Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?

Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?

Укрінформ
28 серпня, 11:00 - круглий стіл на тему: «Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?» 

Учасники: Антон Кучухідзе - політолог-міжнародник; Микола Мельник - голова аналітичної групи «Левіафан»; Юрій Гаврилечко - економічний експерт, кандидат наук державного управління; Артем Кузьменко - партнер юридичної компанії Eterna Law; Михайло Коваль - Всеукраїнський союз розвитку букмекерства; Олексій Євченко - віцепрезидент Української асоціації гральної індустрії.

Теми до обговорення:

- Процедура створення регулятора.

- Податкова політика щодо азартних ігор.

- Демонизація грального бізнесу на рівні органів місцевого самоврядування.

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Перші ліцензії на організацію азартних ігор можуть бути видані на початку листопада - експерт

Перші ліцензії відповідно до нового Закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» можуть бути видані вже на початку листопада поточного року.

Про це, з посиланням на позаштатного радника заступника голови Офісу Президента, автора реформи ринку азартних ігор Бориса Баума, повідомив партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко під час круглого столу в Укрінформ "Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?"

"Вчора Борис Баум, радник заступника голови Офісу Президента, офіційно повідомив ринку, що перші ліцензії будуть видані 1 листопада», - зазначив Кузьменко.

За його словами, в профільному Комітеті Верховної Ради вже погоджений проект закону №2713-д, ухвалення якого має стимулювати ринок через скасування податку на виграш гравця, який сьогодні становить 18%, і відстрочку податку на валовий ігровий дохід до 1 січня 2024 року.

Цим же законопроектом можуть бути внесені зміни до основного Закону - «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» - з метою усунення колізій, які сьогодні не дають можливості приступити до створення державного регулятора в сфері азартних ігор.

"Податковий законопроект (№2713-д - ред.) вже погоджений Комітетом для прийняття в першому читанні. У податковому законопроекті планується також внести зміни до основного закону в частині усунення суперечностей щодо створення державного регулятора. Закон наразі передбачає дві різні процедури", - зазначив Кузьменко.

За його словами, через технічні помилки при ухваленні закону про держрегулювання організації азартних ігор, на сьогоднішній день фактично заблокований процес формування комісії, обов'язкової для створення регулятора, який, в свою чергу, вже сформує всі необхідні умови для ведення бізнесу.

"Доки не буде регулятора, не буде ліцензій для бізнесу. Відповідно, ніякої діяльності з азартних ігор бути не може. Якщо держава хоче швидко отримати гроші, то потрібно голосувати за зміни до закону у найстисліші терміни", - наголосив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Закон "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року. Документ визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, а також встановлює, що органом державного регулювання у сфері азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей, підпорядкована Кабінету Міністрів України. До компетенції Комісії входить: ліцензування організаторів азартних ігор; ведення відповідних реєстрів; встановлення вимог з сертифікації грального обладнання.

Закон запроваджує комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні і створює винятковий перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, дозволених в Україні, а саме: організація і проведення азартних ігор в гральних закладах казино, організація і проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організація і проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах і в мережі Інтернет; організація і проведення ігор в залах ігрових автоматів; організація і проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Також запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності і розташування грального закладу.

Запустити спрощену процедуру обрання членів регулятора азартних ігор заважає законодавча колізія — експерт

Призначити членів державного органу, що видаватиме ліцензії на ведення грального бізнесу, під час карантину можливо і без проведення конкурсу, однак для цього Верховна Рада має подолати колізію у законі, що регулює цю сферу.

Про це заявив під час круглого столу в Укрінформі партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко.

“Під час пандемії з’явилася норма, за якою держслужбовців дозволено призначати поза конкурсом (рішення Кабміну від 22 квітня про окремий порядок призначення на посади державної служби на період карантину - ред.). Члени комісії, що видаватиме ліцензії операторам, — теж держслужбовці, і можна говорити, що є ймовірність призначення їх без конкурсу, що дуже скоротить процедуру. Сам конкурс може займати до 30 днів і більше”, - сказав експерт.

Водночас, за його словами, у підписаному Президентом законі про легалізацію грального бізнесу є конфлікт положень, що не дозволяє створити регулюючий орган. Адже законом передбачені для цього дві різні процедури: перша - комісію може затвердити Кабмін. Другий і складніший шлях полягає у тому, що спочатку Фінансовий комітет ВР має обрати конкурсну комісію, вона — визначити склад регулятора, який потім призначить Кабмін.

“Так склалося, бо під час складної процедури голосування правки приймалися не по порядку, а за авторами, і вийшло дублювання норм, випадково проголосували паралельну концепцію”, - пояснив Кузьменко.

Утім, за словами партнера юридичної компанії, на створення державного регулятора закон відводить 2 місяці, і вже триває робота над підготовкою підзаконних нормативних актів.

“Найближчим часом буде усунута законодавча колізія, для цього потрібне ще одне голосування парламенту. Гадаю, це відбудеться швидко і до моменту голосування вже матимемо всі підзаконно-нормативні акти”, - зауважив Кузьменко.

За словами експерта, внести зміни до закону про азартні ігри для пришвидшення процесу планують одночасно з розглядом законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу. Документ уже погоджений профільним комітетом для розгляду у першому читанні. Після цього з’явиться шлях для спрощеного обрання членів комісії, щоб запустити ринок грального бізнесу.

Раніше представник Офісу Президента Борис Баум офіційно повідомив, що перші ліцензії операторам ринку азартних ігор планують видавати з 1 листопада.

Як повідомляв Укрінформ, Закон "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року. Документ визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, а також встановлює, що органом державного регулювання у сфері азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей, підпорядкована Кабінету Міністрів. До компетенції Комісії входить: ліцензування організаторів азартних ігор; ведення відповідних реєстрів; встановлення вимог з сертифікації грального обладнання.

Також запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності і розташування грального закладу.

Процес детінізації азартних ігор неможливий і не буде завершений без змін податкового законодавства - експерт

Без змін податкового законодавства процес легалізації, детінізації азартних ігор буде неможливий і не буде завершений.

Про це в ході круглого столу в Укрінформі "Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?" заявив представник Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Михайло Коваль.

"Без змін у податкове законодавство процес легалізації, детінізації азартних ігор буде неможливий і не буде закінчений. Тому що без збалансованого підходу до податків, які будуть зрозумілі як організаторам азартних ігор, так і гравцям, неможливо повністю вивести з тіні і сірої зони операторів азартних ігор", - зауважив експерт.

За словами Коваля, утворення сприятливих умов для виведення з тіні та легальної роботи сфери азартних ігор в Україні шляхом використання стимулюючої ролі податків передбачені в проєкті закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей №2713-д.

Законопроєкт спрямований на збалансування ліцензійних платежів та податкового навантаження на ринок грального бізнесу. Так, пропонується встановити ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації та проведення азартних ігор казино в мережі інтернет та ігор в покер у мережі інтернет в розмірі 10%. Для діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та залах гральних автоматів – 12,5%, для букмекерської діяльності – 5%, випуску та проведення лотерей – 10%.

Крім податку на дохід, законопроєктом передбачається, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор, сплачуватимуть податок на прибуток за загальною ставкою 18%. При цьому нарахований суб’єктом податок на дохід від такої діяльності є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.

При здійсненні організаторами азартних ігор іншої діяльності передбачається нарахування та сплата ними податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку.

Водночас, проєктом передбачається, що виграші в азартні ігри звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, що стане стимулом для інвесторів.

"Це зробить конкурентоспроможними локальних операторів щодо компаній, які оперують міжнародними ліцензіями. Якщо не будуть здійснені ці кроки, ринок азартних ігор, фактично, не запрацює. Окремі оператори будуть отримувати ліцензії, але вони не будуть розвивати цей ринок", - сказав експерт.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на позаштатного радника заступника голови Офісу Президента, автора реформи ринку азартних ігор Бориса Баума, на сьогодні у профільному Комітеті Верховної Ради вже погоджений проєкт податкового закону 2713-д.

14 липня Верховна Рада ухвалила закон про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор. Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, а також встановлює, що органом державного регулювання у сфері азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей, підпорядкована Кабінету Міністрів України. Закон вводить комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні та створює винятковий перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, дозволених в Україні.

До цього, понад 10 років, в Україні діяла заборона грального бізнесу, було заборонено будь-яку діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-