Наслідки карантину для економіки України та шляхи їхнього подолання

Наслідки карантину для економіки України та шляхи їхнього подолання

Укрінформ
28 травня, 11:00 - онлайн-круглий стіл на тему: «Наслідки карантину для економіки України та шляхи їхнього подолання»

Організатор: CFC Big Ideas.

Учасники: Віталій Кравчук - старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Ілля Несходовський - директор Інституту соціально-економічної трансформації; Микола Ганул - голова Національної організації роздрібної торгівлі; Олексій Кущ - економіст, фінансовий аналітик; Віталій Ломакович - радник міністра фінансів України, засновник інституту GROWFORD.

Коротко. Економісти обговорять вплив коронакризи на економіку України в цілому, а також на окремі її сектори. Також вони поділяться своїми міркуваннями щодо найоптимальніших шляхів подолання цих наслідків, у тому числі представлять макроекономічний прогноз «Економічний вплив пандемії COVID-19 на Україну» та ключові елементи аналітичної доповіді щодо монетарної політики НБУ.

Запитання до спікерів можна задавати онлайн, а також надсилати на електронну адресу: alachykhina@gmail.com

Круглий стіл відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

ВВП України у 2020 році скоротиться на 7% через пандемію - прогноз економістів

ВВП України через пандемію корнавірусу скоротиться на 7% у 2020 році.

Такий прогноз озвучили учасники онлайн-круглого столу в Укрінформі «Економічний вплив пандемії COVID-19 на Україну» за результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у співпраці з Німецькою економічною командою (GET).

«Нами було розроблено три базові сценарії впливу коронавірусу: оптимістичний - з падінням економіки на 6%, базовий – 7% та песимістичний – 11%. Зважаючи на вчасне зняття карантинних обмежень, наш прогноз рухається ближче до оптимістичного сценарію падіння», - наголосив Віталій Кравчук, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

За його словами, найбільших збитків зазнала галузь транспортних перевезень, роздрібної торгівлі та промисловості, тоді як діяльність сільського господарства постраждала найменше.

Голова Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул звернув увагу на те, що малий та середній бізнес є основою державної економіки. А в умовах, коли деякі підприємці припинили діяльність, ухвалення певних законопроєктів може негативно вплинути на відновлення їхньої роботи та на економіку України в цілому.

«Серед іншого мова йде про законопроєкт №2813, який пропонує повну заборону викладки тютюнової продукції та введення «стандартної пачки», що може реально призвести до зростання контрафактної продукції та ускладнення роботи торгівлі. Окрім цього, проєктом закону забороняється продаж тютюнових виробів особам та особами до 21 років (замість 18), що означає: працевлаштування людей цього віку для реалізації продукції у точках продажу буде неможливим», - звернув увагу Ганул.

Водночас економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ наголосив, що законопроєкт 2813 «відкриває колосальне вікно для контрабандних ризиків та, за оцінками PwC, позбавить український бюджет понад 15 млрд грн».

На його переконання, національна економіка не зможе відразу запрацювати в докризовому форматі, й одним з ключових завдань нині є розподіл податків і потоків по-новому. «В Україні колосальну роль відіграє акцизний та рентний збір. Мова про тютюнові та енергетичні компанії, які сплачують найбільші податки. Падіння світових цін на газ не може не позначитися на Україні. Тому держава має орієнтуватися на акцизний сектор. Законодавчі зміни в 2019 році вже призвели до ситуації, коли виробництво сигарет скоротилося на 12,9%, а відрахування по акцизу склали лише 44,4 млрд грн, або 79,5% від плану», - наголосив фінанcовий аналітик.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський заявив, що дії уряд запровадив занадто жорсткі обмеження, які повністю «закрили державу», натомість дії парламенту виявилися ефективнішими, що проявилось у прийнятті трьох пакетів законопроєктів для підтримки бізнесу, скасуванні перевірок, скасуванні штрафів. «Проте я не підтримую ті рішення, які би збільшили видатки бізнесу зараз, у час кризи. Мова про регуляторні обмеження, введення нових вимог, окрім вимог соціальної дистанції та дезінфекції», - зазначив експерт.

Радник міністра фінансів, засновник інституту GROWFORD Віталій Ломакович звернув також увагу на те, що наразі найбільше постраждали авіаперевезення, готельно-ресторанний бізнес, фітнес-центри тощо, тому, на його думку, держава мала б виробити для них план дій щодо цільової підтримки та виходу з кризи. «У травні влада Відня роздала мешканцям міста грошові ваучери на відвідування закладів харчування, аби підтримати місцеві ресторани, які найбільше постраждали під час карантину. Представник великого бізнесу, компанія Lufthansa, отримала від уряду Німеччини 9 мільярдів євро в обмін на 20% акцій компанії для того, аби вона не збанкрутувала. Це приклади правильної цільової допомоги влади тим секторам економіки, які найбільше потребують підтримки», - зазначив експерт.

У посткарантинних економічних реаліях потрібна синергія уряду й центробанку - експерт

Нинішня коронакриза розділить країни на ті, де є так звані розширені уряди і де їх немає.

Таку думку висловив економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ на круглому столі в Укрінформі «Наслідки карантину для економіки України та шляхи їхнього подолання».

«Нинішня криза розділить країни не на багаті й бідні, не на розвинуті та ті, які розвиваються. Вона розділить держави на ті, де є так звані розширені уряди – тобто синергія роботи уряду й центрального банку, – і ті країни, де цього розширеного уряду немає, тобто держави, де спостерігається своєрідне біполярне розкидання державного регулювання у вигляді розподілу уряду й так званої незалежності центрального банку», - сказав Кущ.

За його словами, умови посткарантинної економіки вимагатимуть колосальних стимулювальних й амортизаційних заходів з боку держави. У розвинутих країнах уже готують пакети, які амортизуватимуть кризу, в розмірі 20-25% ВВП; у країнах, що розвиваються – 10-15%. Україна сформувала резервний фонд у розмірі 60 млрд грн - це приблизно 1,5% ВВП, і цього замало, вважає фахівець.

Він навів приклад США та Європи, де домогосподарствам, малому й середньому бізнесу надаються ресурси для підтримки поточної платоспроможності. «Це все тому, що там є цей розширений уряд і є можливість надати економіці потрібну ліквідність за доступними процентними ставками», - сказав експерт.

Водночас Україна, за його словами, перебуває в своєрідній точці економічної сингулярності. «Тобто, ми ще до кінця не бачимо тих законів і моделей, які домінуватимуть найближчим часом. Без синергії уряду й центробанку шансів у нас виграти в майбутній конкурентній боротьбі за виживання у світовій економічній системі – рівно стільки ж, скільки цих шансів було в інків при зіткненні з іспанськими конкістадорами», - вважає експерт.

Дії парламенту в умовах пандемії істотно підтримали малий бізнес - експерт

Дії Верховної Ради в умовах пандемії були такими, що позитивно вплинули на бізнес.

Таку думку висловив директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський на онлайн-круглому столі в Укрінформі «Наслідки карантину для економіки України та шляхи їхнього подолання».

«Парламент діяв досить адекватно. Він ухвалив три пакети законодавчих ініціатив, які позитивно вплинули на бізнес. Це стосується звільнення малого бізнесу від єдиного соціального внеску, скасування перевірок, штрафних санкцій за різні порушення», - зазначив експерт.

Водночас, на його думку, Кабінет міністрів запровадив дуже жорсткий локдаун по всій країні, незважаючи на рівень захворюваності в кожній області. «Було зупинено громадський транспорт, авіасполучення, перекрито кордони. І не прораховувалися наслідки, які будуть від таких рішень, а вони є досить негативними», - вважає Несходовський.

За його словами, всі країни в умовах економічної кризи зосередилися на двох позиціях - підтримці платоспроможного попиту та ліквідності підприємств.

«Перше – це підтримка платоспроможного попиту, тобто виплати населенню, яке, перебуваючи на карантині, повинно мати гроші, щоб витрачати їх у магазинах, і відповідно економіка не буде падати. І друге – підтримка ліквідності. Підприємства, які не можуть реалізувати свою продукцію через закриття магазинів, не платять своїм постачальникам, і це формує цілу кризу неплатежів. В цій ситуації держава має забезпечити їх дешевими кредитними ресурсами», - наголосив Несходовський.

При цьому він категорично застеріг владу від будь-яких регуляторних обмежень та висунення нових вимог, які б збільшили видатки малого та середнього бізнесу. Адже обіг тих бізнесів, які зараз відкрилися, при сталих витратах і значній втраті споживачів, не буде достатнім, і на багатьох чекає банкрутство.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення. З 28 березня Україна повністю закрила кордон для регулярного сполучення, в тому числі і для авіасполучення.

24 квітня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оприлюднив план виходу з карантину в Україні, який складається з 5 етапів. Перші послаблення карантинних обмежень в Україні стартували з 11 травня. Кабмін дозволив працювати деяким торговельним закладам та закладам побутового обслуговування населення.

Другий етап пом’якшення карантинних заходів розпочався 22 травня. До 22 червня в Україні діятиме адаптивний карантин.

Станом на 28 травня в Україні 22 382 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 669 летальних, 8439 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 477 нових випадків.

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-