть бути різними: агресивні публікації у ЗМІ, електронні розсилки, одностайна підтримка на конференціях, на яких виступають тільки спільники.
“Але головне – це повинно бути «освячене» присутністю авторитетних людей, які переважно і не знають, для чого вони запрошені. Така позиція шкодить не тільки авторитету української науки, а й держави загалом. Притягнуті «за вуха» аргументи, жонглювання числами втрат нівелюють трагічність самої події”, - зазначив Гладун.
Він вказав на розрахунки, проведені багатьма вітчизняними демографами та істориками, які базуються на демографічній методології і свідчать, що можливий діапазон втрат через надсмертність внаслідок Голодомору лежить у діапазоні 2,5–4,8 млн осіб. А за оцінками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, втрати через надсмертність внаслідок Голодомору становили 3,9 млн осіб.
“Наразі відсутня будь-яка фахова критика як методики розрахунку, так і самої оцінки. Ситуація, яка зараз створюється в країні, щодо використання числа втрат внаслідок Голодомору як інструменту внутрішньої і зовнішньої політики, рано чи пізно обернеться проти України”, - вважає науковець.
У фокусі уваги наукової конференції в Укрінформі – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування й оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади і суспільства в підтримці і популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
