Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні

Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні

Укрінформ
25 лютого, 12:00 - круглий стіл на тему: «Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні»

Організатори: Проєкт ЄС "Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Фаза ІІ" (Association4U).

Учасники: Іветта Делікатна - ключова експертка з комунікацій проєкту  Association4U (офлайн), модератор; Ольга Стефанішина - віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Тарас Шевченко - заступник міністра культури та інформаційної політики України; Олександр Макобрій - начальник відділу з інформаційної політики євро та євроатлантичної інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України; Оксана Сікора - радниця з питань стратегічних комунікацій віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Марія Мезенцева - заступниця голови комітету, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до Європейського Союзу (TBC); Альона Гетьманчук - директорка центру Нова Європа; Володимир Єрмоленко - директор з аналітики Internews; Сергій Сидоренко - головний редактор "Європейської правди"; представник Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Коротко. Мета круглого столу - обговорити ефективність та поточні потреби у комунікації щодо євроінтеграції, представити результати опитування. Круглий стіл також буде спрямований на визначення пріоритетів, рішень, інструментів та ресурсів для більш цілеспрямованої та ефективної комунікації євроінтеграції урядом України.

Довідково. Проект ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (Association4U), здійснив національне опитування в рамках «Омнібус», що було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у грудні 2020 року. Дослідження включало 4 питання щодо сприйняття українськими громадянами євроінтеграції, пов’язаних із нею реформ та їх переваг, а також комунікації щодо євроінтеграції. Результати цього опитування можуть стати основою як для вдосконалення поточних комунікаційних планів на 2021 рік, так і для розробки комунікаційної стратегії щодо євроінтеграції на 2022-2025 роки, що буде розпочато Міністерством культури у 2021 році.

Питання до спікерів надсилати за адресою: association4u@cpmconsulting.eu

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Ставлення до європейських тем в Україні в цілому дуже позитивне — дослідження

Більшість українців мають позитивне ставлення до тем євроінтеграції, однак асоціюють її з обов’язками держави.

Такі дані соціологічного дослідження оприлюднила експерт з комунікацій проєкту Association4U Іветта Делікатна під час круглого столу «Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні» в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

За її словами, опитування проводилося наприкінці грудня 2020 року по всій Україні, опитано дві тисячі респондентів віком від 18 років.

Експерт поінформувала, що 83% українців дали хоч одне позитивне визначення про євроінтеграцію. “Це підтверджує те, що в цілому ставлення до європейських тем в Україні дуже позитивне”, - сказала Делікатна.

Водночас вона відзначила, що захід та центр країни демонструють більш позитивне та усвідомлене ставлення до євроінтеграції, південь та схід — менше”.

Також експерт зауважила, що 46% назвали євроінтеграцію як обов’язок держави (щодо забезпечення якості послуг, сервісів, поваги до прав людини тощо), 38% асоціюють її як життя за стандартами Євросоюзу, водночас 27% розділяють свою відповідальність за євроінтеграцію, говорять, що “підвищення відповідальності самих громадян — це теж євроінтеграція”.

Вона додала, що 22% вважають як євроінтеграцію відкритість кордонів.

Крім того, за даними дослідження, майже половина громадян асоціюють євроінтеграцію з реформами.

Разом з тим, Делікатна зазначила, що дослідження показують, що люди не дуже підхоплюють і підтримують вкиди російської пропаганди. “Від 3% до 6% пов’язують євроінтеграцію з тими наративами, що ми бачимо з російської сторони, — дешева робоча сила, наступ на традиційні цінності”, - підкреслила експерт, але додала, що на сході країни і півночі ці наративи на людей впливають більше.

При цьому вона зазначила, що 45% респондентів заявили, що не бачили комунікацію про євроінтеграцію. На її думку, “ті люди, як важливі учасники цього процесу, не є голосами та обличчями євроінтеграції в країні”.

Як повідомлялося, розробку комунікаційної стратегії щодо євроінтеграції на 2022-2025 роки Міністерство культури та інформполітики має розпочати у 2021 році.

В Україні мало супротивників євроінтеграції — Стефанішина

В Україні мало противників європейської інтеграції, а більшість із тих, хто виступає проти, не має достатньої кількості якісної інформації або піддається впливам російської пропаганди.

Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у відеозверненні в рамках круглого столу «Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні» в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

“Я справді вважаю, що в Україні насправді мало супротивників європейської інтеграції, більшість серед них — ті, хто має недостатньо інформації, має бажання отримати більше інформації, хто хоче або не хоче заглибитись в основи цивілізаційних зрушень нашої країни, це громадяни, чиї погляди іноді піддаються потужним впливам російської пропаганди, яка є одним з інструментів гібридної війни”, - сказала вона.

За її словами, майже для половини українців європейська інтеграція проявляється як якісна зміна держави, ціннісна, ментальна трансформація — зручні послуги, повага до громадянина, умови для гідного життя і праці. Як приклади урядовець навели нові ЦНАПи, зручні державні сервіси, комфортний та безпечний транспорт і дороги, та підкреслила, що все це зміни, які Україна щодня робить з європейськими партнерами.

“Україна прагне дійсно повноправного членства в ЄС за своїм світоглядним вибором. І тому, що це несе більші можливості для розвитку економіки, торгівлі, інвестицій, культури, освіти, але ще і тому, що європейська інтеграція — це підвищення рівня життя кожного українського громадянина, відчуття власної гідності та самодостатності у власній країні”, - наголосила Стефанішина.

Водночас вона додала, що євроінтеграція — це великий цивілізаційний процес, який за визначенням не робиться швидко, не міряється політичними циклами.

У свою чергу радниця з питань стратегічних комунікацій віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Оксана Сікора висловила переконання, що в українців є недостатня кількість якісної й достовірної інформації про євроінтеграційні процеси, та наголосила на важливості посилення такої комунікації.

“Сьогодні євроінтеграція має сприйматися як щось життєве, просте, що стосується кожного з нас. І тому цієї інформації має бути якомога більше. Більше того, ми повинні створити інформаційну сепермагістраль і наповнити її якісним змістом, пояснити на практиці, як євроінтеграція допоможе українцям втілювати свої плани, мрії, мати кращі можливості для життя, навчання і самореалізації”, - зауважила Сікора.

На її думку, саме 2021 рік має започаткувати новий зміст і підходи до комунікації європейської інтеграції.

Як повідомлялося, розробку комунікаційної стратегії щодо євроінтеграції на 2022-2025 роки Міністерство культури та інформполітики має розпочати у 2021 році.

Мезенцева: Плануємо відкриття чергового офісу з євроінтеграції на Харківщині

Черговий регіональний Офіс євроінтеграції планують відкрити на Харківщині.

Про це розповіла заступник голови комітету, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Комітету ВР з питань інтеграції до Європейського Союзу Марія Мезенцева під час круглого столу в Укрінформі.

“Упевнена — комунікація завжди є ключовим рецептом успіху. Так, як ми комунікуємо, такий результат ми і отримаємо. Плануємо відкриття чергового офісу з євроінтеграції і на Харківщині”, - сказала Мезенцева.

Депутат підкреслила, що комунікація з євроінтеграції не є легкою. За її словами, потрібно пояснювати, наводити приклади, спростовувати міфи та фейки, особливо для бізнесу.

“Чесно скажу, останнім часом ми стикнулися зі страшною проблемою, коли бізнес опирається євроінтеграції. Це не загальна тенденція, але є такі висловлювання, що нам треба взагалі перегляд угоди (про Асоціацію з ЄС, - ред.). Це потенційно можливо, але ми з вами як експерти, розуміємо, що не можна переглянути одну статтю, один розділ тощо. Це треба переглядати всю угоду, що є наразі, як на мене, титанічною роботою. Не впевнена, що це реалістично в найближчий час. Нам треба виходити за межі наших можливостей”, - зауважила Мезенцева.

Крім того, вона зазначила, що стала співавтором багатьох євроінтеграційних законів, над якими працювало ще восьме скликання Верховної Ради.

Серед важливих євроінтеграційних законопроєктів на 2021 рік Мезенцева назвала, зокрема, проєкт про еквайринг, про безпеку дитячого харчування та безпеку упаковки.

Як повідомляв Укрінформ, 15 жовтня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина відкрила у Херсоні перший в Україні регіональний Офіс європейської інтеграції.

Другий в Україні регіональний Офіс євроінтеграції відкрився 30 листопада в Дніпрі.

Держава має постійно комунікувати з народом щодо європейського курсу України — МКІП

Держава обов’язково має постійно комунікувати з народом щодо європейського курсу України, проговорювати меседжі, які об'єднують його.

Таку думку заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко висловив на засіданні круглого столу на тему: "Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні", організованому проєктом ЄС "Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС" (Association4U) в Укрінформі.

“Для України тема європейської інтеграції є провідною. Так само ми бачимо по соціології, що підтримка європейської інтеграції та бажання бути в ЄС є однозначною та не викликає сумніви. Можна було б подумати, що тоді і не треба комунікувати, бо українці і так вірять та хочуть бути в ЄС. Але особисто я переконаний, що комунікація потрібна на всіх етапах. Бо це надзвичайно важливо для досягнення багатьох стратегічних завдань для держави”, - сказав Шевченко.

По-перше, наголосив він, державі в принципі важливо комунікувати на теми, які об'єднують людей. “Європейська перспектива — це тема, яка українців згуртовує і про неї потрібно пам'ятати завжди. Друга річ — стратегічний наратив європейських цінностей”, - додав він.

Заступник міністра вважає за необхідно працювати над тим, щоб громадяни чітко усвідомлювали європейськість України, пам'ятали, що наша країна - з Європою, що Україна - вільна країна з тими цінностями, які притаманні ЄС.

“Важливе завдання — спрямувати наш погляд на майбутнє із визначенням того, які саме чітко пріоритетні теми, меседжі мають комунікуватися державою у найближчі роки. Оскільки фактично зараз розпочинається робота з підготовки нової комунікаційної стратегії європейської інтеграції 2022 - 2025”, - наголосив заступник міністра культури та інформполітики.

Мета круглого столу - обговорити ефективність та поточні потреби у комунікації щодо євроінтеграції, представити результати опитування. Захід спрямований на визначення пріоритетів, рішень, інструментів та ресурсів для більш цілеспрямованої та ефективної комунікації євроінтеграції урядом України.

Як повідомлялося, розробку комунікаційної стратегії щодо євроінтеграції на 2022-2025 роки Міністерство культури та інформполітики має розпочати у 2021 році.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-