Коли активісти та журналісти почуватимуться у безпеці?

Коли активісти та журналісти почуватимуться у безпеці?

Укрінформ
30 червня, 10:00 - пресконференція на тему: «Коли активісти та журналісти почуватимуться у безпеці?»

Організатори: Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. 

Учасники: Ганна Рожкова - заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ; Сергій Перникоза - координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ; Сергій Решетов - експерт Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні; Анастасія Малинка - інформаційний менеджер Асоціації УМДПЛ,  модератор; Бонюк Олексій - начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора;   Пелепюк Олег - заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора;  Олена Гуріна - старший слідчий в ОВС ГСУ НП України.

Коротко. Протягом липня 2020 - червня 2021 року Асоціація УМДПЛ зафіксувала понад сто випадків тиску на представників громадянського суспільства, водночас розслідування нападів було малоефективними та вкрай повільними. Працівники поліції часто не хотіли реєструвати інциденти як злочин. У випадках, коли фігурантами справ ставали правоохоронці, розслідування або затягувалися, або не починалися взагалі. 

Потерпілі активісти відзначали, що не отримували належного захисту від держави після інциденту. Переважна більшість респондентів/респонденток вказали, що стали більш тривожними людьми та почали боятися за своє здоров’я та життя, частина постійно відчуває страх за своє життя.

Питання до обговорення: 

Презентація річного дослідження щодо безпеки представників громадянського суспільства в Україні. 

Основні проблеми в розслідуванні нападів на активістів в розрізі регіонального контексту.

Обговорення основних проблем забезпечення ефективного розслідування нападів на активістів.

Діяльність Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні та тематичні пріоритети.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

За рік зафіксовано 107 випадків переслідувань і тиску на активістів - Асоціація УМДПЛ

Починаючи з липня минулого року до червня нинішнього Асоціація українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів зафіксувала 107 випадків переслідувань та тиску на представників громадянського суспільства.

Про це на пресконференції в Укрінформі заявила заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ Ганна Рожкова.

“Ми зробили висновок, що в Україні зберігається невтішна тенденція переслідування та тиску на громадських активістів, правозахисників та незалежних журналістів. Упродовж липня 2020 року — червня 2021 року нашою організацією було задокументовано 107 випадків”, - сказала Рожкова.

Вона повідомила, що згідно з результатами моніторингу, найбільше нападів на представників громадянського суспільства - вже третій рік поспіль - сталося у Києві.

“За нашими даними, у столиці відбулося 39 нападів, і це — 36 % від усіх нападів, які відбувалися щодо громадських активістів та журналістів. На другому місці Одеська область, де 18 інцидентів, а також Харківська область. Щодо типів тиску, то найбільше було зафіксовано випадків із пошкодженням майна громадських активістів, ми задокументували 23 таких випадки, а також перешкоджання журналістській діяльності — 21 випадок”, - поінформувала заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ.

За її словами, за означений період зафіксовано 17 випадків нападів на громадських активістів та 12 випадків погроз щодо них.

Говорячи про сфери діяльності представників громадянського суспільства, на яких найбільше чиниться тиск, вона зазначила, що на першому місці ЛГБТ-активісти (18 інцидентів), антикорупційні активісти (11), екоактивісти (7). "І з огляду на те, що ми включали до звіту також незалежних журналістів, то, звісно, найбільше випадків загалом було зафіксовано щодо журналістів, у тому числі розслідувачів (44)”, - заявила Рожкова.

Координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза зазначив, що відбулися регіональні круглі столи у деяких областях, зокрема Одеській, Харківській і Луганській, і з'ясувалося, що у таких випадках є "певний регіональний контекст".

“Він полягає у тому, що у регіонах поліція готова до діалогу, але поліція точно не готова цей діалог ініціювати. Також ми з’ясували, що існує чимало упереджень на місцях. Зокрема, нам пропонували створити якусь базу активістів, і якщо на активістів з цієї бази напали, тоді буде якесь особливе ставлення, тощо. Ці речі ми проговорили, з’ясували, упередження, так би мовити, подолали”, - сказав Перникоза.

Він також зазначив, що за спостереженнями, поліція відстежує напади на активістів. Водночас, на його думку, суспільний резонанс залишається рушійним фактором у проведенні розслідувань. Тобто, у тих випадках, де суспільний резонанс досить широкий, розслідування просувається швидше, а там, де такого резонансу немає, - досить повільно.

“Це також спостерігається і у випадку, коли злочини вчиняють представники органів правопорядку. Тут ситуація така, що ці злочини або дуже повільно розслідуються, або фактично не розслідуються”, - сказав Перникоза.

Серед основних проблем він назвав нечітку процедуру надання захисту потерпілим, а також "абсолютно відсутню" роботу щодо запобігання таким злочинам та повторним нападам.

У цьому зв'язку заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Нацполіцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генпрокурора Олег Пелепюк визнав, що є "проблеми, є недоліки, десь неефективно, не так швидко (проводиться розслідування - ред.), як того би бажали учасники кримінального провадження", але це не означає, що робота не проводиться і розслідування не здійснюються. Він поінформував, що у країні за 5 місяців зареєстровано близько 308 тисяч кримінальних правопорушень, 142 тисячі з них було закрито, і наразі розслідуються 166 тисяч.

“Там є потерпілі у кожному (провадженні — ред.). І частина з них — потерпілих, заявників, - є активістами, журналістами. І повірте, що і у інших провадженнях потерпілі і заявники стикаються з тими самими проблемами, що й активісти”, - заявив Пелепюк.

Він також наголосив на тому, що у середньому на одного слідчого припадає 250 кримінальних проваджень, тому приділити кожному велику увагу фізично неможливо. "І з цього походять подальші проблеми і подальші скарги”, - сказав представник ОГП.

Він додав, що в Офісі Генпрокурора створені робочі групи щодо цієї теми.

Пелепюк також зауважив, що облік кримінальних правопорушень щодо представників громадянського суспільства є нечітким, і в ОГП докладають зусиль, аби максимально зібрати дані про такі провадження.

А коментуючи той факт, що найбільше нападів на активістів зафіксовано у Києві, він відзначив, що у столиці "просто більше населення і зосередженість" представників громадянського суспільства.

Дослідження щодо безпеки представників громадянського суспільства в Україні проводилося у межах проєкту "Посилання захисту правозахисників", який підтримував Фонд сприяння демократії Посольства США в Україні.

Поліція із 2013 року відкрила 238 справ щодо правопорушень стосовно громадських активістів

Поліцейські з 2013 року розпочали 238 кримінальних проваджень за фактами вчинення правопорушень щодо громадських активістів.

Про це під час пресконференції в Укрінформі на тему: «Коли активісти та журналісти почуватимуться у безпеці?» поінформувала старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Олена Гуріна.

“Відповідно до відомостей ЄРДР та даних слідчих управлінь ГУ Нацполіції в областях, та у місті Києві, упродовж 2013 по 2021 рік слідчими Нацполіції було розпочато 238 кримінальних проваджень за фактами вчинення правопорушень щодо громадських активістів. У залишку, без прийнятих рішень, перебуває 81 кримінальне провадження, стан досудового розслідування яких перебуває на постійному контролі у слідчих управліннях ГУНП у областях та у місті Києві, а також у Головному слідчому управлінні Національної поліції”, - сказала Гуріна.

Вона уточнила, що одним з основних завдань для правоохоронців є своєчасне запобігання, виявлення, припинення, швидке розкриття та об'єктивне розслідування злочинів, вчинених щодо громадських активістів і віднесених до компетенції Головного слідчого управління Національної поліції України.

Як повідомлялося, 23 липня минулого року невідомі спалили будинок активіста Віталія Шабуніна під Києвом. Поліція відкрила за цим фактом кримінальне провадження. 22 вересня Шабунін повідомив, що експертиза підтвердила, що підпал його будинку був умисний.

Увечері 30 грудня минулого року поліція повідомила, що в Рівному біля квартири матері керівника громадської організації «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна виявили саморобний вибуховий пристрій.

31 грудня активіст повідомив, що ймовірну вибухівку підклали і під двері квартири батьків його дружини у столиці.

Згодом правоохоронці заявили, що не виявили вибухівки в корпусах гранат.

У Офісі генпрокурора поінформували, що наявність вибухових пристроїв, які поклали у Києві та Рівному під двері рідних голови «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна, розслідують у межах одного кримінального провадження.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-