Юридична термінологія: проблеми стандартизації

Юридична термінологія: проблеми стандартизації

Укрінформ
23 листопада, 9:30  -  круглий стіл на тему: «Юридична термінологія: проблеми стандартизації» 

Організатор: Національна комісія зі стандартів державної мови

Учасники: Орися Демська - голова Національної комісії зі стандартів державної мови, докторка філологічних наук, професорка; Володимир Мозгунов - заступник голови Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидат філологічних наук, доцент; Павло Гриценко - директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор; Богдан Ажнюк - директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор; Олександр Копиленко - член Президії НАН України, академік НАН України; Анастасія Іванова - старший науковий співробітник Інституту держави і права ім М.В.Корецького НАН України, кандидатка юридичних наук, старший науковий співробітник; Тетяна Варфоломеєва - ректорка Академії адвокатури України, докторка юридичних наук, професорка; Олег Чебаненко - експерт, правник Громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність».

Теми до обговорення:

1. Юридичний термін у сучасному термінознавстві.

2. Роль державних, наукових установ та організацій громадянського суспільства у питаннях упорядкування української правничої термінології.

3. Засади взаємодії фахового середовища у питаннях стандартизації української правничої термінології.

Коротко. Мета круглого столу - обговорити актуальні проблеми термінології права на понятійному та мовному рівнях, визначити принципи диференціації питомих українських, чужомовних, інтернаціональних термінів та терміноелементів у правових текстах.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Українська юридична термінологія потребує мовної й поняттєвої стандартизації - науковці

Українська юридична термінологія потребує мовної й поняттєвої стандартизації в умовах відходу від російського впливу й потрапляння під європейський вплив.

На цьому наголосили науковці на круглому столі в Укрінформі на тему: «Юридична термінологія: проблеми стандартизації», організованого Національною комісією зі стандартів державної мови.

«Відбувається зміна семантичного коду української мови – тобто, зміна змісту багатьох понять. Відбувається прощання в дуже ускладненій формі з російським мовно-культурним кодом, і це пов’язано так само з термінологією. Не йдеться про окремі терміни й сполуки, а головно - про виформування національних картин термінологічних систем. У правничій термінології це особливо актуально, оскільки відбувається переформатування правового юридичного поля», - наголосив доктор філологічних наук, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.

Водночас, за його словами, спостерігається переорієнтація на європейське й світове мовне середовище, що ускладнює оформлення української юридичної думки.

«І хоча ми відходимо від російсько-радянської традиції, з іншого боку маємо дуже сильне силове поле європейське й світове, на яке ми орієнтуємося. І цей шпагат роздирає наших правників, а відповідно ускладнює оформлення думки й змісту тих понять, які є в обігу в юридичних текстах», - зазначив Гриценко.

Приведення української юридичної термінології до відмінних від російських стандартів є тяжким завданням через тривале перебування під впливом російської мови - вважає доктор філологічних наук, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк.

«Для того, щоб юридична визначеність стала реалією, важлива єдність, мінімальна варіантність і максимальна недвозначність термінології. Це те, чим може похвалитися не кожна – навіть дуже розвинена мова. В українській ситуації справа ускладнюється тим, що у нас залишилося багато так званих родимих плям минулих часів. Йдеться не тільки про радянський період і вплив російської мови останніх десятиліть, а й про вплив російської мови тривалішого часу – крім іншого аспектів, які торкаються не тільки зовнішньої оболонки цих одиниць, тобто, їхньої подібності до російської, впливу на них російських фонетичних, морфологічних стандартів - але також сутнісних питань розуміння змісту цих термінів», - зазначив Ажнюк.

На його думку, особливого значення набуває створення юридичних словників, довідників, енциклопедій з оновленою термінологією на засадах євровекторності та термінологічної дисципліни. При цьому вплив англійської мови науковець вважає природним за умов збереження української ідентичності.

«Намагаючись уникнути російського впливу, потрапляємо під англійський вплив. Зрештою це природна річ, тому що мовна практика постколоніальної держави перебуває в магнетичних полях кількох потужних мов, які справляють різний вплив. Україна довгий час була між цими умовними полюсами. Тепер з’явився ще один потужний полюс, і ми маємо до цього підходити свідомо, зважено, зі стратегічним прицілом, не відкидаючи все, що не схоже на українське, але маючи стратегічну, виважену лінію й концепцію. В цій справі юридична термінологія посідає одне з чільних місць», - наголосив Ажнюк.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-