Заява до ЄСПЛ: «Прийняти не можна відмовити»
Організатори: Комітет НААУ з наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів; Укрінформ.
Учасники: Дмитро Третьяков - юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини, заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи, до 2021 р. - Голова відділу України в Секції попереднього розгляду заяв; Олена Сібільова - адвокат, координатор програми Ради Європи HELP від Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету з підвищення кваліфікації, що діє в складі НААУ, доктор філософії; Дмитро Ягунов - адвокат, доктор політичних наук, доцент, член Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від України; Станіслав Петренко - прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва; Ганна Іщенко - адвокат, член Комітету з наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів НААУ, співзасновник Адвокатського об’єднання «Іщенко, Світлицький та Партнери»; Марія Островська - адвокат, заступник голови Комітету з наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів НААУ, модератор; Людмила Островська - адвокат, викладач Національного університету «Одеська юридична академія», к.ю.н., співзасновник Адвокатського об’єднання «Партнери»; Сергій Костянчук - засновник Юридичної фірми «Шабалін і Костянчук», президент «Київської фундації культури»; Анастасія Єзерська - головний консультант відділу представництва у судах Юридичного управління Секретаріату Центральної виборчої комісії.
Коротко. Під час заходу відбудеться прямий діалог адвокатів із юристом Секретаріату Європейського суду з прав людини із десятирічним досвідом фільтрування заяв Дмитром Третьяковим. Знаний фахівець готовий поділитися інформацією, що не завжди повною мірою доступна правникам. Він окреслить стандарти ефективного ініціювання судового процесу проти держави.
Участь у дискусії візьмуть фахівці із вишуканими знаннями у сфері захисту прав людини.
У процесі зустрічі розставимо доречні коми і надамо правильні відповіді про вдале звернення до ЄСПЛ та проходження стадії прийнятності.
Під час круглого столу з'явиться чудова нагода поставити спеціалісту ЄСПЛ нетривіальні запитання щодо нюансів отримання статусу учасника судового провадження у міжнародній інституції.
Питання до обговорення:
Фільтри у зверненні до ЄСПЛ: надмірна формальність чи закономірна необхідність?
Стандарти та статистика прийнятності заяв до ЄСПЛ.
Приховані перешкоди на шляху прийняття заяв до ЄСПЛ.
Лайфхаки при успішному складенні та подачі заяви до ЄСПЛ.
Політика пріоритетності при подачі заяв до ЄСПЛ.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Експерт: Близько 15-16 % усіх поданих заяв у ЄСПЛ відхиляються через невідповідність вимогам щодо змісту та оформлення
У Європейському суді з прав людини орієнтовно 15-16 % усіх поданих до ЄСПЛ заяв відхиляються через невідповідність вимогам щодо змісту та оформлення індивідуальної заяви до Європейського суду.
Про це під час круглого столу в Укрінформі повідомив юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков.
“Якщо я не помиляюся, близько 15-16 відсотків усіх поданих заяв, вони відхиляються за правилом 47, тобто, щодо невідповідності (вимогам щодо змісту та оформлення індивідуальної заяви до Європейського суду — ред.). Це не кінець світу, якщо заяву не прийняли, то можна звернутися з цього питання ще раз”, - поінформував юрист Секретаріату ЄСПЛ.
За його словами, якщо людина подала заяву, і вона не була прийнята, то особа може знову виконати всі вимоги і звернутися. "Але тоді може постати питання, чи дотрималася ця людина 6-місячного терміну (подання заяви до ЄСПЛ — ред.). Зазначу, що раніше був прийнятий протокол № 15, і тепер цей термін (подачі заяви — ред.) буде скоро вже (з 1 лютого 2022 року — ред.) визначений у 4 місяці”, - поінформував Третьяков.
Також він розповів про низку особливостей подачі заяви до ЄСПЛ, зокрема, щодо оформлення і змісту.
Він поінформував, що потрібно вказати при подачі такої заяви ПІБ, бо анонімні заяви у ЄСПЛ не розглядаються — це одна з причин для відхилення заяви. Зокрема, людина може звернулися до ЄСПЛ з проханням не афішувати її персональні дані, “але ми маємо знати особу (заявника — ред.)”.
Потрібно також, за його словами, вказувати, громадянство якої країни має заявник. Як уточнив Третьяков, на другій же сторінці заяви не можна залишати порожнє місце — тут обов'язково треба зазначити країну.
Щодо представників заявника, які не є юристами, то, наприклад, якщо це родичі — зокрема, звертаються батьки дитини, то батьки мають у заяві зазначати себе як представника, а дитину, від імені якої вони скаржаться, все ж таки заявником.
Водночас він зазначив, що якщо у матеріалах заяви до ЄСПЛ на довіреності юриста немає підпису фізичної особи — заявника, або директора організації (або особи, яка уповноважена діяти від імені організації), то цей юрист, наприклад, не буде вважатися таким, що представляє людину чи юридичну особу. “Довіреність теж має бути підписана, бо якщо вона не підписана, то людина, чи юридична особа, вважається такою, що не представлена”, - поінформував він.
У формулярі заяви, відведеному для описання фактів, потрібно розмістити усі факти саме на 3 сторінках, навіть якщо “факти дуже довгі”.
Саме у цьому місці потрібно зробити хоча б дуже стислий перелік усіх фактичних обставин подій, на які скаржаться у ЄСПЛ, а потім вже можна розписати окремо (ще іншу інформацію — ред.) на додаткових листках, це дозволяється.
“Якщо (у місці для описання фактів у формулярі заяви — ред.) написано “далі дивися додаткові сторінки” - це є підставою для того, щоб не прийняти таку заяву”, - повідомив юрист.
За його словами, важливо правильно зазначити також у заяві статтю Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на порушення якої скаржиться заявник, при чому це пояснення має бути індивідуальним.
Також людина має вказати у заяві інформацію, до яких органів щодо зазначеного питання вона зверталася, чи пояснення, чому не зверталася.
“Зокрема, важливою є інформація про розгляд (цього питання — ред.) у інших міжнародних органах, бо якщо така ж скарга була подана на інший міжнародний орган для розгляду, то ми (цю заяву — ред.) не розглядаємо. Ми не хочемо дублювання міжнародних юрисдикцій у розгляді таких питань”, - зазначив Третьяков.
Організаторами круглого столу стали Комітет НААУ з наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів і Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".
Як повідомлялося, Третьяков у коментарі Укрінформу повідомив, що Україна посідає одну з лідерських позицій за кількістю подачі скарг проти держави до Європейського суду з прав людини, проте лише 10% із них визнавалися прийнятними на стадії попереднього розгляду, а 90% – відхилялися.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
