Державне бюро розслідувань: результати дослідження кандидатів на керівні посади
Учасники: Антон Геращенко - народний депутат України; Леонід Ємець - народний депутат, член Науково-консультативної ради при ДБР; Олександр Банчук, Микола Хавронюк - члени правління Центру політико-правових реформ; Олександр Лємєнов - секретар Конкурсної комісії в ДБР; Володимир Петраковський - провідний радник StateWatch, член Науково-консультативної ради при ДБР; Денис Монастирський - експерт Українського інституту майбутнього; Євген Крапивін - експерт Асоціації УМДПЛ.
Питання до обговорення:
- Де знайти інформацію про кандидатів на посади слідчих в ДБР? Чи намагаються кандидати приховати статки, кримінальні та журналістські розслідування проти себе?
- Яким чином повноцінна робота Бюро у 2018 році залежить від Кабінету Міністрів, Верховної Ради та зовнішньої конкурсної комісії при ДБР?
- Що треба змінити в законах, щоб ДБР почало повноцінно працювати вже цього року?
Підсумкові матеріали:
Повноцінний запуск ДБР можливий до кінця року, вважає член конкурсної комісії Монастирський
Повноцінний запуск Державного бюро розслідувань можливий до кінця поточного року.
Таку думку висловив член конкурсної комісії Денис Монастирський під час круглого столу в Укрінформі.
"Повноцінний запуск Державного бюро розслідувань можливий до кінця поточного року. Це більш реалістичний прогноз. До цього часу має відбутися донабір оперативників, розгортання територіальних управлінь, пошук приміщень для них, щоб наступного року вони змогли вже адекватно працювати", - сказав він.
Водночас Монастирський зазначив, що ДБР зможе почати порушувати перші кримінальні провадження уже у вересні поточного року у разі обрання на конкурсі фахівців на 27 керівних посад.
"Найбільш важливим є обрання 27 керівників територіальних та слідчих управлінь. Обрання керівників середньої ланки також є важливим етапом, але не критичним. Тобто, ДБР зможе розпочати роботу у вересні, якщо буде обрано фахівців на ці посади", - додав член конкурсної комісії.
Він також вважає, що перенесення територіальних управлінь з Миколаєва до Одеси та з Полтави до Харкова, передбачене ухваленим у першому читанні законопроектом №5395-д (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63812), відтермінує запуск ДБР іще мінімум на два місяці, адже це потягне за собою перезапуск усіх конкурсів на посади до теруправлінь. Тому експерт вважає, що від ідеї перенести територіальні управління потрібно відмовитися.
Як повідомлялось, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що ДБР запрацює вже у вересні, якщо буде призначено 30% працівників.
17 травня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект змін до деяких законодавчих актів, що мають удосконалити діяльність Державного бюро розслідувань і забезпечити початок його функціонування.
Державне бюро розслідувань - це правоохоронний орган, який розслідуватиме злочини, скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями, а також військові злочини - за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро. ДБР остаточно перебере на себе функцію досудового слідства від прокуратури.
Зовнішня комісія не має брати участі у відборі керівників теруправлінь ДБР - експерти
Правозахисні організації наполягають на врахуванні низки пропозицій під час підготовки до другого читання законопроекту щодо вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань, зокрема щодо відсторонення зовнішньої комісії від участі в доборі керівників центрального апарату та територіальних управлінь ДБР.
На цьому наголосив менеджер групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ, провідний радник StateWatch Володимир Петраковський під час круглого стола в Укрінформі.
«Зараз у законі передбачено, що конкурсний відбір проводять дві конкурсні комісії: зовнішня, яка складається з представників Президента, Верховної Ради та уряду, та внутрішньої конкурсної комісії. Наша ключова вимога - це повністю відсторонити зовнішню комісію від подальшої участі», - зазначив Петраковський.
Він зазначив, що наразі в законі передбачено, що зовнішня комісія обирає всіх керівників підрозділів центрального апарату і керівників територіальних управлінь, а також весь корпус внутрішнього контролю. Експерт наголосив, що специфіка формування складу зовнішньої комісії як наслідок призводить до політично заангажованої роботи, а також характеризується повільним темпом роботи. «Може скластись ситуація, коли внутрішня комісія обере слідчих і оперативників, а зовнішня комісія не обере керівників і бюро не зможе працювати», - підкреслив Петраківський.
Окрім того, за його словами, ще три позиції мають бути враховані у законопроекті, серед них - і запровадження конкурсного відбору представників Ради громадського контролю замість чинної системи формування шляхом установчих зборів.
Водночас експерти наполягають на «демілітаризації» бюро, а також на тому, що детективи і слідчі мають бути держслужбовцями. «Це потрібно для того, аби зменшити залежність працівників від ієрархічного підпорядкування, для того, щоб детектив був менш залежним. Звання впливають і на перспективи його просування по служби, а також на рівень оплати праці», - пояснив Петраківський.
За його словами, серед вимог - надання ДБР права «автономного прослуховування», тобто права автономно знімати інформацію з каналів зв'язку.
Як повідомлялось, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що ДБР запрацює вже з вересня, якщо буде призначено 30% працівників.
17 травня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект змін до деяких законодавчих актів, що мають удосконалити діяльність Державного бюро розслідувань і забезпечити початок його функціонування.
Державне бюро розслідувань - це правоохоронний орган, який розслідуватиме злочини, скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями - за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро. ДБР остаточно перебере на себе функцію досудового слідства від прокуратури.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
