Полтавська битва як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні
Організатор: Український інститут національної пам’яті.
Учасники: Євген Нищук - міністр культури України; Віктор Брехуненко - історик, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Олександр Галенко - історик-сходознавець, керівник центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України; Ольга Ковалевська - історикиня, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ; Богдан Короленко - історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті; Тарас Чухліб - доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.
Питання для обговорення:
-Україна і Європа: Полтавська битва 1709 року та її місце у Північній війні 1700–1721 років;
-pro et contra. Іван Мазепа та Петро І: від будівничого імперії до «изменника»;
-імперські комеморації: як насаджувався імперський образ Полтавської битви 1709 р.;
-музей як місце пам’яті (імперії). Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»: висвітлення історії Полтавської битви чи прославляння її переможця(ниці)?;
-редут імперії: місце Полтави у формуванні імперського ландшафту та «русского міра» в Україні.
Підсумкові матеріали:
Україна повинна розвінчати “російські міфи” про Мазепу - науковці
Україна 8 липня відзначатиме 310-річчя Полтавської битви, яка мала катастрофічні наслідки для країни у вигляді втрати державності на довгих два століття.
Про це йшлося під час круглого столу на тему: «Редут імперії. Полтавська битва 1709 року як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні», повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Полтавський міф - це частина загальноімперського міфу про багатовікову історію Російської імперії, її перемоги... А головне про те, що ніяких українців не існувало, вони не брали участі у Полтавській битві у складі московського та шведського військ як окремі підрозділи, про те, що розкол українського суспільства стався саме через різне бачення елітою перспектив його розвитку”, - наголосила провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ Ольга Ковалевська.
За словами експертів, саме з часів Полтавської битви образ гетьмана Івана Мазепи почали демонізувати та називати його і всіх українців зрадниками. За часів Незалежності в Україні розпочався процес руйнації міфів про Мазепу та про події 1709 року. Зокрема, цій темі присвячувались наукові конференції, були надруковані монографії, відкрились експозиції в музеях. Водночас така робота, на думку експертів, є недостатньою, тому необхідно максимально збільшити інформування суспільства про історичні події часів Івана Мазепи. Як зазначалось, для цього доцільно не лише продовжувати проведення наукових конференцій та збільшувати книговидавництво, а держава має ініціювати кіновиробництво, створення художніх полотен та комп'ютерних ігор, присвячених періоду правління Івана Мазепи, Пилипа Орлика та інших видатних діячів.
Учасники круглого столу нагадали, що Полтавська битва відбулася 27 червня (8 липня за новим стилем - ред.) 1709 року між військами короля Швеції Карда ХІІ й гетьмана Івана Мазепи з одного боку та армією московського царя Петра І з іншого. Шведсько-українські війська зазнали поразки. На знак помсти росіяни вщент зруйнували столицю Батурин, вбивши тисячі містян. Полтавська битва стала переломним моментом у Північній війні, яка тривала 21 рік. Поразка мала катастрофічні наслідки для України, адже на два століття вона втратила державність та стала колонією Російської імперії. Іван Мазепа з соратниками змушений був емігрувати до Молдови, започаткувавши першу хвилю української політичної еміграції.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
