Публічне обговорення «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України»

Публічне обговорення «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України»

Укрінформ
8 лютого, 15:00 - публічне обговорення  на тему: «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України»

Організатори: Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, ГО “Детектор медіа” та Інтерньюз-Україна, за підтримки  проекту USAID «Медійна програма в Україні».

Запрошені: Микита Потураєв - народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Тарас Шевченко - заступник міністра культури та інформаційної політики України; Андрій Куликов - голова Комісії з журналістської етики; Ольга Герасим’юк - голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Антоніна Черевко - голова Незалежної медійної ради; Ніна Кур’ята - незалежна експертка, експертка, залучена ОБСЄ до розробки стандартів роботи прес-омбудсмена в українських медіа; Катерина М’ясникова - виконавча директорка Національної асоціації медіа; Андрій Кулаков - директор з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна»; Ігор Розкладай - заступник директора Центру демократії та верховенства права; В’ячеслав Мієнко - директор GR, 1+1 медіа; Діана Дуцик - виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Модераторка: Галина Петренко - директорка ГО «Детектор Медіа».

Питання для обговорення:

- Ініціативи у саморегулюванні останніх років: що вдається, а що ні. Чому не всі журналісти та медіа долучаються до цих ініціатив?

- Співрегулювання у проекті закону «Про медіа»: плюси та мінуси.

- Ідеї для розвитку само- та співрегулювання у майбутньому.

Коротко. Метою заходу є сприяння відкритому інклюзивному діалогу щодо реформи медіа, обмін експертизою та побудова діалогу між народними депутатами, представниками виконавчої влади, медіа організаціями та експертним середовищем.

Контактна особа: PR-менеджер Коаліції РПР Кривошеєв Дмитро, 099 075 68 20, dmytro.kryvosheiev@rpr.org.ua

Акредитація ЗМІ за посиланням: https://forms.gle/i2qFUnQfHPLA6wao9

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/user/UkrinformTV, та Facebook-сторінці Коаліції РПР: https://www.facebook.com/rpr.ua

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Саморегуляція медіа є питанням журналістської спільноти – Потураєв

Закон про медіа – це не закон про журналістів, він може включати згадку про саморегуляцію, але журналістська спільнота має сама вирішували принципові для неї питання.

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час публічного обговорення в Укрінформі на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України».

«Щодо саморегулювання – я уважно ознайомився з усіма пропозиціями - і не бачу проблеми в тому, щоб внести в текст закону згадку про саморегуляцію. Єдине, що це виглядає, на мій погляд, дивним, коли держава визначає, як спільнотам саморегулюватися. Питання саморегуляції – не ті, які закон має визначати», - сказав Потураєв.

Водночас він зазначив, що є законодавчі кейси, якими держава визнає наявність таких органів саморегулювання. Зокрема, нещодавно була спроба прийняти закон, який дозволив би саморегуляцію медичним спільнотам, але він не пройшов у парламенті.

«У випадку з творчими професіями, як журналістика, я би більше віддавав свободи саме людям, які тут працюють. Єдине, що мене бентежить, що закон про медіа - це не закон про журналістів, це закон про медіа. І я не переконаний, що медіа як юридичні суб’єкти можуть якось саморегулюватися. Давайте обговоримо це. Я не бачу проблеми в тому, щоб зазначити в законі, що якісь форми саморегуляції медіа - не журналістів, про журналістів треба окремо розмовляти і окремо писати закон - давайте визначимо, якщо щось вписуємо, то що конкретно. Але щоб ми не плутали речі, які не є однорідними», - зауважив голова гуманітарного комітету.

Він зазначив, що журналісти можуть створювати якість спільноти, вирішувати спільно якісь завдання, але там є ситуації, в яких кожен відповідає за себе. А медіа – це колективи, вони є різної форми власності.

Щодо співрегуляції, за його словами, важливими є питання визначення певних контентних вимог і стандартів, оскільки надмірне кодифікування цих питань з боку держави може призвести до негативних наслідків.

«Я вважаю, що медіа самі мають спільно виробляти стандарти висвітлення тих чи інших тем, співпраці з законодавцями, вимог до реклами, в тому числі до її контенту. Окреме питання - це що стосується політичної реклами, взагалі висвітлення політичної діяльності тих чи інших суб’єктів або інших політиків. І тут якраз та сфера, де медіа самі мають визначити певні стандарти і критерії, як це має бути. І вже на підставі цих документів, рішень Національна рада буде приймати відповідні рішення щодо тих, хто порушує (закон - ред.). Хотілося б, щоб ви самі вирішували принципові для вас питання, щоб не держава за вас вирішила. Тому що функція парламенту – це приймати закони, які потрібні суспільству, а не парламентарям», - сказав Потураєв.

Повертаючись до питання саморегулювання, парламентарій ще раз повторив, що він не проти того, щоб це було в законі про медіа, якщо медійники так хочуть.

«Але там багато пунктів, і я абсолютно не переконаний, що всі вони мають бути в законі. Це не закон про журналістів. Це закон про медіа, а не про журналістів, які працюють у медіа», - додав він.

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки в лавах монобільшості його не вносили до сесійної зали.

МКІП готове до предметного діалогу щодо саморегуляції з критиками законопроєкту про медіа – Шевченко

Міністерство культури та інформаційної політики проти зарегульованості у законопроєкті про медіа, але готове до предметного діалогу з його критиками за умови викладення чіткої позиції.

Про це сказав заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко під час публічного обговорення в Укрінформі на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України».

«І саморегуляція, і співрегуляція є важливими питаннями, по яких багато років точаться дискусії, по яких ми, на жаль, не доходимо якихось чітких рішень. Що стосується саморегуляції, безперечно, важливий як діалог, так і ясність позицій всіх сторін. На цей момент є законопроєкт про медіа, де саморегуляція фактично не згадана. І є позиція авторів законопроєкту, які стоять на позиції, що раз це саморегулювання, то воно не є предметом правового регулювання. З іншого боку, зокрема, Комісія з журналістської етики стоїть на позиції, що саморегуляцію слід прописати в законі. На мою думку, позиції будуть значно чіткіші й прояснені, якщо з боку і КЖЕ, й інших, хто пропонує законодавчі норми, будуть конкретні, чіткі пропозиції – що саме там має з’явитися», - сказав Шевченко.

За його словами, виглядає так, що між сторонами діалогу наразі немає повного розуміння про що йдеться.

Водночас урядовець зазначив, що лунають аргументи про відповідні приклади в Європі, зокрема, про досвід правового регулювання саморегулювання медіа в Данії.

«Але величезне питання, чи справді данського досвіду хочуть українські медійні організації. В Данії орган саморегулювання затверджується міністром юстиції – ми точно саме це пропонуємо? І в Данії парламент голосує за кодекс журналістської етики – ми точно хочемо цього? Бо якщо не цього, то тоді має бути чітко сказано, чого саме. Тому в дискусії про правове регулювання саморегулювання, в першу чергу, сторона, яка пропонує це регулювання, має чітко, абсолютно однозначно сказати свою позицію, а бажано, текст статті законопроєкту. Тоді можна предметно говорити», - зауважив Шевченко.

Коментуючи спроби послатися на досвід Швеції, він зазначив, що там саморегулювання не регулюється абсолютно жодним законом.

«Тому коли ми говоримо про законодавство, юридичні правила, про саморегулювання, нам потрібно розуміти, а що саме пропонує інша сторона, яку модель. Ми швидше виходимо з позиції, що не потрібно законами регулювати саморегулювання", - сказав заступник міністра.

Він зазначив, що саморегулювання зазвичай – це коли об’єднуються організації або люди і встановлюють правила для себе, всередині своєї спільноти. За цими ознаками ані Комісія з журналістської етики, ані Незалежна медійна рада не є класичними саморегулівними організаціями, тим не менше, ці обидві інституції є надзвичайно важливим кроком і рухом в бік саморегулювання, хоча і не відповідають повністю їхнім критеріям.

"Мені здається, по саморегулюванню є багато дискусійних і спірних питань, коли організації, які за саморегулювання, не підтримують законопроєкт про медіа. Нам дуже важливо ці застереження зняти. А зняти їх можна через відкритий діалог і дискусії», - резюмував Шевченко.

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки в лавах монобільшості його не вносили до сесійної зали.

Саморегулювання медіа має бути відображене в законодавстві - експерт

Питання саморегулювання редакцій та запровадження інституту медіаомбудсмена мають бути відображені в законодавстві.

Таку думку висловила виконавчий директор ГО "Український інститут медіа та комунікації" Діана Дуцик під час публічного обговорення в Укрінформі, спрямованого на сприяння інклюзивному діалогу щодо реформи медіа між народними депутатами, представниками виконавчої влади, медіаорганізаціями та експертним середовищем.

"Питання саморегулювання медіа дуже важливе і має бути так чи інакше відображене в законодавстві. Водночас це не має стати на заваді ухваленню закону про медіа, бо для галузі це той документ, який давно вже має бути ухвалений", - наголосила Дуцик.

За її словами, якщо говорити про саморегулювання, слід вести мову й про інститут омбудсмена в межах медіахолдингів, редакцій.

"Цей інститут є в багатьох країнах світу, коли редакції мають внутрішнього омбудсмена, який стоїть на захисті прав аудиторії. Бо коли ми говоримо про саморегулювання, ми чомусь говоримо про журналістів, але не говоримо, що це є інструмент захисту прав аудиторії. І в цьому ключі є сенс говорити про внесення цього моменту в закон про медіа", - зазначила експерт.

Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що не відкидає можливості внесення до закону про медіа питання саморегулювання.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-