Представлення Доповіді про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2020 році

Організатор: Державна інспекція ядерного регулювання України.

Учасники: Григорій Плачков - Голова Держатомрегулювання – Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України; Руслана Тріпайло - заступник Голови Держатомрегулювання – заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Модератор: Тетяна Княжницька - начальник Управління інформаційно-аналітичного забезпечення та цифрового розвитку Держатомрегулювання.

Коротко. Під час пресконференції буде коротко представлено основні події і досягнення 2020 року та стан безпеки ядерних установок, об’єктів з поводження з радіоактивними відходами, джерелами іонізуючого випромінювання, процесу зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, використання та виробництва джерел іонізуючого випромінювання, стану фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, аварійної готовності та реагування, буде надано інформацію щодо міжнародного співробітництва тощо.

Довідково. Вашій увазі пропонується Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2020 році, що підготовлена Державною інспекцією ядерного регулювання України з використанням звітних даних суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

До участі у заході запрошуються усі зацікавлені, представники міжнародних організацій, громадського сектору та ЗМІ.

Питання до обговорення просимо надсилати до 16:00 12 квітня на e-mail:  tv.kniazhnytska@snriu.gov.ua

Контактна особа: Тетяна Княжницька (тел.: 067 990 20 34, e-mail: tv.kniazhnytska@snriu.gov.ua).

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Держатомрегулювання 22 квітня розгляне питання видачі ліцензії ЧАЕС на експлуатацію СВЯП-2

Державна інспекція ядерного регулювання 22 квітня 2021 року розгляне заявку Чорнобильської АЕС, що була подана для отримання ліцензії на експлуатацію сховища відпрацьованого ядерного палива "сухого" типу (СВЯП-2).

Про це під час представлення доповіді про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2020 році, яке відбувалося в інформаційному агентстві Укрінформ, повідомив голова Держатомрегулювання Григорій Плачков.

"На колегії Держатомрегулювання, яка відбудеться 22 квітня, ми будемо розглядати питання введення в експлуатацію і надання ліцензії ДСП "Чорнобильська АЕС" щодо об'єкту СВЯП-2. Це сховище сухого типу, яке ми дуже довго будували - 21 рік, і яке спеціально побудоване для палива енергоблоків, які знімаються з експлуатації на Чорнобильській атомній станції", - зазначив Плачков.

Раніше голова ДІЯРУ Григорій Плачков прогнозував, що дозвіл на експлуатацію СВЯП-2 може бути виданий орієнтовно у квітні 2021 року.

Вартість проєкту з будівництва СВЯП-2 - 412,818 млн євро. Фінансування проєкту здійснюється Європейським банком реконструкції та розвитку. Підрядник проєкту - компанія Holtec International (США).

Введення СВЯП-2 в експлуатацію дасть змогу безпечно зберігати відпрацьоване ядерне паливо ЧАЕС протягом найближчих 100 років.

За період генерації електроенергії, з 1977 до 2000 року, на станції накопичилося понад 21 тис. тепловидільних збірок, які зараз зберігаються у сховищі відпрацьованого ядерного палива «мокрого» типу СВЯП-1. Старе сховище не розраховане на довготривале зберігання палива і термін його експлуатації обмежений, відтак усі відпрацьовані тепловидільні збірки мають бути переміщені в новозбудоване проміжне сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу СВЯП-2.

СВЯП-1 є сховищем "мокрого" типу - відпрацьоване паливо зберігається у воді.

Установку «Джерело нейтронів» не запустили у 2020 році через коригувальні заходи – ДІЯРУ

Роботи із запуску ядерної підкритичної установки (ЯПУ) «Джерело нейтронів» не вдалося завершити до кінця 2020 року через коригувальні заходи. Про це йдеться у доповіді Державної інспекції ядерного регулювання (ДІЯРУ) про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2020 році, яку було представлено на пресконференції в Укрінформі.

Роботи з фізичного пуску ЯПУ «Джерело нейтронів» були розпочаті Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" 29 липня 2020 року. Усього в активну зону установки було завантажено 30 тепловидільних збірок (ТВЗ) із 35 запланованих. Роботи із запуску ЯПУ були призупинені через пошкодження 5 жовтня 2020 року однієї з ТВЗ, підготовлених до завантаження.

«Станом на 31 грудня 2020 року встановлення причин пошкодження ТВЗ та розробка відповідних коригувальних заходів, направлених на унеможливлення повторення такої події, не було завершено", - повідомили представники ДІЯРУ.

Зазначається, що "Джерело нейтронів" – унікальна інноваційна установка, яка за технічними характеристиками не має аналогів у світі. Спорудження ядерної установки здійснюється на території Національного наукового центру «Харківський фізикотехнічний інститут».

Установка сприятиме розробленню науково-технічних основ новітніх безпечних ядерних систем. Вона призначена для проведення наукових і прикладних досліджень в області ядерної фізики та радіаційного матеріалознавства. Разом із пуском установки, підкреслюють у Держатомрегулювання ,Україна отримає можливість налагодити власне виробництво медичних радіоізотопів, які зараз імпортують в Україну.

На сьогодні, повідомили в інспекції, на території України споруджується низка нових ядерних установок, зокрема:

- ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів;

- СВЯП-2 Чорнобильської АЕС – сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу зберігання, що призначене для довгострокового (протягом 100 років) зберігання усього ядерного палива Чорнобильської АЕС;

- ЦСВЯП – централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу зберігання, що призначене для довгострокового (протягом 100 років) зберігання ядерного палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС.

ДІЯРУ оприлюднила доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки у 2020 році

Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯРУ) оприлюднила Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2020 році. Доповідь представив голова Держатомрегулювання Григорій Плачков на пресконференції в Укрінформі.

"Застосування нових механізмів та інструментів комунікацій та взаємодії у 2020 році дозволило забезпечити належний рівень ядерної та радіаційної безпеки в Україні та мати певні досягнення", - зазначив Плачков.

Він повідомив, що доповідь містить аналіз стану безпеки ядерних установок, об’єктів з поводження з радіоактивними відходами, джерелами іонізуючого випромінювання.

Також, у доповіді аналізується процес зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Доповідь містить аналіз використання та виробництва джерел іонізуючого випромінювання, стану фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, інформацію щодо міжнародного співробітництва тощо.

Як повідомлялося, доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні готується щорічно. На сайті ДІЯРУ можна ознайомитися з такими доповідями за останні 20 років.

Органи влади в Україні позбавлені можливості дієвого контролю за індивідуальними дозами опромінення - звіт ДІЯРУ

Центральні органи виконавчої влади в Україні, які згідно із законодавством відповідають за забезпечення ядерної та радіаційної безпеки (ЯРБ) персоналу та населення, позбавлені дієвого інструменту контролю безпечного використання ядерних та радіаційних технологій, і дотримання основних принципів радіаційного захисту, зокрема оптимізації.

Про це йдеться у доповіді Державної інспекції ядерного регулювання про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2020 році, представленій 13 квітня в інформагентстві Укрінформ.

Зазначається, що в Україні відсутня єдина державна система обліку та контролю індивідуальних доз опромінення. Зокрема, не існує державного реєстру індивідуальних доз опромінення персоналу, що не дає змоги застосовувати дієвий механізм відстеження отриманих персоналом доз опромінення, визначити ризики індивідуального опромінення в різних сферах діяльності, запровадити механізми оптимізації професійного опромінення тощо.

Також до цього часу відсутній контроль за дотриманням єдності методичних підходів до проведення індивідуального дозиметричного контролю та оцінки отриманих результатів.

"Саме тому центральні органи виконавчої влади, які згідно із законодавством відповідають за забезпечення ЯРБ персоналу та населення, позбавлені дієвого інструменту контролю безпечного використання ядерних та радіаційних технологій, і дотримання основних принципів радіаційного захисту, зокрема оптимізації", - йдеться в доповіді.

Як наголошують в ДІЯРУ, у зв’язку з цим в Україні не повною мірою виконуються базові міжнародні принципи та вимоги радіаційного захисту персоналу, організація та здійснення контролю, обліку доз професійного опромінення, опромінення населення, що не відповідає вимогам та практиці Європейського Союзу.

Водночас повідомляється, що з метою підвищення рівня радіаційного захисту персоналу у 2020 році Держатомрегулювання було розроблено Порядок створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення та План заходів щодо його реалізації, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2020 р. № 1141 "Деякі питання створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення".

"Реалізація зазначеної постанови забезпечить створення єдиної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення, яка сприятиме підвищенню рівня радіаційної безпеки під час використання ядерної енергії, забезпечить контроль за неперевищенням встановлених для відповідних категорій персоналу основних лімітів доз, граничних доз та референтних рівнів опромінення у ситуаціях планового, існуючого та аварійного опромінення, забезпечить оптимізацію опромінення персоналу під час провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії", - зазначають в ДІЯРУ.

Україна належить до провідних урановидобувних країн світу і має 12 детально розвіданих уранових ендогенних родовищ із сумарними запасами, що в змозі забезпечити потреби діючих АЕС України ще на 100 років. Найбільші уранові родовища розташовані в основному в межах Кіровоградської області.

У 2020 році в Україні було вироблено близько 850 тонн уранового оксидного концентрату.

Загальна чисельність суб’єктів діяльності, які мають діючі ліцензії у сфері використання ядерної енергії станом на 31 грудня 2020 року, становила 3 409. Повний цикл робіт з видобутку та переробки уранових руд здійснює лише одне підприємство – державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". До складу ДП "СхідГЗК" входять три діючі шахти – Смолінська, Інгульська та Новокостянтинівська.

Відео: