Що стримує розвиток річкової галузі?

Організатор: Асоціація «Річки України».

Учасники: Дмитрій Козаченко - виконавчий директор  Асоціації «Річки України»; Юрій Скічко - директор «Гермес-Трейдінг»; Василь Федін - генеральний директор «Smart Maritime Group»;  Дмитро Шершньов - заступник начальника з питань розвитку «Укрводшлях»; Олексій Солдатов - директор ТОВ «Інститут «Укррічтранспроект»;  Віталій Бабич - заступник голови Української  професійної спілки працівників річкового транспорту;  Віктор Лисицький - президент Асоціації  суднобудівників України «Укрсудпром»;  Віталій Телющенко - консультант з юридичних питань АСК «Укррічфлот»;  Діана Полковська - начальник юридичного департаменту АСК «Укррічфлот»;  Олександра Клітіна - експерт у галузі транспорту;   Ярина Скороход - координатор комітету з логістики, Європейська Бізнес Асоціація;  Владислав Притоманов - керівник сектору транспорту та інфраструктури, Офіс ефективного регулювання (BRDO);   Яна Кравченко - юрист ТОВ «Гермес-Трейдінг»;  Ольга Копійка - юридичний радник представництва компанії «Bunge» в Україні;  Олександр Чистяков - голова Національної екологічної ради України.

Коротко.  Учасники «круглого столу» обговорять чинники, які впливають на внутрішні водні перевезення в Україні та їх подальше зростання.  Особливу увагу вони приділять питанням щодо  річкової інфраструктури, ситуації з суднобудуванням, законодавчого врегулювання, екології тощо.

Довідково.  Асоціація «Річки України» створена підприємствами річкового транспорту України для захисту інтересів галузі, розвитку водної інфраструктури та перевезень внутрішніми водними шляхами України. Членами Асоціації є 30 підприємств і компаній, які працюють в річковій галузі.

Підсумкові матеріали:

Дніпровські шлюзи цьогоріч ремонтуватимуть за 124 млн грн - Укрводшлях

На ремонт та реконструкцію дніпровських шлюзів у 2019 році виділено 124 млн грн. Наразі виконано робіт на 26 млн грн.

Про це в Укрінформі розповів заступник начальника з питань розвитку ДП "Укрводшлях" Дмитро Шершньов під час круглого столу на тему: “Що стримує розвиток річкової галузі?”, організованого Асоціацією “Річки України”.

“Затверджена програма транспортної стратегії України на кожен рік поновлюється. І відповідно до цієї програми торік подали пропозицію Міністерству фінансів щодо капітальних трансферів на 2019 рік. Було отримано 124 млн грн на поточний 2019 рік. Був складений відповідний план програми ремонту шлюзів (Дніпровських - ред) і нині він виконується. Наразі виконано робіт на 26 млн грн”, - розповів Шершньов.

Він зазначив, що на Дніпровському каскаді є сім шлюзів, які були побудовані ще в період з 1936 року по 1980. Тобто річкова інфраструктура на Дніпрі вже досить застаріла. І технології, які застосовувалися при будівництві, також застарілі. Але, за його словами, наразі шість шлюзів працюють в режимі, достатньому для забезпечення навігації по Дніпру. В цей час очікується початок робіт з реконструкції Київського шлюзу, Канівського, Каховського та Запорізького.

Фахівець запевнив, що існуючого фінансування для підтримки системи шлюзів та інфраструктури річкової галузі в цілому недостатньо, а існуюче фінансування забезпечує всього лише 40% потреб компанії. Тож висловив пропозицію про застосування для фінансування ремонту та модернізації річкової інфраструктури частини дорожнього збору.

“Річкові перевізники також використовують паливо і відповідно сплачують акцизний збір до Дорожнього фонду. За нашими підрахунками ця частка становить близько 800 млн грн на рік. Цього цілком достатньо для того, щоб виконувати всі завдання для забезпечення обслуговування, експлуатації шлюзів, їх капітального ремонту та забезпечення функціонування навігаційного обладнання на річці не тільки на Дніпровських каскадах, але і загалом на всіх річках, які ми маємо розвивати”, - підкреслив посадовець.

Також він акцентував, що є чимала проблема нестачі кваліфікованих кадрів у річковій галузі. Адже фахівці, які працювали в галузі по 40 і більше років, наразі йдуть за віком, а на зміну їм не приходить молодь через найменші у галузі зарплати.

За словами виконавчого директора Асоціації “Річки України” Дмитра Козаченка, на українські ріки припадає усього близько двох відсотків у загальній структурі вантажних перевезень. І це вимагає негайного проведення реформ галузі, схожих на ті, які запроваджує Німеччина, що вже сьогодні перевозить більше ніж 200 млн тонн вантажу річковим транспортом, порівняно із 60 млн тонн вантажу у 1980-тих роках - найкращих для річкового транспорту.

“Німеччина вже сьогодні будує нові плани для розвитку річкового транспорту, що базується на п’яти пріоритетах: розвиток інфраструктури, з інвестиціями в мільярди євро екологічність і структура флоту, запропоновано перехід на більш ефективні судна з низьким рівнем викидів; діджиталізація - планують з’єднати порти, відцифрувати роботу шлюзів, суден, автоматизувати термінали; - зміцнення мультимодальності галузевого ланцюжка; - підвищення кваліфікації кадрів, пошук та навчання нових фахівців для галузі”, - підкреслив Козаченко.

За його словами, під час проведення реформи внутрішніх водних шляхів потрібно звернути увагу і на супутні питання.

“Це - безвідповідальне ставлення до екології річок та їх оміління. Незаконний вилов риби та видобуток річкового піску. Криза в законодавчому забезпеченні. Акцизне пальне. Складна бюрократична процедура отримання річкового диплому. Непривабливість українського оператора для судновласників. Відсутність статистики перевалки у річкових терміналах та недостатня підтримка держави. Такі об’єкти, як мости, причали, навігаційне обладнання також потребують уваги, капітального ремонту чи заміни. У рамках асоціації з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання, що стосуються розвитку річкової галузі, а втілити ще не встигла”, - зауважив голова асоціації.

Вартість модернізації дніпровських шлюзів може становити 200 млн євро — експерт

Міжнародні експерти після вивчення стану шлюзів Дніпровського каскаду оцінили вартість модернізації системи у 200 млн євро.

Про це розповіла експерт у галузі транспорту Олександра Клітіна під час круглого столу в Укрінформі на тему “Що стримує розвиток річкової галузі?”, організованого асоціацією “Річки України”.

“Чотири групи міжнародних експертів, включаючи американських інженерів, вивчали стан дніпровських шлюзів і дійшли висновку, що потрібна їх модернізація, бо ніхто не може гарантувати, що завтра ці шлюзи будуть у функціональному стані. Була також місія консультантів ЄБРР, які визначили вартість модернізації у 200 млн євро”, - сказала Клітіна.

За її словами, оскільки відразу таку суму отримати нереально, було визначено, що мінімальна щорічна потреба у фінансуванні для підтримки річкової інфраструктури становить 500 млн грн. Головне завдання - зробити так, щоб річка сама себе окупала, і для цього потрібні законодавчі зміни.

“Варіант перший - це річковий збір плюс частка доходів гідроелектростанцій. У загальних потребах річковий збір може покрити 12-15 % усього фінансування. Наше завдання — узгодити механізм фінансування річки і запропонувати його парламенту”, - зауважила експерт.

Помічник-консультант народного депутата Андрія Вадатурського Михайло Різак зазначив, що головне завдання для розвитку галузі - зробити річку привабливою, щоб зростання обсягів вантажів річкових перевезень відбувалося не тому, що інші види транспорту не справляються із вантажами, а щоб річка стала конкурентоздатною.

За його словами, близько 30 млн тонн вантажів існують біля річки, які цілком вірогідно можуть перейти на цю річку за умови зростання конкурентоздатності. А для цього потрібно скасувати акциз на річкові перевезення і таким чином зробити їх дешевшими.

“Річка в Україні наразі дорожча на 18-20% від залізниці, тоді як у Європі вона дешевша на 30%. Річковий збір, який додає до собівартості, є неприйнятним для річки”, - заявив Різак.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними "Укрводшлях" на ремонт та реконструкцію дніпровських шлюзів у 2019 році виділено 124 млн грн. Наразі виконано робіт на 26 млн грн.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк