Інноваційне дослідження археологічної спадщини у проєкті «Трахтемирів-DIGITAL»

Інноваційне дослідження археологічної спадщини у проєкті «Трахтемирів-DIGITAL»

Укрінформ
30 жовтня, 14:30 - презентація проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», на якій буде представлено результати нових методів вивчення та картографування історико-культурної спадщини

Організатор: Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» .

Учасники: Тарас Теліженко - директор Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів»; Дмитро Куштан - науковий керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», керівник Черкаської експедиції Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук; Олег Бурячок - технічний керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL»; Віталій Козюба - кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ; Тимур Бобровський -  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»; Дмитро Іванов - комунікаційний менеджер проєкту, старший науковий співробітник ДІКЗ «Трахтемирів», модератор.

Коротко. Учасники презентують деталі проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», інноваційну технологію проведення фотограмметрії, лазерного сканування та створення 3D-моделей археологічних об’єктів, а також інформацію про дослідження та унікальні археологічні об’єкти Трахтемирівського півострова.

Проєкт «Трахтемирів-DIGITAL» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Довідково. Трахтемирівський півострів, де розташовані археологічні об’єкти ДІКЗ «Трахтемирів», має специфічну геологічну будову, особливий природний ландшафт та багату історію. За даними археологічних досліджень трахтемирівська земля зберегла пам’ятки майже усіх епох української історії – від кам’яного віку до козацьких часів.

Мета проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» - створення 3D-моделі ландшафту Трахтемирівського півострова із фіксацією відомих та виявлених пам'яток археології та природи, створення наукового опису та каталогу усіх виявлених пам’яток.

Для реалізації проєкту було використано вже відому технологію фотограмметрії та інноваційну - LIDAR. Остання  LIDAR (Light Identification, Detection and Ranging) – це отримання та обробка інформації про віддалені об'єкти за допомогою активних оптичних систем, що використовують явища відбиття світла. Досвід впровадження нових методів картографування та опису пам’яток буде поширено серед спеціалістів з пам'яткоохоронної справи. Також згодом на основі 3D-моделі буде розроблено ряд віртуальних екскурсій.

Додаткова інформація за тел.: 066-215-95-46, e-mail: trahtemyriv.dikz@gmail.com, Facebook: @Trahtemiryv (Дмитро Іванов, комунікаційний менеджер проєкту, старший науковий співробітник ДІКЗ «Трахтемирів»).

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

У Києві презентували проєкт «Трахтемирів-DIGITAL», здійснений за новими методами вивчення пам’яток

Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» презентував в Укрінформі результати проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», здійсненого за новими методами вивчення та картографування історико-культурної спадщини.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це унікальний проект, нічого подібного в Україні не робилося в пам’яткоохоронній сфері. Ми можемо вважати себе першопрохідцями. Нам необхідно було дослідити пам’ятки, що на балансі заповідника, їх 81, дослідити їхній стан, це не робилося років двадцять, нанести пам’ятки на карти з GPS-прив’язками. А також за допомогою сучасних технологій – фотограмметрії та LIDAR (лазерного сканування поверхні), що вперше використовувалася в археології, – створити 3D-моделі заповідника і пам’яток, які ми розмістимо на сайті, над яким працюємо», - сказав директор заповідника «Трахтемирів» Тарас Теліженко.

Своєю чергою технічний керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» Олег Бурячок зазначив, що важливим результатом проекту є створення можливостей для подальших досліджень.

«Створення 3D-рельєфу заповідника і кожної пам’ятки дасть змогу археологам, не виходячи в поле, робити певні висновки, а вже потім вирішувати, де і як проводити дослідження», – розповів Бурячок.

Він продемонстрував на екрані можливості технологій. Коментуючи, зазначив, що завдяки їм можна побачити сліди попередніх розкопів, ознаки давніх поселень.

«За результатами фотограмметрії і LIDARної зйомки кожен дослідник за допомогою комп’ютера зможе крутити 3D-модель будь-якої пам’ятки в різних напрямках, робити перетини по будь-яких осях, що дуже зручно для майбутніх досліджень», - сказав науковий керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», керівник Черкаської експедиції Інституту археології НАН України Дмитро Куштан.

Він констатував, що фактично було зроблено ревізію археологічних пам’яток Трахтемирівського заповідника.

«З 81 пам’ятки ми відвідали десь 60, найбільш яскраві, знакові. Ми відмітили географічні координати кожної пам’ятки для того, щоб за ними здійснити фотограмметрію і LIDARну зйомку. Також робили фотографії стану цих пам’яток. У цілому стан пам’яток Трахтемирівського півострова можна назвати задовільним. Можливо, тому що територія малозаселена, заросла лісом», - зазначив Куштан.

Він зауважив, що більшість пам’яток, які розташовані вздовж узбережжя Канівського водосховища, на жаль, продовжують руйнуватися. За рік метр землі осипається у воду, пам’ятки фактично тануть. Від городища Бабина гора залишилася одна третина.

За його словами, на деяких пам’ятках зафіксовані сліди діяльності чорних копачів, в основному на поселеннях, городищах давньоруського часу. На пам’ятках, що мають наземні ознаки, якщо не заважають дерева, можна простежити оборонні споруди у вигляді ровів, валів, на деяких можна побачити старі археологічні шурфи.

Своєю чергою кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський розповів, що на сьогодні колосальна територія заповідника – 4,5 тисячі гектарів – не є густо населеною, але в часи Київської Русі вона була «надзвичайно заселена».

«Ці сільські поселення мали дуже відчутні ознаки міської культури, нам траплялися статусні речі… А Зарубський монастир – це абсолютно унікальне явище, в ньому практично водночас існувало дві кам’яні церкви. Ми не маємо таких прикладів ні в Києво-Печерській лаврі, ні в Софії. Ми маємо свідчення про існування там монастиря від ХІІ століття... Тобто ця територія концентрує якісь пам’ятки, які дадуть нам абсолютно інше уявлення про південні межі давньої Русі. І якщо така технологія дійсно допомагає - а ми на сьогодні знаємо про цю територію десь на 20-30%, а велику кількість пам’яток ще не знаємо, - це можна тільки вітати», - підкреслив Бобровський.

А кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ Віталій Козюба наголосив, що ця презентація цікава тим, що оцифрування територій дає технічні можливості для збору інформації і аналізу, який раніше не був доступний, бо територія дуже порізана ярами, балками, зараз дуже заліснена. Оцифрування ж рельєфу і об’єктів, які розташовані на ній, значно спрощує роботу.

«Оцифрування конкретних пам’яток, як Зарубського городища, дає можливість зробити гарні візуальні реконструкції цієї пам’ятки під тим кутом, який може обрати дослідник, які будуть на 100% відповідати тому, що було в реальності. Такі реконструкції дають можливість використовувати їх у віртуальних екскурсіях і в наукових цілях», - зазначив науковець.

Ще один аспект, на який він звернув увагу, - це вивчення давніх комунікацій, адже дороги є своєрідними осями, на яких ґрунтується заселеність територій, і якщо виявити сітку доріг, можна предметно шукати нові пам’ятки археології.

Старший науковий співробітник заповідника, менеджер з комунікацій проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» Дмитро Іванов наостанок зауважив, що робота буде продовжена і її результати планується представити на науковій конференції. В подальших планах команди - зробити заповідник фактором економічного розвитку цього регіону.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-