Боротьба з цифровими викликами для відкритого та безпечного Інтернету. Ефективні ініціативи України

Боротьба з цифровими викликами для відкритого та безпечного Інтернету. Ефективні ініціативи України

Укрінформ
29 вересня, 11:30 - Боротьба з цифровими викликами для відкритого та безпечного Інтернету. Ефективні ініціативи України.

Організатори: Google Україна; Міжнародна правозахисна організація  Freedom House.

Учасники: Олег Якимчук - директор по взаємодії з органами державної влади, Google Україна; Метью Шааф - директор офісу Freedom House в Україні; Ксенія Шиманська - координаторка Всеукраїнської кампанії протидії кібербулінгу Docudays, модераторка; Елліна Шнурко-Табакова - голова правління ГО «Рада інформаційної безпеки та кібернетичного захисту України»; Максим Луночкін - спеціаліст з безпеки ГО «Лабораторія цифрової безпеки»; Ірина Земляна - координаторка проєктів ГО «Інститут масової інформації»; Оксана Приходько - директорка ГО «Європейська медіа-платформа»; Антоніна Букач - сертифікована тренерка Google for Education.

Питання до обговорення:

Чому важливо говорити про цифрові загрози для безпечного інтернету? Перспектива ІТ-індустрії

Що потрібно зробити, щоб журналістам та журналісткам в Україні стало безпечніше працювати?

З якими загрозами цифровій безпеці найчастіше стикаються активісти та журналісти-розслідувачі?

Як гармонізувати українське законодавство з провідними практиками європейських країн у сфері протидії цифровим загрозам та кібербулінгу?

Яка існує в Україні ініціатива з просування цифрової гігієни у сфері освіти для педагогів?

Коротко. Міжнародна правозахисна організація Freedom House у співпраці з командою Google Україна обговорять ініціативи для боротьби з цифровими викликами для відкритого та безпечного Інтернету в Україні.

Підсумкові матеріали:

Українська термінологія у сфері комунікацій не відповідає європейській — експерт

Законопроєкти у сфері електронних комунікацій, що знаходяться на розгляді у Верховній Раді, майже не збігаються з термінологією європейського Кодексу електронних комунікацій, який обов'язковий до імплементації в Україні.

Про це у ході "круглого столу" в Укрінформі заявила директор громадського об’єднання «Європейська медіа-платформа» Оксана Приходько, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Кодекс електронних комунікацій встановлює 43 спеціальних терміни. В українських законопроєктах — понад 80 термінів. У нас є порівняльна таблиця цих термінів, і там збігається два або три терміни", - наголосила експерт.

Вона зазначила, що законопроєкти у сфері електронних комунікацій, їх альтернативні варіації реєструвалися як в парламенті попереднього скликання, так і в новому парламенті.

Приходько закликала законодавців більш відповідально підходити до законотворчості у вказаній сфері, оскільки вона регулюється угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, тому, перед тим, як виступати із законодавчою ініціативою, треба вивчати акти ЄС у сфері електронних комунікацій.

"Ми (Європейська медіа-платформа — ред.) переклали українською Кодекс електронних комунікацій, який був ухвалений Євросоюзом 10 грудня 2018 року, який увібрав ті директиви Єврокомісії, які має імплементувати Україна згідно з угодою про Асоціацію. Ми запропонували його у відкритому доступі для всіх", - підкреслила директор об’єднання.

Як повідомлялося, 17 грудня 2018 року в Офіційному Журналі ЄС був опублікований новий Європейський Кодекс електронних комунікацій, а також переглянутий Регламент Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC).

Нові правила ЄС щодо регулювання електронних комунікацій мають на меті сприяти швидкому впровадженню технології 5G та розгортанню інших мереж наступного покоління по всій Європі, прискорити передові інновації, посилити захист прав споживачів у сфері електронних комунікацій, а також впровадження рятувальної системи громадського сповіщення та встановлення граничних цін на дзвінки та текстові повідомлення у межах ЄС.

Згідно з Кодексом, з травня 2019 року в ЄС почали вводитися граничні ставки на дзвінки у рамках Євросоюзу на рівні 0,19 євро за хвилину та 0,06 євро за повідомлення.

Країни-члени ЄС матимуть два роки для імплементації Кодексу, а також додатковий однорічний перехідний період для впровадження гармонізованих положень про захист прав кінцевих користувачів.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-