Інформаційна реінтеграція Донбасу: стратегія є, що далі?
Організатори: Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД); Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр»; Громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом?.
Учасники: Квінтін Олівер – експерт з публічної комунікації під час конфліктів; Еміне Джапарова – перший заступник міністра інформаційної політики України; Вадим Черниш – міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Вадим Денисенко – депутат Верховної Ради України; Олексій Рябчин - депутат Верховної Ради України; Юлія Тищенко – голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програми підтримки демократичних процесів; Олександр Мартиненко – головний редактор «Інтерфакс-Україна»; Олексій Мацука – головний редактор інтернет-видання «Новости Донбасса»; Володимир Головко – керівник Центру політичного аналізу; Іветта Делікатна – партнер агенції ECOMM, експерт з державної комунікації; Аліна Фролова – директор StartCom Ukraine; Олег Саакян – політолог; Діана Дуцик – медіаексперт, виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікацій; Володимир Лупацій – політолог; Євген Марчук – колишній прем’єр-міністр України; Ольга Айвазовська – голова правління громадської мережі «Опора»; Олеся Яхно-Бєлковська - політолог; Юлія Каплан – «Аналітичний центр «Фабрика думки «Донбас»; Руслан Кермач – політичний аналітик, Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»; Роман Коваль – Інститут миру і порозуміння; Ігор Козловський – професор, релігієзнавець; Дмитро Громаков – ГО «РАНД»; Олег Мартиненко – Українська Гельсінська спілка з прав людини; Олексій Семеній – Інститут глобальних трансформацій; Інна Підлуська – Міжнародний благодійний фонд «Відродження»; Ірина Сєдова – Кримська правозахисна група з питань медіа, свободи слова та доступу до інформації на території Криму.
Коротко. 26 липня Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу, розроблену Міністерством інформаційної політики України. Стратегія розрахована до 2020 року.
Головний виклик, визначений у документі, - налагодження комунікації з жителями тимчасово окупованих територій в умовах засилля російської пропаганди та відсутності фізичного контролю над територією.
Для успішного виконання цього та інших завдань потрібна розробка тактики та плану конкретних дій із залученням всіх тих, хто має позитивний досвід роботи в інформаційній сфері й готовий допомагати органам влади досягти заявленої мети.
П'яте засідання платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» націлене на побудову конструктивного діалогу між представниками влади, експертами з питань комунікації, журналістами, політологами та представниками громадських організацій.
Довідково. Метою проекту «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є створення позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для тих, хто виступає за досягнення сталого миру в Україні. В рамках платформи обговорюються ефективна політика реінтеграції та забезпечення національної єдності в Україні, методи деокупації окремих районів Донецької та Луганської областей, а також міжнародний досвід побудови заходів довіри і сталого миру.
На базі Платформи проходять щомісячні публічні заходи за участі представників українських органів влади, народних депутатів, представників місцевих громад та регіонів, громадських організацій та міжнародних експертів, дипломатичних організацій і місій.
Ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед яких Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД), Центр з проблем безпеки та розвитку, Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр», громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом? в партнерстві з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії, Фінляндії та Німеччини.
Підсумкові матеріали:
Школи на Донбасі можуть стати ефективними центрами комунікації - УІМК
Реалізація Стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу має спиратися і на місцеві школи як на комунікаційні центри.
Таку думку висловила виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик під час п'ятого засідання Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" на тему "Інформаційна реінтеграція Донбасу: стратегія є, що далі?", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Серед проблем, дотичних до вирішення питання інформаційної реінтеграції, покращення комунікацій, перша - це школи. Робота з молодим поколінням надзвичайно важлива. На базі шкіл, шкільних бібліотек можна створювати комунікаційні центри і в різний спосіб комунікувати з місцевими людьми", - підкреслила Діана Дуцик.
Водночас, за її словами, школи на Донбасі, в тому числі на лінії розмежування, в різному стані, але спільною проблемою є старі бібліотечні фонди.
"Я бачила там різні школи - гірші, кращі, відбудовані, невідбудовані. Скрізь є одна проблема, яка мене просто шокувала. Бібліотеки майже в усіх школах мають ще радянські фонди", - сказала Дуцик.
За її словами, частина вчителів у деяких школах є проросійськими, але бібліотекарі зазвичай і досі проукраїнськи налаштовані.
"І шкільні бібліотеки можуть стати центрами комунікації, тому що якщо в селі є школа, то туди ходять люди - і діти, і батьки. Але у бібліотекарів немає можливості надати нічого нового, закупити літературу, держава не забезпечує. І це наше спільне питання, зокрема й Мінінформполітики, Міносвіти. Нам разом треба думати, як цю проблему вирішити", - закликала виконавчий директор УІМК.
Вона наголосила також на проблемі місцевих медіа - вони в поганому фінансовому і матеріальному становищі і відтак не завжди виконують належну їм функцію.
"Тут питання - створення стабільного, незалежного, конкурентного середовища, яке буде професійно працювати. Потрібна певна політика, це треба окремо обговорювати на експертному рівні, - і це питання до МІП, - у який спосіб створити здорове середовище для незалежних медіа в Донецькій і Луганській областях. Там є окремі медіа, які намагаються щось робити, які розвиваються, але їм надзвичайно важко", - зазначила Дуцик.
Вона також додала, що потрібно шукати можливості безкоштовної доставки інформації в широкому сенсі туди, на Донбас, адже там проблеми з інтернетом, а друкована преса туди не доходить.
Росія формує на території окупованого Донбасу нову ідентичність так званих громадян "ЛНР" та "ДНР" - Джапарова
Росія за допомогою ЗМІ формує на території окупованого Донбасу нову ідентичність так званих громадян "ДНР" та "ЛНР".
Про це в рамках п'ятого засідання Національної платформи Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" в Укрінформі заявила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, повідомляє кореспондент видання.
"Сьогодні відбувається активна пропаганда десятків російських або контрольованих місцевих медіа, зокрема, мета якої - дискредитація України, українського суспільства і максимальне дистанціювання тих, хто живе по той бік окупації. Тобто, це відбувається різними способами, рівень мови ворожнечі в загальноросійському просторі потужний, одна третина новин в РФ присвячена Україні і здебільшого це - негативне висвітлення всіх процесів. Ми сьогодні маємо ситуацію, коли РФ намагається переконати, що в нас "громадянська війна", а не війна Росії проти України і, на жаль, ми маємо ситуацію, коли на окупованих територіях формують нову ідентичність так званих громадян "ЛНР" та "ДНР", - заявила вона.
Представниця МІП зауважила, що, за підрахунками міністерства в результаті проведених досліджень, приблизно 13% опитаних жителів тимчасово окупованих територій вважають себе громадянами так званої ЛНР, приблизно 19% опитаних - вважають себе громадянами так званої ДНР.
"Ми сьогодні маємо ситуацію, коли через те, що на окупованих територіях працює абсолютна домінанта російських ЗМІ, просувається оця нова ідентичність. І на це накладається, на жаль, певна історіографія і міфи, які за радянських часів були присутні завжди",- додала Джапарова.
Вона зауважила, що прийняття стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу є "символічним та важливим актом, який фіксує абсолютно базові речі".
"Українська держава визнає Донбас невід'ємною частиною України, а жителів окупованих територій - громадянами України. Не сепаратистами, не "ватніками", а громадянами України, які мають користуватись такими ж правами, якими користуємось ми. В умовах збройної агресії РФ одним з ключових завдань державної політики є реінтеграція тимчасово окупованих території в Донецькій та Луганській областях, а інформаційна реінтеграція окупованих територій - один з пріоритетів і пріоритетних кроків у забезпеченні конституційних прав громадян України. Ключове в документі - це смислове навантаження, з чого ми виходимо, розбудовуючи інформаційні кампанії", - резюмувала представниця МІП.
Як повідомляв Укрінформ, 26 липня Кабінет міністрів України схвалив Стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу, розроблену Міністерством інформаційної політики України. Стратегія розрахована до 2020 року.
Головний виклик, визначений у документі, - налагодження комунікації з жителями тимчасово окупованих територій в умовах засилля російської пропаганди та відсутності фізичного контролю над територією.
Для успішного виконання цього та інших завдань потрібна розробка тактики та плану конкретних дій із залученням всіх тих, хто має позитивний досвід роботи в інформаційній сфері й готовий допомагати органам влади досягти заявленої мети.
П'яте засідання платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» націлене на побудову конструктивного діалогу між представниками влади, експертами з питань комунікації, журналістами, політологами та представниками громадських організацій.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
