Безпекові виклики у Східній Європі в 2021 році: гра великих держав

Безпекові виклики у Східній Європі в 2021 році: гра великих держав

Укрінформ
28 січня, 15:30 - міжнародний круглий стіл на тему: “Безпекові виклики у Східній Європі у 2021 році: гра великих держав”

Організатор: Інститут безпеки Східної Європи (EESI).

СПІКЕРИ:

Україна: Анатолій Пінчук - голова правління EESI; Олексій Данилов - секретар Національної Ради безпеки та оборони України; Олександр Завітневич - голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки ВРУ; Василь Боднар - заступник міністра закордонних справ України; Михайло Гончар - член правління EESI, керівник Центру глобалістики «Стратегія XXI»; Ірина Верещук - голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки; Ганна Гопко - голова Правління Мережі адвокації національних інтересів, голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України (2014-2019 роки).

США: генерал Уеслі Кларк - верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО у Європі (1997-2000 роки); Херман Пірчнер - засновник та президент The American Foreign Policy Council; Даніель Фрід - координатор Державного департаменту США з санкційної політики (2013-2017 роки), помічник державного секретаря з європейських та євразійських справ (2004-2009 роки), посол США у Польщі (1997-2000 роки).

Велика Британія: д-р Алан Мендоза - виконавчий директор the Henry Jackson Society (щодо розробки Global Britain Strategy та Стратегічного перегляду зовнішньої, безпекової та оборонної політики Великої Британії); Тімоті Лесс - директор проєкту Disintegration in Europe Центру геополітики Кембриджського університету.

Балтійські країни: Жигіміндас Павіліоніс - голова Комітету у закордонних справах Сейму

(Литва).

Польща: Й.В. Пан Бартош Ціхоцкі - Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні.

Модератор дискусії: Юлія Осмоловська - виконавчий директор EESI.

Коротко. Наскільки зовнішні політики США, Великої Британії та Росії визначатимуть безпекове середовище для країн Східної Європи у 2021 році? Які є основні ризики та можливості? Як мають діяти інші гравці з числа європейських країн у безпековій конфігурації, яка утворюється? - ці питання стануть у фокусі дискусії у рамках міжнародного круглого столу EESI.

Також видатні державні діячі та експерти США,  Великої Британії, Польщі, України та Балтійських країн зупинятимуться у своїх виступах на наступному:

- Наскільки швидко буде відновлено конструктивне трансатлантичне співробітництво у Європі за адміністрації Дж. Байдена?

- Яка увага приділятиметься регіону Східної Європи в американській зовнішній політиці Дж.Байдена?

- До якої міри Східна Європа та регіон Чорного моря будуть у фокусі НАТО?

- Наскільки вихід Великої Британії з ЄС змінює британські зовнішньополітичні та безпекові пріоритети? Як Велика Британія бачить свою нову роль у Східній Європі?

- Як Росія «розігруватиме» карту угоди СНО-3 та інші безпекові домовленості з США та НАТО у Європі? Чи вдаватиметься РФ до більш зухвалої гібридної активності у Східній Європі з огляду на парламентські вибори у вересні 2021 року?

- Чи стане питання вакцини від COVID-19 новим інструментом у гібридній війні? Як це розігруватиметься на теренах Східної Європи?

- Чи будемо ми спостерігати відцентрові дезінтеграційні процеси у Європі та тенденцію до субрегіональних безпекових альянсів змішаного типу (країн членів та не-членів НАТО)?

Захід проводитиметься англійською мовою.

Реєстрація на участь у заході за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/84650455942

Акредитація представників ЗМІ та запитання спікерам надсилайте до 15:00 27 січня за

електронною адресою: info@easterneuropesecurity.institute

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Події останнього десятиліття безперечно похитнули традиційний безпековий порядок та інфраструктуру у Європі, а східноєвропейські держави виявилися найбільш уразливими до жорстких егоїстичних дій окремих держав, які намагаються реалізувати свої інтереси та амбіції за рахунок інших. Призупинення участі Росії у Договорі про звичайні збройні сили у Європі (з 2007р.), припинення дії Договору між СРСР/РФ та США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (у 2019р.), вихід США (2020р.) та Росії (2021р.) з Угоди про відкрите небо, невизначеність подальшої долі Договору між США та РФ про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, - все зазначене суттєво підвищило ризики безпекової нестабільності в Європі і відкриває поле для неконтрольованої гонки озброєнь. Окупація Криму та триваюча гібридна війна в Україні, зростаюча напруга у відносинах НАТО-РФ, конфліктуючі європейські на національні інтереси в окремих східноєвропейських країнах, внутрішньополітична криза у Білорусі, - далеко не вичерпний перелік чинників, що роблять регіон Східної Європи дедалі більше уразливим до безпекових загроз у наступному десятилітті. Обрання 46-м президентом Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена, його заяви щодо необхідності відновлення провідної ролі США у глобальних процесах, а також перші зовнішньополітичні ініціативи з повернення до синергії багатосторонньої дипломатії і потужного трансатлантичного співробітництва, - дають підстави очікувати на більш тісну взаємодію між США та Європою у питаннях зміцнення безпеки на європейському континенті. Призначення на ключові посади у Державному департаменті США досвідчених дипломатів, які працювали у команді 44-го президента США Барака Обами та відомі своєю категоричною позицією на засудження агресивної політики РФ, створює певну передбачуваність подальшої долі американсько-російських відносин за адміністрації Дж.Байдена, в яких не очікується будь-якої значної «відлиги» чи конструктивного прориву. Вихід Великої Британії з ЄС та формування її стратегії на відновлення своєї ролі як великого самостійного гравця на міжнародній арені (концепція Global Britain) дозволяє припустити, що у 2021р. Сполучене Королівство намагатиметься біль активно долучатися до безпекових процесів в Європі як у рамках НАТО, так і за рахунок активізації двосторонніх відносин з європейськими країнами. Водночас, на тлі кризи багатосторонньої дипломатії, яка загострилася у 2020 році, Російська Федерація продовжує політику зухвалого гібридного нападу на демократичні основи та державний устрій країн Заходу. Дедалі помітнішим стає використання нею окремих інструментів гібридної війни, які були випробувані в Україні, у своїй зовнішній політиці стосовно європейських країн; передусім, тих, які у певний період історичного минулого входили до складу т.зв. «соціалітичного табору». З огляду на очікувані парламентські вибори до Державної думи РФ у вересні 2021р. не виключено, що російське політичне керівництво намагатиметься протягом весни-літа вдатися до серії «швидких зовнішьополітичних перемог» з метою консолідації підтримки електорату правлячій політичній еліті.

За даних умов стає зрозумілим, що кожна із зазначених країн - США, Великобританія та Росія - намагатиметься у 2021 році проводити свою геополітичну гру на європейському континенті. Тим більше, що сама Європа (та ЄС, як її основний гравітаційний полюс) буде знаходитися у напівтрансформаційному стані, оскільки франко-німецький локомотив рухатиметься, скоріше, за інерцією, аніж підвищуватиме обертів : (1) 16-річна епоха Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель добігає свого кінця, а Німеччина визначатиметься із новим канцлером лише у вересні; (2) з другої половини 2021р. Франція поступово входитиме у президентські перегони, і чинний президент Емануель Макрон стане чутливішим до настроїв електорату, якого більше турбують «внутрішні» питання, аніж геополітичне місце Франції в системі ЄС.

ІНСТИТУТ БЕЗПЕКИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ (EESI) EESI заснований восени 2020 року. Він є незалежним, неурядовим, непартійним та некомерційним аналітичним центром зі штаб-квартирою в Києві (Україна). EESI займає неупереджену позицію щодо питань міжнародної, регіональної та національної безпеки, що ґрунтується на збалансованому та нейтральному інтелектуальному аналізі. EESI виступає як незалежна експертна платформа, де найважливіші питання регіональної безпеки ретельно вивчаються та відкрито обговорюються. EESI бачить свою роль у наданні консультативного та аналітичного сприяння державним структурам, що виробляють політичні рішення у сфері безпеки, в опрацюванні стратегічних підходів, які ґрунтуються на належній інформаційній основі та професійній оцінці. Це особливо актуально в умовах браку ресурсів та стислих часових рамок для прийняття якісних рішень у динамічному та непередбачуваному безпековому середовищі. Креативна команда EESI та більш широка мережа експертів складаються із східноєвропейських експертів та дослідників, які мають чималий досвід роботи в урядах окремих країн та для них. До складу EESI входять колишні державні службовці, військові у відставці, експерти із зовнішньої політики, бізнес- та наукові кола, які займаються інноваційними аналітичними розробками та виробляють нестандартні рішення у сфері безпеки. У своїй роботі EESI поєднує академічні доробки та практичний інституційний досвід з дипломатією та політичним впливом задля протистояння серйозним загрозам регіональної безпеки, які різко похитнули стабільність Східної Європи у 2014 році та продовжують кидати їй виклик сьогодні. EESI працює як з питаннями стратегічного рівня, так і з конкретними проблемами, з якими стикаються політики та державні структури, що займаються безпековими питаннями. EESI створений для того, щоб надавати чіткий, точний та своєчасний аналіз стратегічних загроз, реагувати на нагальні проблеми сьогодення, передбачати майбутні виклики безпеці та ретельно оцінювати варіанти зовнішньополітичних та безпекових рішень. EESI пропонує новаторське мислення для рефреймінгу поточних проблем регіональної безпеки, продуктом якого є смарттехнології та підходи.

МІСІЯ EESI

• Зробити Україну сильнішою та здатною захистити себе за допомогою максимального використання інструментів регіональних та трансатлантичних мереж безпеки.

• Повністю розкрити потенціал України як зрілого та надійного контрибутора регіональної безпеки Східної Європи із помітними результатами у найближчі десятиріччя.

• Допомагати регіону Східної Європи успішно справлятися з внутрішніми і зовнішніми ризиками та виникаючими викликами, які впливають або підривають архітектуру безпеки регіону.

• Просувати переваги трансатлантичного та європейського оборонного потенціалу для зміцнення інфраструктури безпеки Східної Європи, невід’ємною частиною якої є Україна. ЦІЛІ EESI

• Спрямувати більш сфокусовану увагу осіб, які приймають рішення, на уразливість безпеки у Східній Європі, що утворилася у наслідок егоїстичної політики окремих країн.

• Надавати урядам та іншим владним структурам пропозиції щодо стійких політичних рішень та реагування на виникаючі загрози безпеки у Східній Європі з максимальним використанням переваг колективного захисту та скоординованих дій.

• Екіпірувати трансатлантичні рушійні сили безпеки smart-рішеннями, що відповідають сучасним викликам та ефективно реагують на деструктивну егоїстичну поведінку державних та недержавних гравців.

• Розвивати результативну практичну співпрацю у галузі безпеки на Балтійсько-Чорноморському напрямку, а також у Чорноморському регіоні.

• Сприяти розробці та послідовному впровадженню надійних політик, що призводять до відповідальності порушників міжнародного правопорядку, дії яких серйозно підривають існуючий баланс безпеки у Східній Європі.

ЗАВДАННЯ EESI

Забезпечити уповноважені структури, що відповідають за розробку політик у сфері безпеки в Україні та країнах-партнерах, професійним експертним аналізом з перших рук та рекомендаціями з питань політики у сфері безпеки, які ґрунтуються на високоякісному інтелектуальному продукті, що створюється EESI у співпраці з провідними авторитетними східноєвропейськими, британськими та американськими аналітичними організаціями. ü Звести до мінімуму уразливість України та країн Східної Європи до виникаючих загроз у сфері безпеки шляхом надання компетентним українським, східноєвропейським, британським та американським структурам у сфері безпеки рекомендацій з питань раннього попередження та превентивної політики. ü Забезпечити суттєвий внесок в оцінку ризиків масштабування наслідків стратегій підриву безпеки, які використовуються окремими державами проти конкретних країн Східної Європи, та своєю якісною експертизою сприяти розробці ефективних контр-стратегій для компенсації цих ризиків. ü Сприяти розробці нової сильної доктрини трансатлантичної безпеки для країн Східної Європи, здатної ефективно реагувати на виклики сучасних нетрадиційних війн, включаючи cyber-війни, дезінформацію, пропаганду та фейкові новини, війни штучного інтелекту та інші. ü Передати нашим партнерам у Східній Європі, ЄС, Великобританії та США безпосередній досвід та знання про гібридну та асиметричну війну, яку Росія веде на Сході України та у Криму, та у співпраці з ними розробити низку ефективних відповідних заходів реагування. ü Забезпечити краще розуміння слов’янського менталітету та етнопсихології нашими західними партнерами з метою розвитку ефективного співробітництва та взаємної вигоди, а також для вирішення актуальних проблем безпеки у Східній Європі. ü Проводити сучасний мультидисциплінарний аналіз та розробляти стратегії, які сприятимуть дипломатичному, політичному, військовому та економічному співробітництву між країнами Східної Європи, ЄС, Великобританії та США EESI.

ДІЯЛЬНІСТЬ

EESI розробляє стратегічні програми та практичні політичні рішення, і має унікальні можливості для надання експертних консультацій владним структурам та військовим службам у розробці smartрішень для реагування на поточні виклики безпеці та майбутні загрози. EESI виявляє глобальні та регіональні тенденції, оцінює їх наслідки та вплив на національні політики, а також допомагає посадовим особам втілювати варіанти реагування та попередження у конкретні програмні рішення.

EESI тісно співпрацює з українськими політиками, національними та міжнародними урядовими структурами і офіційним співтовариством безпеки. Тут EESI діє як допоміжний інструмент, надаючи професійні знання там, де в уряду не вистачає людських ресурсів та часу аби інвестувати у належну аналітику та прогнозування. У суспільній площині EESI організовує (самостійно та у партнерстві з авторитетними міжнародними аналітичними центрами) конференції, практикуми, семінари, групи з аналізу політики, а також дослідницькі та медійні проекти в Україні та закордоном. Платформа EESI допомагає політикам, законотворцям, військовим, представникам ЗМІ та науковим колам із різних країн обмінюватися думками поза межами офіційних каналів та рамок протокольного дипломатичного формату. Майданчик EESI – це чудова можливість для офіційних осіб тестувати інноваційні політичні рішення та стратегічні підходи.

ПРОДУКТИ ДІЯЛЬНОСТІ EESI

Цільові дослідження та оперативний аналіз ризиків поточних та виникаючих безпекових загроз у Східній Європі.

Довгострокові дослідницькі проекті з військової, політичної, економічної, енергетичної та інфраструктурної безпеки України та інших країн Східної Європи (також у співпраці з міжнародними аналітичними центрами).

Відкриті публічні заходи та заходи з обмеженим доступом, а також брифінги високого рівня з питань безпеки для державних та громадських структур.

Стратегічні програми та аналітика для органів державної влади, в тому числі через участь EESI у міжвідомчих робочих групах.

Періодичні та неперіодичні публікації, що охоплюють різні галузі зовнішньої політики і політики безпеки з регіональними наслідками для Східної Європи.

Громадські та медійні заходи з безпекових питань.

Спеціальні проекти та презентації.

СФЕРИ ДОСЛІДЖЕНЬ EESI (з акцентом на Східну Європу):

· Стратегічні прогнози безпеки.

· Транснаціональні виклики.

· Регіональні та субрегіональні геостратегічні ініціативи та альянси безпеки.

· Гібридні війни/Асиметричні загрози.

· Інформаційна та кібербезпека/Технології кібервійни.

· Російські сучасні засоби ведення війни та стратегії для Європи.

· Китайська геостратегія для Європи.

· Зовнішня політика, політика безпеки та оборони окремих країн.

· Оборона та військовий потенціал.

· Внутрішня безпека.

· Економічна безпека (включаючи енергетику та інфраструктуру).

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-