Бюджетні програми з питань соціального захисту учасників АТО. Як виконуються?

Бюджетні програми з питань соціального захисту учасників АТО. Як виконуються?

Укрінформ
18 квітня 11.00  - Стан виконання бюджетних програм з питань соціального захисту учасників АТО

Організатор: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична Сотня».

Учасники: Леся Василенко – голова ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична Сотня»; Вікторія Лавренюк - юрист ГО «Юридична Сотня»; Ігор Мальцев  – перший заступник Голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; Руслан Кучук – заступник директора Департаменту по роботі з ветеранами війни та учасниками АТО.

Запрошені: представники громадських об’єднань ветеранів, органів державної влади.

Коротко. Метою «круглого столу» є презентація аналітичного звіту, підготовленого ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична Сотня», який висвітлює формування бюджетних програм та використання коштів, спрямованих на соціальну підтримку учасників антитерористичної операції протягом 2016-2018 років.

Підсумкові матеріали:

У «Юридичній сотні» заявляють про відсутність обліку осіб, які потребують психологічної реабілітації

В Україні не ведеться облік учасників антитерористичної операції, які потребують психологічної реабілітації.

Про це сказала юрист громадської організації «Юридична сотня» Вікторія Лавренюк під час прес-конференцїі в Укрінформі, презентуючи аналітичний звіт, що висвітлює формування бюджетних програм та використання коштів, спрямованих на соціальну підтримку учасників антитерористичної операції протягом 2016-2018 років.

«Основна проблема, яка постала у питанні психологічної реабілітації, - відсутність нормальної статистики і обліку осіб, які потребують психологічної реабілітації. Різні відомства мають різні дані щодо того, яка кількість цих осіб і хто справді потребує психологічної реабілітації», -  зазначила Лавренюк.

За її словами, це пов'язано з тим, що не відстежується кількість людей, які звільняються зі служби і отримують статус ветерана. Окрім того, додала вона, немає і розуміння, чи потрібна цим особам психологічна допомога та в якому обсязі.

«Наприклад, за даними Міністерства оборони за 2017 рік було звільнено 149 тисяч 862 особи, з них потребує психологічної реабілітації 43 тисячі. В той час за даними Міністерства охорони здоров'я 77% ветеранів потребують психологічної допомоги», -  зазначила юрист.

 Загалом, зауважила вона, програма психологічної реабілітації учасників АТО за 2017 рік була виконана на 65%.

«Пов'язано це з тим, що був порядок використання коштів психологічної реабілітації, але порядку надання послуг не було. Його було прийнято тільки в грудні 2017 року. Тобто як він буде далі трансформований, побачимо наприкінці 2018 року», -  зазначила Лавренюк.

За її словами, на  2018 рік планується виділити на психологічну реабілітацію учасників АТО 22 млн грн.

Як повідомив заступник директора Департаменту по роботі з ветеранами війни та учасниками АТО Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операці Руслан Кучук, питання психологічної реабілітації учасників АТО лишається проблемним.

«Нині важко визначити самі критерії, об'єкти і тих, хто має право  проводити цю психологічну реабілітацію, як  вона повинна проводитися насамперед і які в подальшому мають бути результати», - сказав Кучук.

Таким чином, наголосив він, питання досі відкрите.

Бюджетна програма щодо забезпечення житлом учасників АТО одна із найуспішніших - «Юридична сотня»

Виконання бюджетної програми щодо забезпечення житлом осіб, які брали участь в АТО,  одне із найуспішніших серед інших програм.

Про це заявила голова громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня» Леся Василенко під час прес-конференції в Укрінформі, де презентували аналітичний звіт, що висвітлює формування бюджетних програм та використання коштів, спрямованих на соціальну підтримку учасників АТО протягом 2016-2018 років.

«Що стосується програми забезпечення житлом учасників війни проти російської агресії, то на сьогодні це одна з найбільш успішних програм, порівняно з іншими», - сказала Василенко.

Водночас вона зазначила, що станом на 1 жовтня 2016 року в черзі на забезпечення житлом перебувало 31 тис. 676 осіб.

«За рік ця кількість збільшилася на 6 тисяч осіб, тобто кількість осіб, які потребують допомоги від держави і які потребують підтримки як у цій сфері, так і інших -  не зменшується, а тільки зростає. Але механізми, які наявні в чинному законодавстві для того, щоб забезпечувати ці потреби, не змінюються», - зазначила Василенко.

За її словами, реальна потреба в коштах на одну особу станом на 1 вересня 2017 року, щоб забезпечити її житлом, становила близько 577 тис. грн.

«Ті кошти, які виділялися з розрахунку на одну особу на 2016 рік, складали 14 тисяч грн, загальна сума, яка виділялася за бюджетною програмою із забезпечення житлом учасників АТО, була 460 млн грн, у 2017 трішки збільшилася - 493 млн грн, але оскільки кількість осіб зросла, то в розрахунку на одну особу ці кошти становили всього 13 тис. грн», -  пояснила Василенко.

 Як вона зазначила, у 2018 році на забезпечення житлом учасників АТО запланована сума в 329 млн грн, яка забезпечить компенсацію за житло 452 особам.

«31 тис. 576 осіб із числа учасників АТО, які стоять на черзі у 2016 році, та 37 тисяч в 2017 - це  загальна кількість учасників бойових дій, які стоять на черзі. Але програма із забезпечення житлом стосується тільки осіб, які мають групу інвалідності - першу, другу, а також членів сімей загиблих», - повідомила Василенко.

Таким чином, зауважила вона, «програма направлена на вузьковизначене коло осіб, а скористатися нею можуть тільки ті особи, які мають відповідні статуси».

Вона також додала, що у згаданій бюджетній програмі відбулися позитивні зміни, зокрема - новий механізм використання коштів, яким передбачено придбання житла шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

«Це стало покращенням і значно прискорило порядок забезпечення житлом ...У цьому плані є позитив, а негатив у тому, що кількість осіб, яка може бути забезпечена цими гарантіями від держави, лишається досить низькою», - зазначила Василенко.

За її словами, необхідно сформувати єдину базу осіб, які потребують покращення житлових умов, також розробити нові критерії черговості отримання житла, які будуть враховувати не тільки пільговий статус особи, а й її соціальне та економічне становище. 

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-