Ставлення українців до Революції Гідності та візій збереження пам’яті. Соціологічне дослідження.

Ставлення українців до Революції Гідності та візій збереження пам’яті. Соціологічне дослідження.

Укрінформ
22 лютого, 11:00 - Презентація результатів масштабного загальнонаціонального соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та візій збереження пам’яті про ці події та їх учасників

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті.

Спікери: Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Ігор Пошивайло - генеральний директор Національного музею Революції Гідності; Андрій Орлов - директор Центру стратегічного розвитку територій, організації, яка здійснювала соціологічне дослідження; Ольга Сало - заступниця генерального директора із розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного музею Революції Гідності; Олександра Матвійчук - керівниця «Центр громадянських свобод»; Віталій Нахманович - історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва.

Коротко. Під час заходу спікери приділять увагу тому, як протидіяти викривленню минулого під впливом закладених упереджень, як офіційним інституціям працювати з темою Революції Гідності, як і хто має формувати політику та культуру пам’яті сьогодні, що змінилося у сприйнятті українців за останні два роки (порівняльний аспект із соціологічним дослідженням, яке проводилося у 2018 році).

Наскільки по-різному в регіонах України знають і сприймають події 2013–2014 років? Що думають про:

-          передумови революції

-          зовнішній вплив на революцію

-          потребу пам’ятати події

-          вшанування учасників

-          роль музею

Довідково. Соціологічне опитування відбулося на замовлення Національного музею Революції Гідності у грудні 2020 року.

Частина українців вважає Революцію Гідності державним переворотом. Проте більше тих, хто бачить її боротьбою за незалежність України. Ще більше – боротьбою за свої права та європейські цінності. І ще більше громадян визнають Небесну Сотню героями.

Пресслужба Національного Музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org,

+380 98 66 11 833

Акредитація представників ЗМІ за посиланням: https://cutt.ly/ZlwKmIF

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Кількість українців, які підтримують Революцію гідності, порівняно з 2018 роком зросла - дослідження

Станом на грудень 2020 року кількість українців, які підтримують Революцію гідності, порівняно з 2018 роком зросла, а тих, хто не підтримує, - дещо зменшилася.

Про це свідчать результати дослідження «Ставлення українців до Революції гідності та візій збереження пам’яті», які на пресконференції в Укрінформі оприлюднив директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов.

За даними дослідження, 34% респондентів підтримують Євромайдан, що на 3% більше, ніж у 2018 році.

При цьому 22% опитаних зазначають, що підтримували Революцію гідності, але зараз не впевнені, чи потрібна вона була (у 2018 році цей показник становив 27%).

Кількість переконаних противників подій Революції гідності з 2018-го по 2020 рік майже не змінилася. Якщо 2018 році Євромайдан «не підтримували тоді і зараз» 28% опитаних, то за останніми даними, цей показник становив 26%.

Водночас дослідники констатують скороченя частки українців, які вважають, що Майдан об’єднав країну. Так, у 2018 році таких було 48%, а наприкінці 2020 року - 40%. Натомість збільшилася частка тих, хто вважає, що Майдан розколов Україну, - з 36% до 41%.

Дослідження проводилося з 4 по 18 грудня 2020 року. Опитано 2188 на всій території України, окрім тимчасово окупованого Криму та міста Севастополь, а також тимчасово непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей. Похибка не перевищує 2,1%.

Варто також зазначити, що у 2019 році Центр стратегічного розвитку територій дослідження не проводив, попереднє було проведене в 2018 році.

Українське суспільство має імунітет щодо дискредитації досягнень Майдану - Дробович

Українське суспільство має достатній запас стійкості, щоб подолати спроби знецінити досягнення Майдану.

На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі результатів загальнонаціонального соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції гідності.

«Ми бачимо падіння по деяких дуже чутливих пунктах, які насторожують. Але у суспільства є певний запас резистентності проти дискримінації цієї теми, і великою мірою це пов’язано з тим, що загинули громадяни України, які безкорисливо боролися за свободу і практично на очах у всього світу загинули – герої Небесної сотні, пам’ять яких ми вшановуємо», - сказав Дробович.

Він нагадав, що між двома дослідженнями Національного музею Революції гідності, проведеними 2018-го і 2020 року, відбулися вибори - парламентські, президентські і місцеві, - які вплинули на результати. Голова УІНП також зауважив, що «проросійські партії робили все для знецінення результатів Революції гідності і атакували їх – тобто фактично скеровані були на дискредитацію», натомість велика кількість проукраїнських партій справді використовували цінності Майдану, його риторику.

«Але реальних інституційних кроків і практичних кроків, спрямованих на вшанування пам’яті, створення інфраструктури пам’яті, достатньо зроблено не було. Тобто, це були використання риторики, мобілізація електорату, а не підтримка, але не було підсилення ідеї», - зазначив Дробович.

У цьому контексті він закликав політичні сили «не використовувати риторику, не займатися мобілізацією електорату, а підсилювати культуру пам’яті, розвивати інфраструктуру пам’яті».

Водночас голова УІНП закликав всіх, хто замислюється над результатами Революції гідності, поглянути на події останніх місяців у Росії та Білорусі, де режим розправляється з громадянським суспільством.

«Таке неможливе в Україні, це не можуть уявити собі ні на Сході, ні на Півдні. І одна з причин цього – Революція гідності. Для України це була точка переходу й неповернення. Я собі не можу уявити, чим би закінчилась для будь-кого спроба так вчинити з громадянами України, як те, що робили режими в Росії і в Білорусі», - заявив голова УІНП.

Він також звернув увагу на особистісне вшанування героїв Майдану.

«Ми бачимо цікавий розрив, що дві третини людей вважають, що потрібно відзначати, але тільки третина це робить. Тож на цей момент треба зробити акцент, що держава має зробити те, що вона зобов’язана - створити повноцінну сучасну інфраструктуру пам’яті, перш за все побудувати Музей Революції гідності, відповідні меморіальні простори у всіх місцях, де відбувалися події Революції гідності», - зазначив Дробович.

За його словами, треба оживити роботу в регіонах, «де часто думають, що там нічого не відбувалося».

«В регіонах відбувалися, в світових столицях відбувалися мітинги на підтримку. Це треба підсилити, тому що якщо в регіонах нічого немає, що нагадує про події Революції гідності, звісно, люди з часом будуть думати, що нічого й не було», - зауважив голова УІНП.

Як зазначив директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов під час презентації дослідження, частина українців вважає Революцію гідності "державним переворотом".

«Як у 2018 році, так і в 2020 році для українців події Революції гідності – в першу чергу це усвідомлена боротьба громадян на захист своїх прав та цінностей. По-друге, це боротьба за незалежність України. По-третє, - і це в цьому році ми виявили, - це боротьба проти корупції та олігархії в Україні, і 25%, тобто четверта частина населення, це зауважує. П’ята частина на сьогодні вважає, що це був державний переворот, підготовлений опозиційними політиками. Якщо у 2018 році так вважали 17% населення, то у 2020-му є динаміка зростання до 20%. Тобто кожен п’ятий українець», - сказав Орлов.

Соціологічне опитування відбулося на замовлення Національного музею Революції гідності і проводилося з 4 по 18 грудня 2020 року Центром стратегічного розвитку територій. Опитано 2188 респондентів на всій території України, окрім тимчасово окупованого Криму та м. Севастополь, а також тимчасово непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей. Похибка не перевищує 2,1%. Дані порівнювалися з результатами дослідження, яке проводив Національний музей Революції гідності у 2018 році.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-