Новий навчальний рік у школах в умовах адаптивного карантину: виклики і шляхи їх вирішення
Організатор: Київський університет імені Бориса Грінченка
Учасники: Віктор Огнев’юк - ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук; Лілія Гриневич - проректор, міністр освіти і науки України (2016-2019), кандидат педагогічних наук; Іван Шемелинець - директор аналітичного центру «Освіт Аналітика», кандидат юридичних наук; Людмила Ільїч - доктор економічних наук; Наталія Морзе - доктор педагогічних наук; Костянтин Линьов - кандидат наук державного управління.
Питання до обговорення:
- що потрібно врахувати уряду, органам місцевого самоврядування та школам під час організації освітнього процесу в новому навчальному році;
- чи достатньо заходів, проведених органами державної влади, для підготовки до нового навчального року;
- з якими викликами можуть стикнутися школи у новому навчальному році і як їх долати.
Повну версію аналітичної записки “Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину” можна переглянути за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1_WQpXTDzajHFRbO76lasv4aCmTIlEmSI/view?usp=drivesdk
Довідково. Аналітична записка підготовлена під керівництвом проректора Київського університету імені Бориса Грінченка, міністра освіти і науки України у 2016-2019 Лілії Гриневич.
Над підготовкою матеріалів працювала команда Аналітичного Центру «Освіт Аналітика», структурного підрозділу КУБГ. Центр займається дослідженнями освітньої політики на національному, місцевому та інституційному рівнях та покликаний сприяти формуванню якісних рішень та практик в управлінні освітою.
Акредитація ЗМІ: anna@ukrinform.com
Контактна особа: Євгенія Задорожна, (067) 395 4040.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Під час дистанційного навчання освіта зіткнулася з цифровою некомпетентністю батьків, вчителів та учнів - доктор педагогічних наук
У процесі дистанційного навчання у період карантину освіта зіткнулася з цифровою некомпетентістю батьків, вчителів та учнів.
Про це сказала доктор педагогічних наук Наталія Морзе, презентуючи аналітичну записку щодо організації освітнього процесу в умовах карантину на пресконференції в Укрінформі.
Вона розповіла про результати аналізу викликів, що стосуються проведення дистанційного навчання в Україні. Зокрема, Морзе звернула увагу на наявність доступу до мережі Інтернет не лише освітніх закладів, а й населення загалом. Так, наголосила вона, для організації дистанційного навчання необхідно, щоб вдома був хоча б один гаджет, за допомогою якою діти могли навчатися.
"Другий виклик, який став перед нашою освітою, - це цифрова компетентність. Ми сьогодні говоримо, що на жаль, не лише вчителі повною мірою не володіють цією цифровою компетентністю, а й батьки, адміністратори, діти", - сказала Морзе.
Вона зауважила, що показники доступу населення до мережі Інтернет "жахливі й дійсно не дозволяли вчителям, освіті зреалізувати ті завдання, які були поставлені".
Зокрема, згідно з презентованими нею даними, 37,9% українців віком 18-70 років мають цифрові навички на рівні нижче середнього, ще 15,1% взагалі не володіють ними.
"Ще один виклик - це дистанційна освіта на рівні закладу освіти. Якщо почитати всю нашу пресу і всі наші соціальні мережі, то винним у цій ситуації став хто? Вчитель! На жаль, через що така ситуація в нас виникла? Оскільки на місцевому рівні не було розподілено відповідальність. Вчитель має навчати, а технічну характеристику і умови мають забезпечити, відповідно, національний рівень і місцевий рівень, і директор школи, що стосується саме закладу освіти", - зазначила Морзе.
Вона заявила про необхідність освітян бути готовими до "якісного впровадження змішаного навчання".
Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Було призупинено заняття в школах та вишах, а учнів і студентів переведено на дистанційне навчання, також було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення. У травні почалися поступове пом'якшення карантину. Наразі до 31 серпня діє адаптивний карантин.
Аналітична записка підготовлена під керівництвом проректора Київського університету імені Бориса Грінченка, міністра освіти і науки України у 2016-2019 Лілії Гриневич.
До Фонду боротьби з COVID-19 з бюджету МОН вилучили понад 4,9 млрд грн - Гриневич
Понад 4,9 млрд грн вилучили із бюджету Міністерства освіти і науки до Фонду боротьби з COVID-19. Про це сказала проректор Київського університету ім. Бориса Грінченка, міністр освіти і науки України 2016-2019 рр., кандидат педагогічних наук Лілія Гриневич на презентації аналітичної записки “Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину”, що відбулася в Укрінформі.
"Ми хотіли б нагадати, що до Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 вилучено з бюджету Міністерства освіти і науки понад 4,9 млрд грн. Тобто це гроші, колись заплановані на підвищення кваліфікації вчителів, на обладнання навчально-практичних центрів, на багато інших капітальних видатків. Це насправді 65% бюджету розвитку, які були заплановані в МОН. Що з цих коштів отримала освіта до цього часу? Всього 52 млн грн на покриття видатків для учасників пробного незалежного оцінювання. Все", - зазначила Гриневич.
Натомість, за її словами, "освіта зараз потребує серйозних інвестицій для нормального початку нового навчального року". "Поки що не оголошено передбачену цільову державну освітню субвенцію. Ми рекомендуємо виділити цільову субвенцію на організацію навчання у школах під час карантину, тому що є дуже багато статей видатків. Частково щось будуть покривати органи місцевого самоврядуванні зі своїх бюджетів, але вони не можуть всього охопити", - зауважила Гриневич.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні було створено Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 з бюджетом у 64,7 млрд грн.
Аналітична записка підготовлена під керівництвом проректора Київського університету ім. Бориса Грінченка, міністра освіти і науки України у 2016-2019 роках Гриневич.
Над підготовкою матеріалів працювала команда Аналітичного центру «Освіт аналітика», структурного підрозділу КУБГ. Центр займається дослідженнями освітньої політики на національному, місцевому та інституційному рівнях та покликаний сприяти формуванню якісних рішень і практик в управлінні освітою.
Вчителі недостатньо забезпечені методичною допомогою в умовах дистанційного навчання - аналітична записка
В умовах дистанційного навчання вчителі більшості областей України не були забезпечені потрібною допомогою з боку інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Такий висновок міститься в аналітичній записці щодо організації освітнього процесу в умовах карантину, яку презентувала в Укрінформі група науковців і педагогів під егідою Київського університету імені Бориса Грінченка.
«Лише 5 інститутів післядипломної педагогічної освіти здійснювали допомогу вчителю і розмістили матеріали для роботи в дистанційному форматі в об'ємі, який хоча б мінімально задовольняв потреби педагогів. Йдеться про рекомендації щодо організації дистанційного навчання, методичну допомогу, вибір моделі та програмних засобів, спеціалізованого навчання для вчителів у роботі в дистанційному форматі», - зазначив кандидат наук державного управління Костянтин Линьов.
За його словами, з початку карантину на сторінках інтернет-видань ключова освітянська аудиторія дуже цікавилася саме передовою практикою тих педагогів, які ділилися своїми напрацюваннями, формами й методами, які вони використовували під час дистанційного навчання.
«Йдеться насамперед про технологічні рішення – яку платформу для дистанційного навчання та програмні засоби обрати, які продукти відповідають тим чи іншим активностям у школі. Найбільша потреба є в тих програмах, які стосуються змішаного навчання в школах країни, щодо методики викладання тих чи інших дисциплін. Є потреба в онлан-консультаціях – як вчителя, так і адміністрації школи. Більш належної уваги з боку суб'єктів підвищення кваліфікації потребують питання створення цифрового освітнього контенту для закладів загальної середньої освіти, інтеграції онлайн-навчання з традиційним навчанням у класі й забезпечення індивідуальної траєкторії навчання засобами дистанційного та змішаного навчання», - сказав Линьов.
Він наголосив, що сьогодні є потреба в дослідженнях щодо запровадження дистанційного або змішаного навчання в школах України, його ефективності та сприйняття різними вікові категоріями.
Аналітична записка стосується організації освітнього процесу в умовах карантину, в якій узагальнюються міжнародний досвід та практики України щодо організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень та підготовки до нового навчального року.
Дослідження підготовлено під керівництвом проректора Київського університету імені Бориса Грінченка, міністра освіти і науки України у 2016-2019 Лілії Гриневич, за участю Аналітичного центру КУБГ «Освіт Аналітика», який займається дослідженнями освітньої політики на національному, місцевому та інституційному рівнях та покликаний сприяти формуванню якісних рішень та практик в управлінні освітою.
Відео:
