Стандартування української мови в контексті ґендерної політики

Стандартування української мови в контексті ґендерної політики

Укрінформ
9 вересня, 15:00 - круглий стіл на тему: «Стандартування української мови в контексті ґендерної політики» 

Організатори: Національна комісія зі стандартів державної мови; Урядова уповноважена з питань ґендерної політики.

Учасники: Орися Демська – голова Національної комісії зі стандартів державної мови; Катерина Левченко – Урядова уповноважена з питань ґендерної політики;Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови; Олена Масалітіна – віцеголова Ради ГО «ЕдКемп Україна», радниця міністра освіти і науки України і співкоординаторка робочої групи з питань політики ґендерної рівності та протидії дискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України (2016-2020 рр.); Ольга Шевчук-Клюжева – член Національної комісії зі стандартів державної мови; Володимир Мозгунов – член Національної комісії зі стандартів державної мови; Володимир Купрій – перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби, уповноважений НАДС з питань ґендерної рівності; Оксана Бабінець – т.в.о. керівника експертної групи з державної мови Директорату взаємодії Міністерства культури та інформаційної політики України; Анатолій Осадчий – заступник начальника Управління реалізації європейських стандартів рівності – начальник відділу з питань реалізації ґендерної політики Міністерства соціальної політики України; Олеся Корнієнко – заступник начальника юридичного управління – начальник нормативно-правового відділу Фонду соціального страхування України. 

Коротко. Мета круглого столу – започаткувати фахову дискусію щодо проблемних питань вживання фемінізованих назв професій та посад в офіційній документації центральних органів виконавчої влади. Сформулювати шляхи наближення державної мови до прогресивних тенденцій людиносприйняття.

Представників ЗМІ запрошуємо до перегляду заходу  на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Фемінітиви необхідно закріпити у класифікаторі професій - експерти

Використання фемінітивів є поверненням до кращих традицій українській культури, і їх потрібно закріпити у класифікаторі професій.

Таку думку висловили учасники круглого столу в Укрінформі, організаторами якого стали Національна комісія зі стандартів державної мови та урядова уповноважена з питань ґендерної політики.

«Фемінітиви та їх вживання є ознакою сучасності. Водночас це є поверненням до кращих традицій, які є в українській культурі й мові. Якщо ми заглянемо в словники 19-го – початку 20-го століття, то побачимо, що було чимало фемінітивів в українській мові. На жаль, за часів русифікації Радянського Союзу фемінітиви губилися», - сказала урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко.

За її словами, за радянських часів роль жінки зводилася до побутових питань й участі у приватній сфері, тож потреби вживати фемінітиви щодо керівних посад, наукової роботи, політичної дільності, багатьох професій багато хто не вбачав. "Тому, вживаючи фемінітиви, ми перебуваємо у 21-ому столітті", - зауважила Левченко.

На думку голови Національної комісії зі стандартів державної мови Орисі Демської, фемінітиви якнайбільше відповідають інноваційним стратегіям стандартування мови та європейській практиці, передусім у назвах професій.

«Українська мова здавна знає фемінітиви. Вже в найперших українських текстах 11-го століття ми можемо фіксувати загальні жіночі назви. Але історія буле немилосердна не тільки до української мови, а й до жінок. І тому зараз відродження фемінітиву на належному державному рівні і в межах гендерної політики та мовної реформи є критично важливим для того, щоб ми повернулися в лоно європейських народів і мов – з абсолютно звичними практиками назв жінок, передовсім назв професій», - наголосила вона.

Використання фемінітивів є частиною державної гендерної та мовної політики, і цього від України вимагає європейська спільнота, зазначила головний спеціаліст відділу з питань реалізації ґендерної політики Міністерства соціальної політики Марина Рой.

«Нашою Конституцією закріплено, що чоловіки й жінки мають рівні права. Жінки вже обіймають керівні посади і виникає потреба називати їх, і це є нормальний розвиток української мови й зміна мовної норми. Розвивається мова, законодавство, суспільство. І ми бачимо, що є потреба використовувати фемінітиви. Крім того, гендерна рівність закріплена в рекомендаціях Ради Європи 1994 року щодо усунення сексизму з мовного вжитку», - нагадала вона.

Водночас, на думку учасників круглого столу, є потреба закріпити фемінітиви у національному класифікаторі професій.

«Національна комісія зі стандартів державної мови почала роботу над національним класифікатором. Ми його вже детально опрацювали і зараз систематично намагаємося розпрацювати усі паралельні "жіночі" назви... З філологічного погляду це є варіанти – чоловічого й жіночого роду. Якщо з погляду економічного, політичного чи законодавчого – це дві різні назви, то тут можна було б піти шляхом, щоб саме говорити про граматичну варіативність, наприклад, «професор» – «професорка». І урівнювати їх як норму і говорити про наявність двох граматичних форм, які дорівнюють одна одній», - зазначила Демська.

Тим часом т.в.о. керівника експертної групи з державної мови Директорату взаємодії Міністерства культури та інформаційної політики Оксана Бабінець вважає, що ці зміни повинні бути не варіативними, а обов’язковими, бо фемінізовані назви професій дуже важко приживаються в різних сферах.

«Імплементація цих норм в діловодстві поки що є проблематичною, тому що законодавчо передбачено лише варіативне використання фемінізованих назв професій. По-перше, там зазначено, що вони можуть бути адаптовані за потребою користувача. Значить, юридично вони можуть і не бути адаптовані, це буде залежати від роботодавця. По-друге, офіційно-діловий стиль, на мою думку, взагалі не терпить варіативності, він дуже уніфікований і тут має бути все чітко регламентовано й структуровано», - вважає вона.

Учасники круглого столу обговорили проблеми вживання фемінізованих назв професій та посад в офіційній комунікації, порушили питання необхідності внесення змін до структури та наповнення класифікатора професій, який не містить взаємозамінності професійних назв чоловічого та жіночого роду, що не відповідає потребам сучасного суспільства. Така суперечність, на думку учасників круглого столу, свідчить про необхідність вироблення цілісного бачення у творенні й побутуванні назв професій та посад, що уможливить їхнє органічне функціонування у суспільстві та сприятиме ґендерному збалансуванню мовних практик.

Як повідомлялося, уряд 22 травня 2019 року схвалив зміни до Українського правопису, у якому закріплюється вживання фемінітивів.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-