День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: як держава відзначатиме річницю перемоги над нацизмом? Презентація дослідження

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті; Олексій Гарань – науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА, доктор історичних наук; Сергій Шаповалов – аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Василь Яблонський – експерт Європейського інституту, кандидат історичних наук, доцент; Ярина Ясиневич – керівниця програм Центру досліджень визвольного руху.

Питання до обговорення:

Який сенс громадяни вкладають у «День Перемоги»?

Наскільки радянські інтерпретації історії поширені в українському суспільстві?

День Перемоги як інструмент ідеологічної війни проти України

Як Україна має відзначати День Перемоги і День пам’яті та примирення?

Як пов’язані інтерпретації історії та зовнішньополітичні орієнтації громадян сьогодні? 

Поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://forms.gle/TPnd7y6L99F6csMg9 

Довідково. Результати загальнонаціонального опитування «День Перемоги в історичній пам’яті українців», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС 16–28 квітня 2020 року, будуть розміщені на сайті Фонду «Демократичні ініціативи»: https://dif.org.ua 

Онлайн-пресконференція «День Перемоги і його місце в  історичній пам’яті українців: як держава відзначатиме річницю перемоги над нацизмом?» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США. 

Пресконференція відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM.                          Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Понад 56 відсотків українців вважають відповідальними за початок Другої світової війни Німеччину та СРСР – дослідження

Більше половини українців вважають СРСР разом із Німеччиною відповідальними за початок Другої світової війни.

Про це поінформував аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов 5 травня під час онлайн-презентації дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам'яті українців: як держава відзначатиме річницю перемоги над нацизмом?», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наступне питання: «Чи згодні ви з твердженням, що Радянський Союз разом із Німеччиною відповідальні за початок Другої світової війни?», і тут ми маємо, скажімо так, позитивний консенсус усього суспільна при відповіді на нього. Так, бачимо, що більше половини наших громадян погоджуються із цим твердженням (37% відповіли, що цілком згодні, та 19,1% – що скоріше згодні, – ред.)», – зазначив Шаповалов.

При цьому не погоджуються з таким твердженням близько чверті респондентів (23,7%), а ще 20,2% не змогли відповісти на поставлене в опитуванні запитання.

Водночас на заході України 63,2% громадян цілком згодні із твердженням щодо спільної відповідальності СРСР та Німеччини за початок Другої світової війни, у центрі такої позиції дотримують 59,8%, на півдні – 50,7%, а сході – 43,7% опитаних. Водночас понад третина респондентів півдня і сходу заявили, що скоріше не згодні з таким твердженням.

«Якщо подивитися на регіональний розподіл, то ми припускали побачити значно більше тих, хто не погоджуватиметься з відповідальністю Радянського Союзу, серед старшої вікової категорії. Але насправді, якщо подивитися на результати опитування категорій молодих респондентів і людей вікової групи 60-69 років і навіть 70+, то якихось кардинальних відмінностей ми не маємо, тобто максимум це 10%. Причому ще цікаво, серед старшої вікової категорії, то серед тих, хто не згоден із відповідальністю СРСР, не більше (25% проти 24%), тобто тут більше тих, кому важко відповісти (27,3%)», – уточнив Шаповалов.

Довідково. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології протягом 17-22 квітня 2020 року провели дослідження, що охопило всю Україну. Загалом фахівці опитали дві тисячі респондентів.

Більшість українців проти участі українських політиків у заходах до Дня перемоги в Москві - опитування

Понад 60% громадян України не підтримують ідею участі українських політиків у заходах до Дня перемоги в Москві.

Про це поінформував аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов 5 травня під час онлайн-презентації дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам'яті українців: як держава відзначатиме річницю перемоги над нацизмом?», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Як ми знаємо, такі заходи перенесені, відтерміновані, але тим не менше, деякі наші політики навряд чи відмовляться від поїздки до Москви на День перемоги через це. Загалом ідею їхньої участі у таких заходах не підтримують понад 60% опитаних людей по всій країні (50% зовсім не підтримують і 11,1% відповіли, що скоріше не підтримують), а підтримують 20% (10,4% цілком підтримують таку ідею і 10,2 – скоріше підтримують),» – зазначив Шаповалов.

При цьому в регіональному розрізі, за його словами, в усіх регіонах України переважає позиція засудження такого кроку: на заході – 72,3%, у центрі – 65%, на півдні – 50,6% і на сході – 48,9%. Хоча на півдні та сході, разом з тим, близько третини респондентів (29,4% та 28,9%) готові підтримати таку ідею.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Майже 40% українців вважають, що у травні варто відзначати і День пам’яті та примирення, і День перемоги - опитування

Близько 40% українців вважають, що у травні варто відзначати і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.

Про це поінформував аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов 5 травня під час онлайн-презентації дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам'яті українців: як держава відзначатиме річницю перемоги над нацизмом?», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Перше питання, яке ми ставили нашим респондентам, – це «Які дати має відзначати Україна у травні?», оскільки, як ми знаємо, Україна на сьогодні відзначає і День пам’яті та примирення (8 травня), і День перемоги над нацизмом (9 травня). Загалом по країні переважає думка (39,1%), що сьогодні Україна має відзначати обидві дати, ще 32%вважають, що потрібно святкувати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. І що також було цікавим фактом, – це те, що близько 14% громадян вважають, що ми взагалі маємо святкувати лише День пам’яті та примирення 8 травня. Ще близько 10% байдуже щодо цього питання», – зазначив Шаповалов.

При цьому за регіональним розподілом серед респондентів також переважає думка щодо відзначення обох дат, зокрема йдеться про західний, центральний і південних регіони. Разом з тим на сході 42,3% жителів (проти 40,5%) дотримуються позиції, що у травні варто відзначати лише День перемоги над нацизмом.

«Цікаво також, що у західному регіоні майже чверть громадян вважає, що Україна сьогодні має святкувати лише 8 травня», – сказав експерт.

Стосовно ж розподілу за віком, то згідно з дослідженням, як серед молоді, так серед людей старшого віку більше третини респондентів є прихильниками відзначення обох пам’ятних дат.

«Водночас якщо порівняти вікові групи 70+ і 18-29 років, то бачимо, що серед людей старшого віку на 20% більше тих, хто вважає, що треба святкувати лише 9 травня. Але знову ж таки ми не бачимо якихось кардинальних відмінностей у результатах опитування», – уточнив Шаповалов.

Окрім того, 32,2% респондентів вважають, що 9 травня відзначається День перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внесок у неї українського народу, 52,5% підтримують позицію, що це День перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, а понад 15% опитаних громадян байдуже або ж вони ще не визначалися зі своїм ставленням.

«Також ми можемо констатувати, що серед молоді – більше байдужих до цього питання, тобто близько 10% в обох категоріях молоді (групи 18-29 і 30-39 років) говорять про те, що для них це просто вихідних день (9 травня – ред.), який дає привід провести час із друзями та родичами», – зазначив Шаповалов.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Заборону “георгіївської стрічки” підтримує третина українців — дослідження

Рішення про заборону “георгіївської стрічки” підтримує третина українців.

Про це повідомив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов 5 травня під час онлайн-презентації дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам'яті українців».

“До рішення про заборону “георгіївської стрічки” – це законодавча заборона, яка діє з 2017 року, - третина респондентів ставиться позитивно. Ще близько третини засуджує це рішення. Для 25% це байдуже”, - повідомив Шаповалов.

Він зазначив, що прихильників цього рішення найбільше на Заході (44% підтримують, 23,2% не підтримують), у Центральному регіоні думки поділилися навпіл (по 30–31%), найменше прихильників – на Півдні та Сході (близько 20% підтримують таке рішення, 40% не підтримують).

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Майже половина українців підтримує визнання воїнів УПА - опитування

Українці по всій країні переважно позитивно ставляться до визнання воїнів Української повстанської армії борцями за незалежність.

Про це сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов 5 травня під час онлайн-презентації дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам'яті українців», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Позитивне ставлення про визнання воїнів Української повстанської армії борцями на незалежність України – це рішення вже законодавчо закріплене - переважає по всій країні. Його підтримують 44,4%. І очікувано більше прихильників визнання УПА на Заході та в Центрі. Але також ми бачимо, що й на Півдні та Сході баланс думок приблизно рівний, тобто близько 30% людей там і позитивно ставляться до цього, і негативно», - зазначив Шаповалов.

Відповідно до результатів дослідження, 22% - проти цього рішення, для 16% це байдуже і ще 17% громадян не визначилися із відповіддю.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Відео: