Як говорити про війну мовою культури: думка українців

Організатори: Школа політичної аналітики НаУКМА за підтримки Українського культурного фонду.

Учасники: Анна Осипчук - наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА; Антон Суслов - аналітик Школи політичної аналітики; Максим Яковлєв - директор ШПА НаУКМА, завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА, модератор; представники експертної спільноти з питань розвитку культури; Тетяна Ковтунович - зав. сектору обліку та збереження усних джерел Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті.

Коротко. В умовах гібридної війни фільми, серіали, книжки, пісні, які забезпечують осмислення, інтелектуальну та емоційну інтерпретацію подій на Донбасі та в Криму, є надважливими. На восьмому році збройної агресії і досі існує брак інституційної підтримки з боку держави мистецьких ініціатив та проєктів, які б висвітлювали комплекс проблем та сенсів, пов’язаних із конфліктом.

Під час заходу команда ШПА НаУКМА презентує результати всеукраїнського репрезентативного опитування «Культурні продукти про події на Донбасі та в Криму: споживання та потреби українців», проведеного на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА дослідницькою агенцією Info Sapiens у вересні 2021 року. Опитування включало запитання про звички та потреби українців щодо споживання культурних продуктів, зокрема фільмів, серіалів та книжок, присвячених подіям, які відбулися з 2014 року на Донбасі та в Криму, а також їхнім наслідкам.

Питання до обговорення:

Які теми мають висвітлюватись у культурних продуктах, на думку українців?

Де українці дивляться українське кіно, серіали та програми?

Чи цікаві українцям культурні продукти про війну та життя людей в умовах збройного конфлікту?

Як і чому держава має підтримувати українське кіно та книговидання?

Довідково. Опитування проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики в межах проєкту «Посилення ролі культури в процесах осмислення подій на Донбасі та в Криму і консолідації українського суспільства» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Польовий етап тривав з 1 по 21 вересня 2021 року. Дослідження проводилося методом телефонних інтерв'ю – САТІ (Computer Assisted Telephone Interviewing). Вибірка опитування склала 2000 респондентів – вся Україна, за винятком АР Крим і непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, та 820 інтерв’ю у Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

НаУКМА дослідила культурні звички й потреби українців в умовах збройної агресії

У Києві представили результати всеукраїнського репрезентативного опитування «Культурні продукти про події на Донбасі та в Криму: споживання та потреби українців».

Дослідження презентували в Укрінформі його організатори зі Школи політичної аналітики НаУКМА за підтримки Українського культурного фонду.

Опитування проведене на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА дослідницькою агенцією Info Sapiens у вересні 2021 року і містить запитання про звички та потреби українців щодо споживання культурних продуктів, зокрема фільмів, серіалів та книжок, присвячених подіям, які відбулися з 2014 року на сході України та в Криму, а також їхнім наслідкам.

Дослідження ґрунтується на думці, що в умовах гібридної війни український культурний продукт і засоби його донесення до аудиторії є надважливим фактором українського дискурсу. Водночас на восьмому році збройної агресії і досі існує брак інституційної підтримки з боку держави мистецьких ініціатив та проєктів, які б висвітлювали комплекс проблем та сенсів, пов’язаних із конфліктом.

Так, згідно з результатами, 79,8% опитаних сказали, що мають можливість дивитися українські телеканали по телевізору (зокрема через онлайн сервіси, такі як MEGOGO, OLL.TV); 18,5% не мають такої можливості.

Для 36,1% кодування супутникового сигналу українських телеканалів спричинило незручності перегляду чи налаштування каналів; 16,8% не відчули цих незручностей; 45,1% не мають/не було супутникового телебачення/це їх не стосується.

77,3% повністю погоджуються, що держава має фінансово підтримувати українське кіно; лише 2,5% зовсім не погоджуються з цим.

77,2% повністю погоджуються, що держава має фінансово сприяти створенню та просуванню українських книжок; зовсім не погоджуються з цим 1,6%.

53,1% повністю погоджуються, що держава має привертати увагу людей до важливих тем і проблем через фінансування певних фільмів, серіалів, книжок; зовсім не погоджуються 3,7%.

56,6% повністю погоджуються, що потрібно включити до шкільної програми книжки та фільми, присвячені подіям в Україні від 2014 року (зокрема, війні, окупації Криму та сходу України); 10,1% зовсім не погоджуються з цим.

Для 38,6% є цікаві фільми/серіали/книжки про життя окремих людей у контексті подій на сході України та в Криму від 2014 року; скоріше погоджуються з цим 22,8% зовсім не погоджуються 13,4%; скоріше не погоджуються 7,1%.

Польовий етап опитування тривав з 1 по 21 вересня 2021 року. Вибірка склала 2000 респондентів – вся Україна, за винятком АР Крим і непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, та 820 інтерв’ю у Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк