Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив

Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив

Укрінформ
16 грудня, 14:00 - круглий стіл на тему: "Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив"

Організатор: Центр політичних студій “Доктрина”.

До участі запрошені: Вінета Кляйне - директор Центру інформації та документації НАТО в Україні; Олексій Ілляшенко - заступник міністра з питань ветеранів у справах євроінтеграції; Валерій Кравченко - директор Центру міжнародної безпеки; Людмила Долгоновська - головний спеціаліст Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних сил України; Анатолій Штефан - полковник Збройних сил України; Семен Кабакаєв - голова ГО “Безпека та взаємодія в Україні”; Олександр Кореньков - Міжнародний центр дослідження проблем безпеки; Анатолій Курносов - полковник СБУ в запасі, експерт Центру політичних студій “Доктрина”; Денис Москалик - керівник напрямку міжнародної політики Центру політичних студій “Доктрина”; Анатолій Демещук - експерт Центру балканських досліджень.

Модератор: Ярослав Божко - голова Центру політичних студій “Доктрина”.

Коротко. Учасники заходу презентують аналітичну записку щодо міжнародного досвіду деокупації територій та перспектив врегулювання конфлікту на Донбасі.

Захід присвячено питанням деокупації Донбасу, підбиттю підсумків спроб врегулювання конфлікту в 2020 році, окресленню безпекових пріоритетів для України у деокупації регіону.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Експерти наголошують на необхідності створення єдиної бази даних щодо окупованих територій

На сьогодні виникла потреба у створенні єдиної бази даних щодо окупованих територій. Про це сказав під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив" представник Міжнародного центру дослідження проблем безпеки Олександр Кореньков.

«Треба створити відкриту базу по окупованих територіях. Це має бути єдина база даних, де зібрана інформація щодо різних категорій: демографічна, економічна, політична та військова. Має бути єдиний сайт, коли, хто розробляє стратегію чи пише аналітику, може зайти і подивитись, наприклад, скільки населення в окупованому Луганську чи Стаханові», - зазначив експерт.

На його думку, без такої бази неможливо щось прогнозувати. «Будь-що без цього гранту просто висить у повітрі. Ця база має постійно оновлюватись», - вважає Кореньков.

Єдиним сценарієм вирішення ситуації на Донбасі залишаються Мінські угоди - експерт

Єдиним сценарієм врегулювання ситуації на Сході України залишаються Мінські домовленості.

Таку думку висловила головний спеціаліст Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних сил України Людмила Долгоновська під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив".

"Говорячи про сценарії врегулювання ситуації на Сході України, ми маємо виходити з того, що поки єдиним сценарієм залишаються все-таки Мінські домовленості... Виходячи з цього, пункт перший Мінських домовленостей про припинення вогню на лінії зіткнення зараз попри намагання окупаційної адміністрації РФ вчиняти провокації все-таки дотримується. ЗСУ забезпечують рішення вищого політичного керівництва держави про дотримання режиму тиші на лінії зіткення. І відповідно забезпечують реалізацію безпекової складової Мінських домовленостей", - сказала Долгоновська.

На думку експертки, суто військового шляху вирішення ситуації на Сході немає. За її словами, це може призвести до численних жертв цивільного населення, жертв серед військових службовців і втрати підтримки міжнародних партнерів.

"Цей сценарій зараз не розглядається як пріоритетний, але це не означає, що ЗСУ не готуються до повномаштабної відсічі російської збройної агресії. ЗСУ готуються, розглядають різний сценарій, постійно підвищують свою готовність", - додала Долгоновська.

Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко зазначив, що одна із вагомих засад стратегії національної безпеки України є стійкість. За його словами, стійкість - це не лише здатність держави відновлюватися після втрат, наприклад, стійкість критичної інфраструктури, але й соціальна стійкість.

"На жаль, певні наративи, які існують у суспільстві, які продукує влада, які продукують певні електоральні речі протягом виборів, не спрямовані на посилення соціальної стійкості", - сказав Кравченко.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні закінчується термін дії плану А, який передбачав розв'язання конфлікту на Донбасі політико-дипломатичним шляхом. Наразі готується нове рішення РНБО щодо ситуації в Донецькій і Луганській областях.

Однією з важливих засад реінтеграції Донбасу є посилення обороноздатності - експерт

Однією з важливих засад майбутньої реінтеграції тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей є посилення обороноздатності.

Про це сказав голова Центру політичних студій “Доктрина” Ярослав Божко під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив".

"Однією з важливих засад для майбутньої реінтеграції, деокупації Донецького регіону є в тому числі серйозне посилення обороноздатності взагалі. Не лише якийсь підрозділ додатковий в зоні ООС, тому що насправді нікуди не йде загроза повномаштабного російського вторгнення, яка імпліцидно присутня регулярно в якихось новинах, зведеннях, в інформації, яку надає головне управління розвідки Міноборони", - сказав Божко.

Він зазначив, що політичні рішення, які приймаються щодо Донбасу, реінтеграції, безпекової політики не можуть стосуватися якихось одномоментних явищ, вони не можуть бути вкладені в логіку електоральних процесів, тому що ці речі значно стратегічніші.

За його словами, все більше людей навіть не з експертного середовища, та навіть не з державних органів, а просто громадян усвідомляюють, що формат Мінських перемовин постійно вичерпується.

"Без зміни переговірних позицій сторін неможливо досягти будь-яких змін у результаті цих перемовин. Найбільшою проблемою так само і нашої влади є те, що значною мірою ось цей перелік політично-нечутливих поступок вже давно вичерпано.Тобто надалі, якщо їм хочеться запропонувати нашому суспільству якісь швидкі результати, а це є насправді найстрашнішим , то їм можливо доведеться жертвувати чимось, що має політичне значення для країни.І саме цього сценарію хотілося б відвернути найближчии роками", - додав Божко.

Як повідомлялося, віцепрем'єр - міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков висловив думку, що окремі території Донецької та Луганської областей настільки не суб'єктні, що навіть країна-агресор - РФ - не визнає жодної їхньої суб'єктності. А повноцінна реінтеграція нині окупованих територій назад до складу України триватиме щонайменше 25 років.

Проведення виборів на Донбасі 31 березня 2021 р. неможливо з огляду на національну безпеку - експерт

Остання ініціатива щодо врегулювання ситуації на Донбасі, представлена 5 листопада головою української делегації у Тристоронній контактній групі Леонідом Кравчуком, не прийнятна, бо проведення місцевих виборів 31 березня 2021 р. неможливо, зокрема, з огляду на нацбезпеку.

Таку думку висловив на засіданні круглого столу в Укрінформі на тему: "Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив» полковник СБУ в запасі, експерт Центру політичних студій "Доктрина" Анатолій Курносов.

«Мова про вибори, які були окреслені у плані 31 березня наступного року, не може йти, бо, навіть у разі отримання Україною контролю над територією і кордоном, не можна говорити про вільне волевиявлення лише після трьох місяців після розпуску незаконних збройних формувань - те, що передбачено цим планом. Визначений у плані термін абсолютно недостатній для проведення спецслужбою фільтрації терористів та виявлення російської агентури. Бо сподіватися, що вони просто покинуть територію України, було б верхом недбалості і наївності», - сказав він.

За його словами, слід також врахувати, що РФ уже роздано близько 400 тисяч російських паспортів на окупованих територіях, і «треба бути великим оптимістом, щоб розраховувати на перемогу проукраїнських сил».

Крім того, дуже гостро стоятиме питання корупції на окупованих нині територіях. «Важко уявити стан корупційних еліт на цих територіях. Після відновлення суверенітету над окупованими територіями ми можемо опинитись у ситуації, коли рівень корупції в країні може зрости в рази за одну мить», - сказав Курносов. Тому, на його думку, дуже важливо, щоб на звільнених територіях вчасно запрацювали правоохоронні органи, зокрема, НАБУ. За словами експерта , корупція є важливим інструментом впливу РФ, завдяки якому формують мережі агентів впливу.

«Таким чином, запропонований план виглядає як самоціль без прорахунку його результатів, насамперед, збереження внутрішньої стабільності і контрольованості», - вважає експерт .

У свою чергу голова Центру політичних студій “Доктрина” Ярослав Божко зауважив, що політичний хаос через корупційну складову наразі мало пропрацьований в Україні. Корупція, за його словами, часто використовується не з метою отримання економічних зисків, а з метою створення вигідного для себе політичного дисбалансу.

Як повідомлялось, 5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року. Одним із ключових моментів для цього є повернення кордону з Росією під контроль України.

14 грудня парламентський комітет викликав Кравчука, щоб він розʼяснив план щодо виборів на Донбасі.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-