Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України

Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України

Укрінформ
27 лютого, 12:00 - Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України

Організатор: Український інститут безпекових досліджень.

Учасники: Володимир Горбулін - голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, академік, перший віцепрезидент Національної академії наук України; Валентин Бадрак - член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР); Павло Букін - генеральний директор ДК «Укроборонпром» (2018-2019 р.р.);  Сергій Згурець - член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор інформаційно-консалтингової компанії «Дефенс Експрес»; Ігор Колесник - генерал-полковник, перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2016-2019р.р.); Віктор Дихановський -  провідний науковий співробітник ЦНДІ озброєння і військової техніки ЗСУ; Артем В’юнник - директор НВП «Атлон Авіа»;  Сергій Чепель - директор компанії «Сатком групп», представництво Harris (США) в Україні; Віктор Павленко - заступник керівника відділу  Національного інституту стратегічних досліджень.

Коротко. Фахівці Українського інституту безпекових досліджень  ознайомлять суспільство із поглядами на розвиток оборонного потенціалу та трансформацію ЗСУ, підводними каменями переозброєння українського війська, потенціалом військово-технічного співробітництва України з іноземними державами, передусім, із США. Також вони розкриють своє бачення посилення потенціалу держави щодо реагування на усі типи загроз з боку Росії як країни-агресора. У тому числі, з урахуванням наближення до ключового етапу оборонного планування та підготовки нових держпрограм розвитку ЗСУ і ВВТ.

Крім цього, будуть висловлені підходи експертів та діючих фахівців до трансформації сектору безпеки, включно з ключовими елементами оборонної реформи та силових структур, розвитком воєнних (асиметричних) та несилових спроможностей реагування, протидією кібер- і іншим інформаційним загрозам, використанням нових технологій для посилення оборонного потенціалу країни.

Підсумкові матеріали:

Україні необхідне Міністерства з питань ОПК - Горбулін

В Україні має з'явитись міністерство та профільний віцепрем'єр з питань оборонно-промислового комплексу, а на базі Офісу Президента України необхідно створити майданчик для комунікації влади, експертного середовища та виробників озброєння і військової техніки.

З такою ініціативою під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України" виступив голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, перший віцепрезидент НАНУ Володимир Горбулін.

“Якщо з'явиться міністерство і віцепрем’єр, то з'явиться людина і відповідний орган, що системно будуть займатись не тільки поточними справами, а й розвитком вітчизняних озброєнь та технологій. Це відповідальність конкретної особи і це прямий вплив на зовнішній вигляд армії майбутнього. Це також планування розвитку оборонного потенціалу, оскільки саме через профільне міністерство та утворений в ньому відповідний підрозділ, наприклад, Агентство з розвитку передових технологій, можна було б реалізувати справжні реалістичні підходи до стратегічного планування переозброєння нашої країни, включно зі здійсненням переходу від використання наявних технологічних можливостей до постановки конкретних завдань нашій промисловості”, - заявив Горбулін.

На його думку, кількість та глибина наявних больових точок у секторі безпеки надає мотивацію зосередитись на вирішенні трьох важливих питань: переглянути існуючу модель управління ОПК та взаємовідносини із замовниками, зосередитись на питанні якості і технологічності переозброєння, створити на базі Офісу Президента України чи РНБО майданчик для комунікації влади, експертного середовища та виробників.

До експертної ради з питань ОПК при Офісі Президента могли б увійти кілька експертних інститутів, представники Академії наук та промислових об'єднань. Адже на сьогодні, за словами Горбуліна, відчувається сильний розрив між Міноборони, Генштабом, представниками оборонної промисловості та інститутами НАНУ.

Горбулін також вважає, що нове міністерство необхідне для того, аби поєднати зусилля держави і приватних підприємств в сфері ОПК. Саме воно б обирало з приватних підприємств ті, продукцію яких сьогодні можливо довести до серійного виробництва. “Це б значно скоротило строки виготовлення новітнього озброєння і дозволило випробовувати і надавати можливості ЗСУ відразу відпрацьовувати його”, - наголосив Горбулін.

Він нагадав, що експерти торік визначили пріоритетні напрямки в питаннях переозброєння, серед яких автоматизація та зв'язок, засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, безпілотні авіаційні комплекси та наземні морські безпілотні системи.

Особливий акцент Горбулін зробив на необхідності створення та реалізації ракетної програми. “Якщо ракетні програми не є ключовими для країни, яка наполегливо будує ракетний щит стримування, то щось не так із пріоритетами”, - наголосив академік.

Україна повинна зосередитись на створенні бойових роботів - експерт

В питанні переозброєння Україна повинна зробити акцент на новітніх технологіях та створенні бойових роботів.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України" заявив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

“Треба не наздоганяти інші країни у питанні переозброєння, а зробити гіперстрибок, і для цього акцент зробити на нові технології. Наприклад, багато казали ми про можливості ударних безпілотних авіаційних комплексів і ударних наземних і морських комплексів, тобто бойових роботів. І це не такі великі ресурси. Це реально можна зробити і такі підрозділи можуть суттєво посилити наші ЗСУ”, - зазначив Бадрак.

Він наголосив, що у порівнянні з іншими країнами, Україна сьогодні найменш технологічно переозброюється. Наприклад, Естонія залучила європейську компанію, за допомогою якої на бойовий робот встановила ракетне озброєння, Росія вже кілька років в Сирії випробовує “Уран”, який також має ракетне озброєння. Білорусь отримала за останні роки надсучасні літаки СУ-35, 16 дивізіонів ЗРК С-300 і п'ять батарей ТОР-М2Е. При цьому Білорусь просунулась в розробці власних безпілотних авіаційних та наземних систем та нещодавно презентувала ударний безпілотний гелікоптер, який може вражати цілі до 2 км. Це серйозні приклади, які змушують Україну думати про нові технології. За словами експерта, в Україні є 4-5 компаній, які можуть розробляти безпілотну авіаційну техніку. Так само є компанії, які виробляють бойових роботів.

Якщо створювати державно-приватні консорціуми навіть під егідою Укроборонпрому, зазначив Бадрак, то вітчизняні виробники можуть створити ударні комплекси менше, ніж за рік.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-