Міністерство культури, молоді та спорту України презентує результати аналізу ефективності державної підтримки кінематографії
Організатор: Міністерство культури, молоді та спорту України.
Спікери: Володимир Бородянський — міністр культури, молоді та спорту України; Анатолій Максимчук - перший заступник міністра культури, молоді та спорту України.
Підсумкові матеріали:
В Україні досі відсутня система зобов'язань для продюсерів, які користуються держпідтримкою — Бородянський
В Україні досі відсутня система зобов'язань для продюсерів, які користуються державною підтримкою при виробництві кіно.
Про це міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський сказав під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“На жаль, за ці п'ять років ми не побудували систему зобов'язань продюсерів щодо отриманих грошей. Бо коли продюсер отримує гроші, то немає зобов'язання щодо кількості глядачів, кількості повернутих грошей, фестивалів, нагород. Взагалі зобов'язань як таких немає, є загальне зобов'язання взяти гроші”, - сказав Бородянський.
За його словами, для того, щоб проаналізувати ефективність державної підтримки кінематографії, усім продюсерам було направлено запити від Держкіно із кількома запитаннями, які дозволили підтвердити дані, які має Держкіно щодо підтримки.
За інформацією першого заступника міністра культури, молоді та спорту України Анатолія Максимчука, за 5 років (йдеться про кошти Держкіно) кошти на фільми отримали 92 продюсери . "Усього проінвестовано 224 фільми”, - сказав він.
Уряд вже оголосив новий конкурс на посаду голови Держкіно — Бородянський
Кабінет міністрів України 27 листопада ухвалив рішення про оголошення нового конкурсу на посаду голови Державного агентства України з питань кіно.
Про це міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський сказав під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“Позавчора рішенням Кабінету міністрів оголошено новий конкурс”, - сказав Бородянський.
Перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук зазначив, якщо генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінкевич, яка не пройшла останній етап конкурсного відбору на посаду голови Держкіно, оскаржуватиме результати конкурсу в суді, то держава обов'язково врахує рішення суду.
”Якщо буде судове рішення, що були якісь порушення, то відповідно, треба буде поновити права цієї людини, і від того, яким буде рішення суду, залежатиме те, як держава має на це реагувати. Ми не можемо передбачити, що саме буде написано у рішенні суду”, - сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Юлія Сінкевич набрала найвищу кількість балів серед шести кандидатів у конкурсі на посаду голови Держкіно, але не пройшла.
Конкурс проводило Національне агентство України з питань державної служби. Затвердження на посаду має відбутися після співбесіди в Кабінеті міністрів України.
Бородянський: Нам не потрібні компліментарні фільми за державні кошти
Владі або ж окремим її органам не потрібні компліментарні фільми про себе за державні кошти.
На цьому наголосив міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“Можу сказати, що нам не потрібні компліментарні ютюб або будь-які фільми щодо Держкіно, щодо мене особисто, міністерства, будь-кого. Це дикість - за державний кошт робити компліментарні фільми”, - сказав Бородянський.
За його словами, натомість для держави дуже важливо, аби були такі фільми та серіали з українським змістом та з чіткими наративами. “Держава зацікавлена у тому, що українське кіно та українські серіали про нашу країну, про минуле, про сучасне, про сьогодення з'являлися в інформаційному просторі, і не просто з'являлися, а й мали широку глядацьку аудиторію. Це перше. По-друге, ми зацікавлені у тому, щоб розвився сам ринок”, - сказав міністр.
Саме тому, додав він, важливо створити такі умови, у яких українські продюсери зможуть на комерційному кіно заробляти.
Як повідомляв Укрінформ, 20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №1058 "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні".
Закон передбачає збільшення суми повернення коштів, витрачених в Україні на кіновиробництво, так званих кешрібейтів, з 16,6% до 25% (+5% якщо продукт матиме елементи української культури, наприклад, знятий за мотивами українського твору). Ці витрати будуть компенсуватися лише іноземним виробникам кіно та за умови, що серед бенефіціарів чи в керівних органах компанії-виробника немає резидентів України.
Зміни до Бюджетного кодексу, необхідні для того, щоб закон запрацював, були прийняті Верховною Радою 12 вересня.
Бюджет Суспільного мовника збільшений на 70%, і грошей має вистачити на закупівлю та виробництво якісного продукту - Бородянський
Бюджет Суспільного мовника збільшений на 70%, тому грошей вистачить на виробництво та закупівлю якісного продукту.
На цьому наголосив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський у п'ятницю на пресконференції в Укрінформі.
"На сьогоднішній день бюджет Суспільного мовника збільшений на 70%, і він складає 1 мільярд 700 мільйонів. Тобто, у Суспільного мовника є гроші на те, щоб купляти. Це перше. І він буде купляти. По друге, у суспільного мовника є гроші на те, щоб виробляти", - сказав Бородянський.
Як повідомляв Укрінформ, раніше міністр неодноразово наголошував на тому, що Суспільний мовник зобов'язаний 50% бюджету, який отримує, витрачати на створення суспільно важливого контенту.
Держкіно за п'ять років проінвестувало 1,6 млрд грн у виробництво 224 фільмів
Державне агентство України з питань кіно за п'ять років профінансувало 224 фільми 92 продюсерів на 1,6 млрд грн.
Про це повідомив перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук, презентуючи на пресконференції в Укрінформі результати аналізу ефективності державної підтримки кінематографії.
“Держава проінвестувала за п'ять років 1,6 млрд грн (тільки кошти Держкіно). 92 продюсери отримали підтримку. Усього проінвестовано 224 фільми. 265,5 млн грн - бокс-офіс фільмів за підтримки Держкіно”, - сказав Максимчук.
За його словами, у виробництві нині перебуває 29 фільмів на суму понад 463,5 млн грн.
При цьому Максимчук зазначив, що вихід деяких фільмів в Україні затримується. Зокрема, за його даними, із затримкою більш ніж 12 тижнів очікуються фільми, на які було виділено 180 млн грн; затримуються більш ніж на 36 тижнів фільми, профінансовані на понад 131,5 млн грн.
Також було створено Топ-20 продюсерів, які отримали фінансування. Так, команда Володимира Філіпова, Андрія Суярка та Алли Овсяннікової отримали 148 млн грн, Максим Асадчий - 119 млн, Олег Щербина - 80,7 млн грн, Ігор Савиченко - 61,5 млн, Єгор Олесов та Оксана Мельничук - 55,8 млн грн. “Загалом 972 млн грн. Топ-20 продюсерів, 60% усього фінансування Держкіно”, - додав він.
Водночас перший заступник міністра зазначив, що лише 33,85 млн грн було повернуто продюсерами в Держкіно. Зокрема, за словами Максимчука, з приводу повернення коштів державної фінансової підтримки, то картина така: найбільше грошей повернуло кіно “Скажене весілля” Юрія Горбунова (фінансування 1 175 590 , а повернення - 1 139 152), “Я Ти Він Вона” Володимира Зеленського (фінансування 17 620 596, а повернення - 13 299 779), “Секс і нічого особистого” Влада Ряшина та Юрія Мінзянова (фінансування 12 827 387, повернення - 4 144 502).
Також перший заступник міністра культури, молоді та спорту наголосив, що від час проведення аналізу ефективності держпідтримки кінематографії було виявлено низку актуальних проблем. Зокрема, відсутність системної бази інформації, даних щодо розповсюдження на діджітал-платформах, відсутність категоризації, відсутність критеріїв успішності. Крім того, система підтримки не передбачала маркетингових планів та планів просування фільмів, зазначив Максимчук.
Бородянський виступає за зміну системи фінансування вишів, які готують кінофахівців
Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський вважає, що варто змінити систему фінансування вишів, які готують фахівців у сфері кіноіндустрії.
Таку думку він висловив під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“Ми хочемо змінити систему фінансування вишів, бо тоді з'явиться відповідальність. Адже держава робить держзамовлення і повинна розуміти, що вона отримає навзаєм. Тому ми таку роботу вже почали”, - сказав Бородянський.
Він зазначив, що МКМС вже направив на адресу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого запит щодо стратегії роботи вишу, планів навчання. Згодом урядовець має намір провести зустріч із керівництвом університету.
З цього ж приводу Бородянський уже відвідав національну академію образотворчого мистецтва.
Нова система підтримки українського кінематографа запрацює з 1 вересня 2020 року - МКМС
У Міністерстві культури, молоді та спорту розробили нові підходи підтримки українського кінематографа.
Про це йшлося під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“Ми думаємо, що нова система з 1 вересня запрацює”, - повідомив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський.
Своєю чергою перший заступник міністра Анатолій Максимчук наголосив, що це буде “прозора і зрозуміла система”.
“Ми запровадимо в наступному році систему єдиного електронного квитка, який у майбутньому має об’єднуватися з єдиною базою даних про проєкти, - вона буде скоріш за все на базі Держкіно, - куди будуть збиратися дані про виділені кошти, про контрактні зобов’язання, про маркетингові зобов’язання, про аудиторію (яка переглянула фільм — ред.), та якщо ми говоримо про фестивальне кіно, то про участь у фестивалях та кількість номінацій або нагород. Все це буде уніфіковано в одній базі. І ми хочемо, що це було відкрито для суспільства”, - сказав Максимчук.
Він також зазначив, що буде уточнено перелік категорій фільмів і визначено чіткі їх критерії. “Ми зіткнулися з тим, що дуже багато фільмів, які подаються на конкурси, подаються не в свою категорію і потім аналізувати успішність чи неуспішність дуже складно, а іноді неможливо”, - прокоментував він принагідно.
За його словами, по кожній категорії буде визначено критерії успішності. І якщо це глядацьке кіно, то критеріями будуть відповідна кількість глядачів і відповідний бокс-офіс. Якщо йдеться про телебачення, то - аудиторія, на яку це спрямовується, і відповідні рейтинги. Якщо це діджітал-платформа — також будуть свої виміри.
“Якщо фільм буде заявлятися на міжнародну перспективу, теж будуть ставитися якісь завдання, тому що державний ресурс дуже обмежений і він має використовуватися максимально ефективно”, - зауважив Максимчук.
Він уточнив, що до кожної категорії будуть переглянуті правила відбору. “Ті нарікання, про які ми чули, зокрема під час останніх конкурсів, про те, що експерти, які оцінювали в певних категоріях фільми, не були з цієї сфери. Тут має змінитися підхід до відбору експертів і переглянуті правила”, - сказав заступник міністра.
Максимчук додав, що буде введено рейтингування продюсерів.
“У світі немає на 100% успішних продюсерів, але в будь-якому випадку речі, пов’язані з виходом чи невиходом фільмів, з тим, як проводиться маркетингова кампанія, мають враховуватися. Також новим, що раніше не застосовувалося, буде надання маркетингового плану просування. Продюсер, коли заявляється якийсь проєкт, має не тільки виробити фільм, а й чітко визначити, як досягати цільової аудиторії, аби був успіх”, - зазначив він.
Водночас Бородянський наголосив, що отримання державної підтримки — це привілей, а не обов’язок держави, і його треба заслужити, тож цей принцип буде покладено в рейтингування продюсерів.
“Нам також треба почати серйозну розмову на пітчингах, коли продюсери беруть серйозні кошти без зобов’язань. Це в нормальній країні неприпустимо. Не можна просто брати гроші і не давати ніяких зобов’язань. Це те, що сьогодні відбувається... Нам треба переходити на систему, в якій чітко визначається обов’язок продюсера”, - додав міністр.
Кіностудію Довженка буде збережено - Бородянський
Хоч державні кіностудії на сьогодні неефективні, кіностудію імені Довженка буде збережено.
Про це сказав міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“Наявність чи відсутність державних кіностудій за останні 5 років ніяк не вплинули на розвиток українського кіно. 90% того, що тут знімалося, було знято на приватних кіностудіях. Але ми вважаємо, що в державі є така перлина, як кіностудія Довженка. І зараз ми працюємо над тим, щоб сформувати концепцію, що ми хочемо отримати від розвитку конкретної кіностудії Довженка в Києві і в країні. Ми винесемо цю концепцію на обговорення, а потім буде оголошений конкурс і пройдуть необхідні процедури”, - повідомив Бородянський.
Водночас він висловив переконання, що держава не повинна бути гравцем на ринку кіностудій. “Держава повинна бути регулятором і створювати умови, які дозволяють українським продюсерам створювати кінокартини, серіали. Також бути протекціоністом їх у прокаті. От що повинна робити держава. На сьогодні кіностудії неефективні”, - зазначив міністр.
Своєю чергою перший заступник міністра Анатолій Максимчук зауважив, що кіностудія Довженка не підлягає приватизації. “Йдеться про створення моделі приватно-державного партнерства, коли буде залучений стратегічний інвестор, який здійснить реновацію студії і запустить її”, - сказав Максимчук.
Фільмів для прокату треба випускати не більше 25-30-ти: краще менше, та краще — Бородянський
В Україні треба зменшити виробництво прокатних фільмів, водночас підвищуючи їхню якість.
Таку думку висловив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
“Я вважаю, що треба зменшити кількість прокатних фільмів до 25-30 на рік. Це максимум. Але це повинні бути фільми іншої якості, іншої спроможності з точки зору телевізійної і кінотеатральної аудиторії”, - підкреслив Бородянський.
Він додав, що наша спроможність виробляти фільми, які збирають велику аудиторію, обмежена.
“Ми бачили, що у нас 17 фільмів за 5 років зібрали 80% аудиторії. Ми повинні рухатись крок за кроком: зробимо 20 якісно, потім 25...”, - сказав міністр.
Як поінформував перший заступник міністра Анатолій Максимчук, в середньому фільм іде в кінопрокаті 2-3 тижні, тож неправильно, якщо держава підтримує декілька фільмів і вони стають конкурентами.
“Ми повинні концентрувати аудиторію і приводити її на фільм. Тому якість має бути максимально високого рівня. Ми переходимо від кількості до якості”, - зазначив Максимчук.
Водночас Бородянський наголосив, що держава зацікавлена в тому, щоб українське кіно і серіали про Україну з’являлися в інформаційному просторі і мали широку глядацьку аудиторію.
“І перше завданнях державної політики в сфері кінематографії — це створення українських наративів і донесення їх до глядачів. Тобто ми повинні створювати кіно з українськими смислами — кіно і серіали, тому що в світі розвивається серіальне виробництво. І напевно всі бачили серіал “Чорнобиль”, який пройшов з видатними показниками в Україні і в світі”, - сказав він.
Також, підкреслив міністр, держава зацікавлена в тому, щоб розвивався комерційний ринок. Тож треба створити умови, в яких українські продюсери, українські гравці зможуть на комерційному кіно заробляти - тобто має бути зменшено кількість грошей від держави на створення масового кіно.
“Щодо фестивальних фільмів і артхаусних, звісно, держава зацікавлена, щоб Україна була представлена у світі, щоб наші фільми отримували нагороди на фестивалях класу “А”, щоб отримували гарну пресу. Тому що це також впливає на ставлення до України, на розуміння, що відбувається в Україні. Це те, що називається культурною дипломатією. І у нас є конкретні цілі по культурній дипломатії. І в рамках визначення критеріїв і нашого бачення, як повинно це відбуватися, ці всі елементи буде зашито”, - зазначив Бородянський.
Відео з пресконференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
