Виклики демократії у ХХІ столітті

Виклики демократії у ХХІ столітті

Укрінформ
17 вересня, 10:00 - пресконференція на тему: «Виклики демократії у ХХІ столітті» 

Організатор: Асоціація громадських організацій “Вільна нація”.

Учасники: Олександр Свидинюк - модератор; Дмитро Гаврилюк - кандидат політичних наук, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова; Олексій Якубін - політолог; Ігор Гурін -  ГО "Вільна нація"; Дарвіш Абдулвахаб - голова правління ГО "Альянс народів"; Павло Клімкін - ексміністр закордонних справ; Гаррі Табах - офіцер армії США; Анатолій Лебедько - білоруський опозиційний політик, колишній голова Об’єднаної громадянської партії Білорусі.

Коротко. Тисячі років, століття війн, десятки революцій довели, що демократичні цінності є чинником, який сприяє стабільності та розвитку суспільства. Десятки років реформ та трансформацій у різних країнах було спрямовано на те, щоб вибудувати стійку систему демократичного устрою. У рейтингу індексу демократії у світі одні країни стали лідерами, інші знаходяться на шляху до демократії, а деякі країни свідомо відмовилися від такого майбутнього та будують альтернативні моделі. Такі поняття як “суверенна демократія” чи “квазі-демократія” стали буденними у щоденних стрічках новин. При цьому ми не до кінця розуміємо, що очікувати в майбутньому, зважаючи на це.

Наприкінці ХХ століття, коли впала “Берлінська стіна” та більшовицький режим, сучасний світ увійшов у нову еру, означеною американським політологом Френсісом Фукуямою як “кінець історії”. 30 років по тому світ став не таким яким був у 1990-х. Ера інформатизації та штучного інтелекту супроводжується революціями, війнами та епідеміологічними катаклізмами.

“Арабська весна”, “Брекзіт”, російсько-українська війна, події в іспанській Каталонії, рух “Black lives matter” у Сполучених Штатах Америки, повернення руху “Талібан” до влади в Афганістані - все це локальні події, які формують глобальні тенденції.

Це змінює вигляд та форму демократичного устрою, до якого людство так прагнуло, протягом багатьох років.

Для того, щоб обговорити наскільки незворотньо змінилася демократія і до чого готуватись, зокрема Україні, зважаючи на усі ці тенденції, асоціація громадських організацій “Вільна нація” ініціює конференцію, приурочену до Міжнародного дня демократії.

Питання для обговорення:

Чим є зараз демократія в умовах інтернет-технологій, кібер-злочинності, ботів, нейромереж тощо?

Демократичні цінності: хто головний поліцейський у світі.

Чи зміниться геополітична велика шахівниця після виходу армії США з Афганістану? Як це позначиться на індексі демократії у світі?

Домовленості Росії та Білорусі про союзну державу. Як це позначиться на демократичних засадах в Європі та регіоні?

Залежність демократії України від світових геополітичних процесів.

Які запобіжники варто запроваджувати Україні, щоб бути у сім’ї європейських країн і не втратити позиції у рейтингу демократії?

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

У світі докорінно змінюється міжнародний уклад життя і Україна до цього не готова - Клімкін

У світі відбуваються докорінні зміни міжнародного укладу життя і політичної свідомості громадян під впливом цифрових технологій на розвиток демократії як системи цінностей. І Україна не готова до цієї нової реальності.

Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час пресконференції в Укрінформі на тему: «Виклики демократії у ХХІ столітті», організованої Асоціацією громадських організацій “Вільна нація”.

“Почався процес повного перезавантаження міжнародної системи. За 25 років ви не впізнаєте цей світ з точки зору організації того, як він працює. Організації ООН, можливо, й будуть існувати, але для проформи. Вони вже зараз фактично не функціональні. Як їх замінити, на сьогодні консенсусу немає”, - сказав Клімкін.

За його словами, також дуже змінилася політична свідомість і вподобання громадян, що здатне вплинути на подальший розвиток демократії.

“Ще 50 років тому люди робили раціональний вибір, вони думали за кого голосувати, їм було що набувати чи втрачати. Одночасно вони обирали між представниками різних політичних сил. В останні роки це докорінно змінилося - люди не роблять раціональний вибір і не обирають між представниками еліт. Що це означає для демократії, насправді ще ніхто не відповів”, - зазначив Клімкін.

На його думку, цим процесам дуже сприяє розвиток цифрових технологій, а штучний інтелект здатен вплинути на розвиток демократії.

“Створення системи штучного інтелекту, яка була б за своїми якостями, здатностями, здібностями схожа або порівняна з людським, може відбутися за 15-20 років. Це означає, що вперше в історії цивілізації ми конкуруватимемо не тільки між собою, а й, можливо, зі штучним інтелектом. Як це вплине на демократію, на нові принципи народовладдя - це питання окремої дискусії”, - вважає Клімкін.

На його думку, у цій новій реальності Україна має розуміти, хто її партнери, які механізми врахування її національних інтересів і яким чином країна може забезпечити власну безпеку, не сподіваючись на допомогу ззовні.

“Нам потрібно розуміти, чим живе світ. Ми живемо у своїй політичній “пісочниці”, зі своїми питаннями. Тим часом світ швидко йде вперед. Навіть дискусія між світовими представниками і нашою елітою дуже складно налагоджується. І це треба дуже швидко змінити, бо якщо ми не розуміємо світ навколо себе, то ми й себе в цьому світі не розуміємо”, - наголосив ексміністр.

Павло Клімкін - міністр закордонних справ України (2014-2019) за президентства Петра Порошенка.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-