«Ґендерний вимір пандемії COVID-19». Презентація дослідження

Організатор: Проєкт Ґендерне бюджетування в Україні.

Учасники: Сесиліа Круна - радниця/керівниця напрямку з питань розвитку Шведської агенції з питань міжнародного співпробітництва та розвитку (SIDA); Катаріна Шмітц - директорка Проєкту Ґендерне бюджетування в Україні; Оксана Кисельова - керівниця Проєкту Ґендерне бюджетування в Україні; Мая Босніч - радниця Проєкту Ґендерне бюджетування в Україні.

Теми до обговорення:

-Допомога Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку в часи COVID-19.

- Ґендерний вимір пандемії COVID-19: основні результати ґендерного аналізу.

- Що потрібно врахувати при прийнятті фінансових рішень щодо пандемії COVID-19?

Довідково. Як зазначають організатори, пандемія COVID -19 завдає відчутних ударів не тільки світовій фінансово-економічній системі, але й суттєво впливає на права людини та ґендерну рівність. Як свідчить попередній досвід, жінки і чоловіки по-різному відчувають наслідки кризових ситуацій.

Проєкт Ґендерне бюджетування в Україні презентує дослідження щодо ґендерного виміру COVID-19.

Презентація відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Жінки й чоловіки по-різному переживають кризу внаслідок пандемії - дослідження

Пандемія COVID-19 завдає відчутних ударів не тільки світовій фінансово-економічній системі, але й суттєво впливає на права людини та ґендерну рівність.

Жінки і чоловіки по-різному відчувають наслідки кризових ситуацій, свідчать результати дослідження «Ґендерний вимір пандемії COVID-19», які представила керівниця проєкту "Ґендерне бюджетування в Україні" Оксана Кисельова на онлайн-презентації в Укрінформі.

«Рішення щодо перерозподілу публічних коштів, пов’язані з необхідністю боротьби з коронавірусом, мають врахувати потреби жінок, чоловіків та різних підгруп цих категорій. Якщо рішення є ґендерно сліпими, вони мають довготривалий вплив на доступ жінок та чоловіків до ринку праці, рівень безробіття, доходів, розподіл часу на виконання продуктивної та репродуктивної праці, споживання, процес прийняття рішень тощо», - наголосила Кисельова.

Згідно з висновками дослідження, жінки найбільше страждають в плані втрати економічних можливостей та погіршення стану здоров’я і є однією з найвразливіших груп під час пандемії COVID-19.

«Жінки переважають серед працівників тих галузей, які зазнали скорочення фінансування з державного бюджету: галузі культури й мистецтва, освіти та науки, фізичної культури та спорту. Враховуючи наявний ґендерний розрив в заробітній платі, у жінок, які втратили роботу і доходи, набагато менший, ніж у чоловіків обсяг заощаджень, який дозволяє їм гідно пережити кризу», - зазначила Кисельова.

Водночас заборона перевезення пасажирів громадським транспортом значно вплинула на зайнятість та рівень доходів чоловіків, тому що саме вони становлять переважну більшість штатних працівників, а також керівників приватних підприємств у цій галузі.

«Крім того, чоловіки мають нижчу спроможність до соціальної адаптації: вони болісніше переживають втрату роботи, зниження рівня доходів та соціального статусу. Реакцією чоловіків часто є депресія та асоціальна поведінка, про що свідчить зростання рівня домашнього насильства, вживання більшої̈ кількості алкоголю, що підтверджують соціологічні опитування, та наркотиків», - прокоментувала керівниця проєкту.

У дослідженні йдеться, що через соціальну ізольованість зріс рівень домашнього насильства, жертвами якого переважно є жінки та літні люди. Так, за травень 2020 року кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, пов’язаних із насильством в сім’ї, зросла на 69% в порівнянні з відповідним періодом 2019 року.

«Зросло навантаження на жінок з виконання домашньої роботи та наглядової праці. Жінки також мають більший ризик захворіти на коронавірус, оскільки вони становлять переважну більшість медичних працівників та допоміжного персоналу, який надає допомогу хворим», - зазначила Кисельова.

Вона нагадала, що жінки становлять понад 80% кількості штатних працівників у сфері соціальної допомоги, і в період коронавірусної інфекції саме вони наражаються на ризик захворювання при забезпеченні продуктами, доставці медикаментів, обслуговуванні одиноких літніх людей, осіб з інвалідністю тощо.

Представлений ґендерний аналіз показав, що криза, пов’язана із пандемією COVID-19, та бюджетні рішення, ухвалені урядом, мають різні наслідки для жінок, чоловіків та підгруп у рамках цих двох категорій. Жінки сконцентровані у галузях, які найперші зазнали негативного впливу від скорочення фінансування з державного бюджету та запровадження карантинних заходів: культура і мистецтво, освіта, торгівля нехарчовими продуктами, готельно-туристичний сектор, перукарський бізнес тощо. Скорочення фінансування сфери соціального захисту призвело до подальшого зубожіння найуразливіших верств населення.

«Зараз особливо важливо, щоб система управління державними фінансами застосувала сучасні інструменти для цільового, ефективного та ґендерно справедливого перерозподілу публічних коштів. Одним із таких інструментів є ґендерно орієнтоване бюджетування, яке гарантує, що проблеми жінок, чоловіків та підгруп в рамках цих двох категорій враховуються в процесі прийняття фінансових рішень», - наголосила керівниця проєкту «Ґендерне бюджетування в Україні».

Як повідомлялося, в Україні станом на 16 червня підтверджено 32 476 випадків COVID-19, з них 912 летальних. Одужали 14 528 пацієнтів. Протягом останньої доби зафіксовано 666 випадків коронавірусу.

Відео: