Організатори: Громадська спілка «Міжнародний Рух «ПРОРИВ».

Учасники: Юрій Гаврилечко - економічний та політичний експерт; Оксана Фурса - докторка мистецтвознавства, професор; Людмила Ганущак-Єфіменко - проректорка з наукової та міжнародної діяльності КНУТД, доктор економічних наук; Олег Вострих - к.е.н., генеральний директор корпорації «Науковий парк "Київська політехніка"».

До участі запрошені: Юлія Гришина - голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; Микола Трофименко - заступник міністра освіти і науки України з питань вищої освіти; Петро Куліков - голова ГО «Спілка ректорів закладів вищої освіти України", професор; Олена Тимошенко - голова Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, ректор ПВНЗ "Європейський університет"; Руслан Гурак - голова Державної служби якості освіти України, к.ю.н.; Євген Баженков - директор ДУ “Інститут модернізації змісту освіти”, д.е.н.; Олексій Мирошниченко - президент Конфедерації роботодавців України, заслужений економіст України. 

Модераторка: Голда Виноградська - лідерка «Міжнародного руху "PRORYV"», PhD в галузі освіти.

Коротко. Мета круглого столу - сформувати консолідовані пропозиції до органів державної влади та започаткувати міжсекторальний діалог щодо розвитку освітнього експорту як одного з пріоритетних напрямів післявоєнного відновлення України.

Наша держава має всі передумови, щоб стати одним із лідерів цифрової міжнародної освіти у Центральній та Східній Європі. Питання полягає лише в тому, чи готові ми скористатися цим шансом. Сьогодні українська система вищої освіти опинилася перед подвійним викликом - війною та демографічним скороченням кількості студентів. Водночас світовий ринок міжнародної освіти продовжує зростати, а цифрові технології відкривають нові можливості для навчання незалежно від кордонів.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: golda@proryv.com.ua

Акредитація триватиме до 10:00 11 червня 2026р., для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Україна втрачає можливість надавати освітні послуги іноземцям - експерт

Україна втрачає можливість надавати освітні послуги іноземним студентам.

Про це на круглому столі, який відбувся в Укрінформі, сказав економічний та політичний експерт Юрій Гаврилечко.

"Довоєнне десятиліття показало, що Україна входила до 2022-го року до топ-30 країн за кількістю іноземних студентів. Зараз ми втрачаємо цей потенціал і втрачаємо не через те, що у нас не бажають вчитися, а через те, що Україна як держава не надає можливості реалізувати бажання вчитися дистанційно", - сказав Гаврилечко.

Він зазначив, що станом на 2024 рік ринок освітніх послуг у світі складав 200 млрд доларів, і Україна на цьому ринку наразі не представлена. За його словами, причини цього як повномасштабна війна, так і "неможливість реалізувати свій потенціал, навіть маючи всі технічні наявні для цього ресурси".

Експерт зауважив, що Україна могла б отримувати кошти від іноземних студентів, які хочуть навчатися дистанційно. Він також наголосив на збереженні українського кадрового потенціалу закладів освіти, як вищої, так і фахової передвищої, професійної.

Як зауважив Гаврилечко, зараз США та Канада беруть курс на реіндустріалізацію, і їхня система підготовки фахівців може не впоратися з викликом навчання великої кількості спеціалістів.

"Ми можемо запропонувати підготовку таких фахівців", - сказав він.

Крім того, на його думку, українські заклади освіти могли б готувати фахівців, зокрема в галузі інженерії, для країн Латинської Америки, а також для Індії, Пакистану, країн Центральної Азії.

"Латинська Америка, Аргентина, Еквадор, Колумбія, Перу беруть курс на індустріалізацію. Саме в Латинській Америці до цього часу зберігається значна частина продажів нашої високотехнологічної продукції, зокрема машин, механізмів, трансформаторів. Ми можемо готувати фахівців для обслуговування нашої ж техніки в Латинській Америці", - сказав Гаврилечко.

Україна також могла б поборотися за студентів з Індії, Пакистану, Бангладешу, які традиційно обирають для навчання США, Велику Британію чи Австралію, вважає він.

"Традиційні для них напрямки - це США, Велика Британія, Австралія. Але вони постійно стають все дорожчими, а студентів стає більше. І відповідно за цей ринок ми теж можемо поборотися. Цей потенціал можна відновити, масштабувати в гібридному форматі, оскільки ці студенти вже офлайн до війни в нас були", - сказав експерт.

Водночас він зазначив, що у дистанційної підготовки інженерів та техніків є недолік - виробнича практика. Проте, за його словами, можлива співпраця з місцевими компаніями в цих країнах, щоб студенти на їхній базі проходили таку практику.

"Регуляторний бар'єр - головна перешкода, яка є зараз. Чинне законодавство України про вищу освіту не містить чітких норм щодо дистанційного вступу без особистої присутності", - сказав він.

Крім того, необхідний інститут акредитованого освітнього представника чи уповноваженої особи, яка може подавати документи в наші ЗВО від імені іноземного студента, визнання електронного підпису у вступних відносинах для інозмеців, рівні права державних і приватних ЗВО в залученні іноземних здобувачів.

Як наголосив експерт, варто було б на державному рівні укласти двосторонні угоди про взаємне визнання кваліфікацій з цільовими країнами, громадяни яких могли б навчатися в Україні,а також надавати певну кількість стипендій для такого навчання.

"Це порівняно незначні кошти, але ця програма запускає співпідтримуючий мережевий ефект. Стипендіат після повернення додому стає фактично нашим культурним і освітнім амбасадором. І в такий спосіб наші ЗВО отримують піар на тих ринках, куди вони самостійно точно не пройшли б, а якби пройшли, то витратили на це безліч коштів", - розповів Гаврилечко.

Ще одним напрямом залучення іноземних студентів могла б стати взаємодія з українською діаспорою, зауважав він.

Як додала на круглому столі проректорка КНУДТ Людмила Ганущак-Єфіменко, наразі бюрократичні перепони не дозволяють іноземним студентам в'їжджати в Україну. Ще одна проблема, яку , як зазначила вона, визнано на рівні МОН, - видача дипломів іноземним студентам, які не мали б їх отримати через мовний бар'єр.

"Відкрито говорять і показують студентів, які мали б чи англійською мовою здобувати освіту в Україні чи українською мовою після підготовчих курсів, але не говорять ні на одній, ні на другій, а дипломи про вищу освіту мають. Це проблема, яку було показано на рівні МОН з усім керівництвом Міністерства освіти і науки. Запитання, як вони отримали ці дипломи? Чи будуть визнавати такий диплом в Азербайджані чи в Китаї? І це проблема дуже нагальна сьогодні", - сказала Ганущак-Єфіменко.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки залучило 286 млн доларів додаткового фінансування на підтримку освіти в межах програми LEARN.

Відео: