Рубікон: ймовірні сценарії після саміту у “нормандському форматі”. Чи готується українська армія відповісти на воєнну загрозу?

Рубікон: ймовірні сценарії після саміту у “нормандському форматі”. Чи готується українська армія відповісти на воєнну загрозу?

Укрінформ
4 грудня, 11:00 - Рубікон: ймовірні сценарії після саміту у “нормандському форматі”. Чи готується українська армія відповісти на воєнну загрозу?

Організатори: Український інститут безпекових досліджень за участю Ради волонтерів при Міністерстві оборони України та медіапартнерів, аналітичного порталу «Хвиля» та сайту «Цензор. НЕТ».

Учасники: Валентин Бадрак - член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Юрій Бутусов - військовий експерт, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ"; Олексій Грідін - член правління Українського інституту безпекових досліджень, голова Ради волонтерів при Міністерстві оборони України; Василь Тарасюк - Герой України, лейтенант, ветеран 72 ОМБр, демобілізований у зв’язку з важким пораненням;  Сергій Згурець - член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express; Ігор Колесник - генерал-полковник, перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2016-2019 рр.); Юрій Романенко - політолог, директор Центру політичного аналізу "Стратагема", шеф-редактор аналітичного порталу "Хвиля"; Олена Шевцова - радник командувача Сухопутних військ ЗСУ, член Ради волонтерів при Міністерстві оборони України.

Коротко. Фахівці неурядового сектору у галузі безпеки визначать критичні для України ризики та ймовірні сценарії після саміту у “нормандському форматі”,  слабкі місця української влади. Також вони ознайомлять із своїми оцінками підготовки української армії щодо відповіді на воєнну загрозу.

Серед іншого, експерти ознайомлять із підходами до розвитку сил оборони держави, нарощування оборонного потенціалу та подолання наявних проблем у сфері розвитку «цифрової армії» відповідно до стандартів НАТО.

Підсумкові матеріали:

2019-ий став безпрецедентним роком провалу державного оборонного замовлення - Бадрак

Поточний рік став провальним в питанні реалізації державного оборонного замовлення.

Про це під час круглого столу в Укрінформі заявив член правління Українського інституту безпекових досліджень, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, аналізуючи ключові проблеми ЗСУ.

“Перше - Збройні сили втратили ще один рік. Друге — майбутнє української армії є досі галуззю невизначених рішень, і на тлі цього ми бачимо домінуючу кількість розмов про зближення з НАТО. 2019 рік — це безпрецедентний рік провалу державного оборонного замовлення (ДОЗ). Такої кризи, такого колапсу ще не було ніколи з початку російсько-української війни. За неофіційними даними, кілька мільярдів гривень не будуть витрачені на ті ключові напрямки, які визначали розбудову українського війська. Наприклад, по лінії Генерального штабу не витрачено майже половину з 4,5 млрд гривень, які пропонувалось на цей рік. Найбільш провальні статті стосуються ремонту озброєнь, військової техніки, забезпечення живучості, забезпечення засобами зв'язку, засобами автоматизації і навіть такої чутливої сфери як охорона військових об'єктів”.

Крім того, за словами експерта, не менш жахлива картина спостерігається за статтями щодо закупівлі озброєнь, військової техніки та дослідно-конструкторських робіт. “По закупівлі маємо “яму” у 42% невитрачених ресурсів. За сферою розробок, тобто науково-дослідних та конструкторських робіт, маємо ще більшу “яму” - 47%. Йдеться про втілення нових технологій в оборонну сферу”, - пояснив Бадрак.

Причиною неосвоєння коштів, на думку експерта, є побоювання військового керівництва, що гроші можуть бути витрачені не за призначенням, а по-друге, є бажання зробити аудит.

“Якщо такий аудит здійснюватиметься, то фактично ми матимемо провал на половину 2020 року. Тому що контракти в такому випадку будуть укладені з промисловістю десь на рівні травня-червня 2020 року. А це означає, що промисловість буде критично втрачати професійні компетенції. Це означає надзвичайний колапс у роботі оборонної промисловості”, - вважає Бадрак.

Критичність ситуації, на думку експертів, спровокована старою нормативно-правовою базою у цій сфері, яка діє ще з 2011 року, і з часів Януковича фактично нічого не змінилось. Водночас Бадрак вважає, що, якщо держава рухатиметься такими темпами, то для повного переозброєння війська Україні знадобиться 40 років.

Бадрак також окреслив пропозиції, які експертне середовище підготувало для команди президента, та зазначив: “Ми пропонуємо переглянути своє ставлення до армії, пропонуємо створити єдиний майданчик для обговорення і напрацювання рішень, куди мають прийти профільні міністри, секретар РНБО та представники Офісу Президента. Ми пропонуємо ті речі, які можна зробити раніше, ніж це дозволять зробити документи оборонного планування, а саме: зробити розмежування між Міноборони та Генштабом, розібратися з розмежуванням повноважень всередині самого Міністерства оборони... Відновити закупівлі за програмами і розібратися з побудовою розвитку оборонних технологій”.

Наразі пропозиції про створення Агенції оборонних технологій вже передані Президенту.

За словами Бадрака, команда попереднього президента Петра Порошенка дуже повільно рухалась у питанні оборонного планування, і тому час втрачений, чинний же глава держави має ще менше часу.

“Президент Зеленський має набагато менше часу, ніж його попередник. Він має час до середини літа 2020 року, аби переглянути своє ставлення до розвитку армії і продемонструвати, що Верховний Головнокомандувач особисто долучатиметься до будівництва українського війська”, - сказав експерт.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-