Оцінка галузевого впливу Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на економіку України

Організатори: «Дім демократії»; Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

Учасники: Юлія Блесіус - директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі;  Олена Баженова - асоційований експерт аналітичного центру «Дім демократії», к.е.н.; Василь Поворозник - економічний експерт аналітичного центру «Дім демократії», к.е.н..

Робочі мови: українська/англійська (синхронний переклад забезпечується).

Питання до обговорення:

Особливості методології дослідження «Оцінка галузевого впливу Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на економіку України».

Оцінка секторального впливу Угоди про Асоціацію на економіку України.

Ризики та перспективи торгівельної співпраці України та ЄС.

Коротко. Дослідження здійснено експертами аналітичного центру «Дім демократії» у співпраці з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

Підсумкові матеріали:

Експерти оцінили вплив дії ЗВТ з ЄС на економіку України

В основі дослідження впливу запровадження зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом були критерії зниження мит з боку України та додаткові витрати експортерів на приведення продукції до вимог ЄС. Відповідно до дослідження було вибрано 5 основних галузей економіки: металургійна промисловість, сільське господарство, машинобудування, хімічна та легка промисловості.

Про це в Укрінформі під час презентації дослідження "Оцінка галузевого впливу Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на економіку України" сказала асоційований експерт аналітичного центру "Дім демократії" Олена Баженова.

"Ми досліджували вплив запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на показники функціонування галузей економіки, серед яких: металургійна промисловість, сільське господарство, машинобудування, хімічна та легка промисловість. Дослідження впливу запровадження ЗВТ між Україною та ЄС на галузі національної економіки здійснювалось на підставі використання економіко-математичного моделювання", - сказала Баженова.

За її словами, були розглянуті такі шоки, як зниження агрегованої ставки ввізного мита для ЄС та зростання частки загальних витрат експортера до ЄС щодо забезпечення відповідності нормам Євросоюзу.

"Наше завдання полягало в дослідженні основних показників функціонування галузей національної економіки на зазначені шоки", - акцентувала експерт.

Вона зазначила, що в результаті дії Угоди про Асоціацію, у металургійній галузі відбувалося зростання як експорту, так і імпорту продукції, яке спостерігатиметься і надалі.

Що стосується сільського господарства, то тут можна виділити серед найбільш експортованих Україною до ЄС продуктів: зернові культури та соняшникову олію.

"За нашими оцінками, зниження агрегованої ставки ввізного мита до ЄС призводило до зростання як виробництва, так і експорту соняшникової олії та зернових культур, проте необхідно зазначити, що виробництво та експорт продукції суттєво залежать від цінової кон'юнктури на світових аграрних ринках", - зауважила Баженова.

Що стосується хімічної галузі, додала експерт, то тут відбуватиметься незначне скорочення експорту та падіння імпорту продукції.

У машинобудуванні відбуватиметься незначне падіння експорту та зростання імпорту в короткостроковій перспективі та його падіння в довгостроковій.

"Водночас, відповідно до дослідження очікується, що відбуватиметься короткострокове зростання експорту продукції легкої промисловості та його падіння в довгостроковій перспективі", - резюмувала Баженова.

Як відомо, 1 січня 2016 року почала діяти зона вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк