Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України

Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України

Укрінформ
 19 лютого, 10:00 - пресконференція на тему: «Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України» 

Організатори: Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови

Учасники: Тарас Кремінь  - Уповноважений із захисту державної мови;  Таміла Ташева  - заступниця Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим; Ескендер Барієв - голова Кримськотатарського ресурсного центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу; Андрій Щекун - координатор Крайової ради українців Криму (КРУК); Сергій Стуканов -  керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, співкоординатор  руху «Простір свободи».

Коротко.  З нагоди Міжнародного дня рідної мови Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь  презентуватиме огляд щодо обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України, підготовлений за участі Представництва Президента України в АР Крим, правозахисних та громадських організацій, що здійснюють моніторинг дотримання прав громадян на тимчасово окупованих територіях України.

Також Ескендер Барієв  розповість про становище кримськотатарської мови в Автономній Республіці Крим.

Питання до спікерів можна надсилати на електронну адресу:  zmi@mova-ombudsman.gov.ua

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Дії РФ щодо нівелювання правового статусу української мови потребують ефективної протидії - Кремінь

Дії держави-окупанта РФ щодо нівелювання правового статусу української мови потребують ефективної протидії з боку України.

Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час пресконференції в Укрінформі.

"Відсутність системи та цілісної державної мовної політики до 2014 року створили фундаментальні умови для здійснення агресії щодо України з боку РФ у формі гібридної війни. Окупаційна адміністрація на цих територіях вживає заходів щодо нівелювання правового статусу української мови та асиміляції населення. Одним із інструментів асиміляції населення є освіта. Питання мови є одним із ключових факторів безпеки України, а дії держави-окупанта щодо нівелювання статусу української мови потребують ефективної протидії з боку нашої держави", - сказав Кремінь.

За його словами, для цієї протидії потрібно було б проводити певні заходи. Такі як моніторинг, збір і систематизація мовних прав громадян України на окупованих територіях для звернень до міжнародних організацій та судів; запровадження санкцій та порушення кримінальних справ щодо осіб, які здійснюють політику згортання сфери використання української мови.

На його думку, потрібно створити онлайн-ресурс для вивчення української мови для школярів та дорослих, розвивати систему дистанційної освіти для учнів, що мешкають на ТОТ, сприяти створенню і поширенню якісного контенту українською мовою для поширення у соціальних мережах.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Правозахисники: На тимчасово окупованих територіях знищується українська мова

На тимчасово окупованих територіях України методично й цілеспрямовано обмежується функціонування державної мови.

Про це розповіли учасники. пресконференції в Укрінформі на тему: «Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України», організованої Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови.

«У 2021 році в Криму офіційно залишається лише одна школа з українською мовою навчання №20 у місті Феодосії, де діти навчаються до 9-го класу з використанням української мови. Раніше цю школу було названо ім'ям Олени Теліги, але після окупації її перейменували. Але по суті української мови там немає, тому що немає викладачів української мови та літератури, тому що здобувачам освіти не надаються послуги українською мовою. Учні 10-11 класів не мають права навчатися українською мовою, хоча її декларативно проголошено однією з державних у «республіці Крим»», - розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

За його словами, згортання вжитку української мови відбувається й у системі вищої освіти окупованого Криму.

«Чи не єдиним вищим навчальним закладом залишається Таврійський університет, в якому від початку окупації ліквідували факультет української філології, перетворивши його на кафедру. Але, думаю, там і кафедри немає, бо немає відповідного професорсько-викладацького складу. Хочу нагадати, що 8 листопада 2019 року Міжнародний суд ООН визнав юрисдикцію у справі «Україна проти Росії» та зобов’язав Росію забезпечити українцям Криму право навчатися українською мовою. Це рішення не виконано до сьогодні», - наголосив Кремінь.

Тим часом, як розповів голова Кримськотатарського ресурсного центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, до окупації в Криму діяло 15 шкіл і 384 класи з кримськотатарською мовою навчання. В 2021 році таких класів залишилося 119.

«Навчання кримськотатарською мовою дозволяється лише до 9-го класу і за заявою батьків. Адміністрації навчальних закладів під різними приводами створюють перешкоди в подачі таких заяв. Відсутні аудиторії, викладацький склад, підручники, скорочують кількість годин на вивчення кримськотатарської мови та літератури. Попри те, що офіційно окупаційна влада визнала кримськотатарську мову однією з державних, сферу її використання звужено. Відсутні кримськотатарські версії офіційних сторінок сайтів органів окупаційної влади, діловодство ведеться тільки російською мовою. Людям відмовляють користуватися рідною мовою в так званих судах, є випадки погроз, звільнення працівників за те, що вони розмовляли між собою рідною мовою. Це є порушенням статей 2, 8, 15, 17 Декларації ООН про права корінних народів», - наголосив Барієв.

Попри те, що окупаційна влада в ОРДЛО теж декларативно визнає українську мову нарівні з російською, насправді відбувається тотальне її знищення в системі освіти – зазначив Кремінь.

«У так званих конституціях невизнаних республік декларативно закріплено статус української мови поруч з російською. Та у 2017 році лідери терористичних угруповань заявили, що 100% усіх шкіл на території окупованих районів перейшли на російську мову викладання. У березні 2020 року адміністрація окупованої частини Донеччини вилучила вивчення української мови та літератури з навчальних планів загальноосвітніх закладів, у червні 2020-го аналогічні дії вчинила окупаційна адміністрація окремих районів Луганщини. Вивчення української мови здійснюється факультативно, фактично підпільно. Переважна більшість учителів, які раніше викладали українську мову, змушені викладати російську мову або стати безробітними», - зазначив Кремінь.

Він наголосив, що відсутність викладання українською мовою є значною перешкодою для абітурієнтів з окупованих територій для вступу до українських вишів. А викладання у закладах вищої освіти на території ОРДЛО також здійснюється винятково російською мовою.

«За інформацією, оприлюдненою на сайті так званого Донецького національного університету ДНР, заклад здійснює підготовку за спеціальністю «українська мова». Насправді це не відповідає дійсності, оскільки в університеті відсутня кафедра української мови. У 2017 році означену кафедру української філології й прикладної лінгвістики було перейменовано на кафедру слов’янської філології та прикладної лінгвістики. Хочу нагадати, що в Донецьку університет носив ім’я Василя Стуса, але цього імені був позбавлений, і сьогодні Донецький і Луганський університети є внутрішньо переміщеними й перебувають на підконтрольній уряду України території», - нагадав Кремінь.

Огляд щодо обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України підготовлено за участі Представництва Президента України в АР Крим, правозахисних та громадських організацій, що здійснюють моніторинг дотримання прав громадян на тимчасово окупованих територіях України. Захід відбувся з нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається щороку 21 лютого.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-