Застосування антиекстремістського законодавства РФ у Криму. Тиск на громадянську журналістику

Організатор: Міністерство інформаційної політики України.

Учасники: Еміне Джапарова - перший заступник міністра інформаційної політики України; Еміль Курбедінов – адвокат кримських мусульман і політв’язнів окупованого Криму; Анастасія Мартиновська - юрист УГСПЛ; Таміла Ташева - координатор громадської ініціативи "Крим SOS»;  Марія Томак – правозахисниця.

Питання до обговорення.

Переслідування правозахисників, кримських татар і не тільки в окупованому Криму.

Державна таємниця, приховані свідки, експертизи слідства, закриті суди, військові суди (окремі процедури), перебування в СІЗО в умовах тортур.

Фінанси, посади, звання в процесі «боротьби з тероризмом і екстремізмом».

Метою прес-конференції є:

- створення майданчика для дискусії та діалогу;

- доповнення позову в ООН фактами переслідування кримських татар за релігійною ознакою;

- збереження репутації України як толерантної держави  по відношенню до всіх жителів незалежно від національності та конфесії.

Підсумкові матеріали:

Юрист: Застосування кримінального законодавства Росії у Криму - злочин

Застосування кримінального законодавства Російської Федерації на території окупованого Криму - міжнародний злочин.

Про це у четвер на прес-конференції в Укрінформі заявила юрист Української Гельсінської групи  Анастасія Мартиновська.

"Застосування кримінального законодавства Російської Федерації на території Криму - міжнародний злочин і порушення норм міжнародного гумманитарного права. Про це необхідно пам'ятати, тому що надалі це допоможе притягнути Росію до відповідальності", - сказала Мартиовська.

На її думку, російське антиекстремістське законодавство "дуже нечітке, широко тлумачиться і саме тому Росія може так вільно застосовувати його для того, щоб переслідувати неугодних нею людей".

"На території Криму це в основному мусульмани, а також ті, хто не підтримує позицію, що Крим - частина Росії", - зазначила юрист.

Як підкреслила експерт, свідоцтвом переслідування неугодних Росії громадян України являється справа, яку розслідує Українська Гельсінська група за заявою двох кримських татар.

"Вони неодноразово стояли біля будинку сусідів, де проходили обшуки. Вперше, коли їх затримали, їх звинуватили в тому, що вони брали участь у незаконному мітингу - тоді їм присудили штраф, вдруге було вже взяття під варту на кілька діб і коли утретє вони знову не підкорялися, їх звинуватили у тому, що вони - члени організації "Хізб ут-Тахрир", - розповіла Мартиновська.

На її думку, Росія не випадково вибрала організацію "Хізб ут-Тахрир" в якості переслідування нелояльних до неї громадян, які, з точки зору Росії, "не можуть розраховувати на поблажливість і чесне, справедливе відношення до них".

Як пояснила юрист, "з точки зору європейських законів, люди цієї організації не мають захисту від європейського суду, але ми сподіваємося, що поведінка Росії у Криму і явне використання назви організації у переслідуванні неугодних людей зможе змінити практику європейського суду".

В цілому, вважає юрист, "дії Росії мають бути предметом обговорення й оцінок не лише на міжнародному, а й на загальнонаціональному рівні". 

Як вважає експерт, в Україні необхідно ухвалити закони, що регулюють політику держави у питанні надання юридичної й правової допомоги сім'ям тих, кого за політичними мотивами притягнуто до відповідальності й відбуває терміни покарання за російськими законами.

У Криму "антитерористичні закони" Росії працюють проти інакомислення - адвокат

Російські спецслужби у Криму під виглядом боротьби із тероризмом та екстремізмом борються з інакомисленням. Фабрикувати кримінальні справи проти активістів та цивільних журналістів їм допомагає антитерористичне законодавство Росії, підконтрольні "експерти" та "таємні свідки".

Про це у четвер на прес-конференції в Укрінформі розповів адвокат Еміль Курбедінов.

"Головним інструментом Росії у боротьбі із інакомисленням у Криму є російське антитерористичне законодавство... Найяскравішим є приклад із Меджлісом кримськотатарського народу, із яким Росія спочатку намагалася домовитися, але після того, як цього не вийшло, Меджліс перетворився на терористичну організацію", - розповів Курбедінов.

За його словами, за останні кілька років у Криму, незважаючи на переслідування спецслужб, кількість цивільних журналістів та активістів лише зросла.

"Зі зростанням кількості громадських активістів і тих, хто не бажає миритися із тим, що сьогодні відбувається у Криму, не боїться говорити правду, не погоджується із владою і має свою точку зору на події у Криму, одночасно посилюється тиск на них з боку спецслужб" , - розповів адвокат.

Один із останніх випадків - арешт громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова, якого звинуватили у пропаганді тероризму. Фабрикуючи звинувачення проти Мемедемінова, ФСБ використовувала експертів підконтрольних йому інституцій, чиї експертизи "не витримують жодної критики, як з наукової, так і з юридичної точки зору".

"Іще один приклад: Емір-Усеїн Куку, мій підзахисний Вадим Сірук та інші хлопці (справа "Хізб ут-Тахрір" - ред.) обвинувачувані у тероризмі на основі експертного висновку, складеного зі звичайних розмов про долю Криму, про долю мусульман та кримських татар у Криму. Лише з цих розмов експерти зробили висновок, що ці люди збиралися здійснити насильницьке захоплення влади у Росії", - розповів адвокат.

За його словами, фабрикувати обвинувачення проти його підзахисних ФСБ намагається і за допомогою "таємних свідків".

"Ці два механізми - сфабриковані експертизи і "таємні свідки" допомагають сьогодні спецслужбам вносити до "терористичних списків" будь-яку людину або групу людей, нелояльних до нинішньої влади" - вважає Курбедінов.

Як підкреслив адвокат, для припинення цієї практики необхідно домагатися перегляду ролі Росії у боротьбі проти тероризму.

"Міжнародне співтовариство має переглянути роль Росії у її боротьбі із тероризмом. Є певні антитерористичні союзи, в яких бере участь РФ. Потрібно звернути увагу на те, як, якими методами вона використовує своє антитерористичне та антиекстремістське законодавство, яке абсолютно не відповідає міжнародному праву та міжнародним стандартам", - заявив Курбедінов.

Крім того, зазначив він, "експертне і наукове співтовариство має висловити свою думку з приводу тих експертів, які, будучи докторами наук у Росії, виносять свої вердикти на догоду спецслужбам".

Курбедінов запропонував провести у Києві круглий стіл за участю адвокатів, правозахисників та експертів-юристів, для того, щоб висловити свою думку і ставлення до того, як Росія використовує своє антитерористичне законодавство у Криму.

Причини затримання у Криму харків'янина Стешенка невідомі – адвокат

Кримський адвокат Еміль Курбедінов вважає, що затримання на адмінкордоні з окупованим Кримом Олександра Стешенка й наступне його зникнення -  ніщо інше, як викрадення людини співробітниками спецслужб Росії.

Про це він заявив на прес-конференції в Укрінформі.

"Пропажа харків'янина Стешенка .. ніщо інше, як викрадення методами, що використовують спецслужби у Росії. Чому цього парубка заарештували, чому його затримали й викрали, поки ми офіційної відповіді не отримали. Більшого я, на жаль, сказати не можу", - сказав Курбедінов.

За словами адвоката, разом з колегою Едемом Семедляєвим їм вдалося дізнатися, що Стешенко знаходився в спецприймальнику для адмінарештованих.

"Через те, що піднявся певний резонанс і ми стали здійснювати певні дії, був оформлений формальний протокол адмінзатримання і його помістили туди (у спецприймальник для адмінарештованих - ред.)", - повідомив Курбедінов.

Вечором 25 квітня, коли харків'янина повинні були відпустити, до спецприймальника підігнали мікроавтобус без номерів, на якому Стешенка вивезли у невідомому напрямку.

"Коли прийшов час його відпускати, о 22 годині 25 квітня, ми під'їхали з моїм колегою Едемом Семедляєвим і побачили, що до спецприймальника підігнали мікроавтобус без номерів, там були 4-5 осіб у відповідній формі. Вони впритул до виходу спецприймальника підігнали машину і буквально відразу, як тільки відкрилися двері, його помістили у цей мікроавтобус і відвезли", - розповів Курбедінов.

Як вважає адвокат, за зникненням Стешенка стоїть ФСБ Росії.

"Коли Стешенко пропав, нам достовірно було відомо, що його було затримано на "російському кордоні" співробітниками ФСБ, принаймні прикордонслужбою, а це один із підрозділів ФСБ", - зазначив Курбедінов.

Він також повідомив, що разом з колегами робить "усі необхідні дії, щоб з'ясувати місцезнаходження Стешенка".

У Криму проходять масштабні обшуки – Чубаров

У окупованому Криму у четвер з ранку почалися масштабні обшуки у будинках кримськотатарських підприємців, меценатів та активістів.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров (https://www.facebook.com/dogrujol/posts/1607209936040821).

"Чорний четвер" у Карасувбазарі (Білогірську). Із раннього ранку 26 квітня 2018 року проводяться тотальні обшуки у Карасувбазарі. Російські окупанти вторглися із обшуками до будинку кримськотатарських підприємців, меценатів, активістів кримськотатарського національного руху Алі Барієва, Асана Барієва, Ремзі Веліляєва, Ресуля Веліляєва, Екрема Веліляєва, Зери Веліляєвої, а також їхніх дорослих дітей, які проживають окремо", - повідомив Чубаров.

За його словами, обшуки також проходять у Криму у всіх філіях підприємства "КримОпт".

"Одночасно обшуки проводяться у інших регіонах Криму - у приміщеннях виробничих баз та десятків фірмових магазинів провідною кримської фірми щодо дистрибуції продуктів харчування у Криму "КримОпт", що належить братам Веліляєва", - написав Чубаров.

Він зазначив, що у всіх місцях проведення обшуків "зосереджені значні сили спецпідрозділів, оснащених стрілецькою зброєю, встановлені оточення щодо периметру місць проведення обшуків. Операцією керують співробітники ФСБ Росії".

Біля офісу "КримОпт" у Білогірську вже зібралося близько 400 осіб. На даний час кримські татари збираються і біля інших місць проведення обшуків у Криму. 

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк