Як Тегеран намагається уникнути відповідальності за збиття українського пасажирського боїнгу

Як Тегеран намагається уникнути відповідальності за збиття українського пасажирського боїнгу

Укрінформ
30 вересня, 13:00 - міжнародний онлайн-круглий стіл на тему: «Як Тегеран намагається уникнути відповідальності за збиття українського пасажирського боїнгу»

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент»; Центр суспільних досліджень «Український меридіан»; Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях».

До участі запрошені: Оксана Золотарьова - т.в.о. директора Департаменту міжнародного права МЗС України;  Леся Василенко - народний депутат України; Ганна Гопко - народний депутат VIII-го скликання; Михайло Самусь - заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань; Михайло Гончар - президент Центра глобалістики «Стратегія XXI»; Євген Гольцов - українсько-канадський журналіст; Олексій Кафтан - редактор відділу міжнародних подій сайту dsnews.ua та журналу «Власть денег»; Ростислав Гольцман - ізраїльський журналіст; Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан», модератор; Олег Лісний - виконавчий директор БФ «Акцент»; представники Офісу Генерального прокурора України.

Коротко. Під час дискусії учасники обговорять стан справ навколо розслідування трагедії. Також наголос буде зроблено на інформаційній кампанії, яку Тегеран проводить аби відкинути звинувачення у бік ІРІ.

Питання до обговорення:

Як подібне інформування може впливати на громадян України та світ?

Що може та повинна зробити Україна та світ задля того аби іранська сторона не уникнула відповідальності?

Додаткова інформація за тел.: (050) 385 16 03 (Дмитро Левусь).

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM.

Онлайн-круглий стіл транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

На переговори в Іран щодо збитого літака МАУ поїде потужна українська делегація – представниця МЗС

Наступна зустріч у багатосторонньому форматі у справі катастрофи українського цивільного літака в Ірані відбудеться вже до кінця цього року, а в двосторонньому форматі між Україною та Іраном - в середині жовтня.

Про це повідомила т.в.о. директора Департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова під час міжнародного онлайн-круглого столу в Укрінформі на тему: «Як Тегеран намагається уникнути відповідальності за збиття українського пасажирського боїнгу».

«Ми очікуємо, що наступна зустріч у багатосторонньому форматі відбудеться вже до кінця цього року, а в двосторонньому форматі між Україною та Іраном - в середині жовтня. Ми їдемо потужною і серйозною делегацією, яка складатиметься з представників авіаційних органів, військових, правоохоронних органів, представників МЗС, Міністерства юстиції - з однією простою вимогою, щоб Іран нам детально пояснив, що сталося тоді, і хто і як несе за це відповідальність», - сказала Золотарьова.

Вона нагадала, що вже відбувся перший раунд переговорів з іранською стороною, крім того, здійснюється координація з усіма державами, чиї громадяни загинули внаслідок збиття українського літака - це Канада, Швеція, Велика Британія та Афганістан.

«В липні цього року було підписано меморандум про взаєморозуміння між міністрами закордонних справ цих країн, в якому закріплено, що країни координуватимуть між собою питання щодо виплати компенсацій від Ірану родичам загиблих. Цим меморандумом Україну визначено речником переговорів з Іраном, а канадське МЗС здійснює функції секретаріату такого процесу», - зазначила Золотарьова.

Вона нагадала, що раніше іранській стороні направили ноту щодо взяття на себе відповідальності й проведення якісних, неупереджених і прозорих технічних і кримінальних розслідувань.

«Ми вимагаємо від Ірану прийняття повної міжнародно-правової відповідальності за збиття українського літака. Бо не можна збивати літаки в мирному небі й не нести за це відповідальність відповідно до норм міжнародного права. Це є прямим порушенням норм Чиказької та Монреальської конвенцій», - наголосила представниця МЗС України.

Як повідомляв Укрінформ, літак Boeing-737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» було збито вночі 8 січня 2020 року в Ірані невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту Імама Хомейні в Тегерані. На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, усі вони загинули. Серед жертв авіакатастрофи - 11 українців.

Росія могла втрутитися в роботу комплексу ППО, яким Іран збив український цивільний літак - експерт

Цілком могло мати місце втручання російської сторони в роботу комплексу ППО, яким Іран збив український цивільний літак у січні цього року.

Таке припущення висловив президент Центра глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар під час міжнародного онлайн круглого столу в Укрінформі на тему: «Як Тегеран намагається уникнути відповідальності за збиття українського пасажирського боїнгу».

«Комплекс Тор – це російська експортна поставка і цілком могло мати місце втручання в роботу системи керування вогнем з боку певної третьої сторони, яка не мала на меті знищити український Боїнг, але мала на меті створити серйозний прецедент у небі над Тегераном через знищення цивільного літака», - вважає Гончар.

Він нагадав, що іранська сторона від самого початку вказувала, що були серйозні збої у програмному забезпеченні й системі керування комплексом, який працював з перешкодами, мережа була зайнята і в оператора не було підтвердження зі сторони щодо цілі, яка з’явилась у повітрі.

«Ось це одкровення іранської офіційної особи, Командувача повітряними силами Корпусу вартових Ісламської революції, про те, що були дуже системні й серйозні проблеми у функціонуванні системи управління комплексом ППО, наштовхують на думку, що цілком могло бути втручання в роботу цього комплексу», - зазначив експерт.

Він нагадав, що цим подіям передувало знищення командувача Корпусу вартових Ісламської революції в Іраку, удар у відповідь з боку Ірану, очікування зворотнього удару від американських сил, система ППО Ірану була в найвищій готовності, а високий рівень психологічного напруження уможливлював людські помилки.

При цьому, на думку Гончара, Іран для Росії не тільки союзник і партнер, як прийнято вважати, але й конкурент на ринку енергоносіїв, відтак можна припустити, що дестабілізація в Ірані була вигідна Росії.

«Для Росії Іран не тільки союзник і партнер, але й конкурент на ринку нафти й потенційно газу. І в умовах профіциту на ринку енергоресурсів російський підхід завжди полягає в тому, що конкурентів треба «мочити» в той чи інший спосіб. І якби спалахнули бойові дії між США та Іраном після інциденту зі знищенням іранського командувача, то власне це дуже відповідало б інтересам Росії. Дестабілізація Перської затоки автоматично означає підвищення ціни на нафту, а якраз це і є російською метою», - зазначив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, літак Boeing-737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» було збито вночі 8 січня 2020 року в Ірані невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту Імама Хомейні в Тегерані. На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, усі вони загинули. Серед жертв авіакатастрофи - 11 українців.

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-