Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму: масштаб і наслідки

Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму: масштаб і наслідки

1848
Ukrinform
28 березня 11.00 - Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму: масштаб і наслідки

Організатори: Центр інформації про права людини; Кримська правозахисна група. 

Учасники: Тетяна Печончик - голова правління Центру інформації про права людини, співавторка доповіді; Ірина Сєдова - дослідниця Кримської правозахисної групи, співавторка доповіді; Олександр Бурмагін - виконавчий директор ГО «Платформа прав людини», член Незалежної медійної ради, співавтор доповіді; В'ячеслав Ліхачов - координатор напрямку документування порушень прав людини БФ «Восток-SOS», рецензент доповіді.

Коротко. Під час заходу автори доповіді оприлюднять результати дослідження щодо розповсюдження мови ворожнечі на Кримському півострові після окупації, назвуть основні групи, по відношенню до яких розпалювалася ненависть у кримських засобах масової інформації, в ефірі основних російських каналів, які мовлять у Криму, та на сайтах органів окупаційної влади. Також будуть озвучені рекомендації для уряду України та міжнародних організацій із протидії розпалюванню ворожнечі на окупованих територіях країни. 

Автори доповіді та запрошені на захід представники уряду, правоохоронних органів, громадянського суспільства, посольств і міжнародних організацій обговорять методи протидії розпалюванню ненависті та шляхи подолання наслідків цих злочинів.

Підсумкові матеріали:

Правозахисники зафіксували 718 прикладів мови ворожнечі в інфопросторі окупованого Криму

Українські правозахисники зафіксували 718 прикладів мови ворожнечі у вечірніх випусках новин російських телеканалів, які транслюються в анексованому Криму, на веб-сторінках місцевих кримських ЗМІ та на сайтах окупаційної влади.

Про це заявила дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова під час презентації дослідження «Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму: масштаб і наслідки», що відбулася 28 березня в Укрінформі.

«Усього у дослідженні ми зафіксували 718 прикладів мови ворожнечі в інформаційному просторі Криму. Зокрема за шість місяців (весна 2014 року і весна 2017 року - ред.) ми передивилися вечірні випуски новин на трьох російських телеканалах - «НТВ», «Перший канал» і «Росія 1», де виявили 479 проявів мови ворожнечі. Майже в кожному вечірньому випуску була мова ворожнечі, іноді по декілька разів, хоча за журналістськими стандартами у новинах взагалі не має бути жодних оціночних суджень», - зазначила Сєдова.

До того ж, дослідниця звернула увагу на те, як мова ворожнечі розпалювалась на сайтах окупаційних органів влади.

«На сайтах окупаційної влади зафіксували 71 приклад, тобто мова ворожнечі розпалюється навіть державою, яка контролює ці органи влади. Найбільше мови ворожнечі ми зафіксували на сайті "Правительства РК" і "Госсовет РК" (54% і 34% відповідно)», - уточнила Сєдова.

На сайтах кримських ЗМІ за час моніторингу таких прикладів було виявлено 168, із яких 73% стосувались українців як етносу та громадянської спільноти.

Найбільше місцеві засоби масової інформації та «державні органи» Криму, згідно з результатами дослідження, розпалювали ненависть до етнічних груп і жителів певних територій. Загалом виявлено 36 таких груп.

Об'єктами ненависті на російських телеканалах здебільшого ставали українці, які проживають на підконтрольній Україні території (57%). Значний відсоток мови ворожнечі поширювався й на кримських татар, членів або прихильників Меджлісу кримськотатарського народу, активістів Євромайдану, мусульман і мігрантів, а також на жінок, представників ЛГБТ-спільноти, журналістів і представників різних релігійних конфесій, зокрема УПЦ КП.

«У 2014 році на російських телеканалах переважала мова ворожнечі щодо українців, тому що якраз розпочиналися бойові дії. Ми нарахували, що за травень у вечірніх випусках трьох каналів 200 разів звучали вислови «карательная операция» чи «каратель». У 2017 році трохи від України вони «відвернулися», тому що почалась війна в Сирії, а тому більше з'явилось проявів мови ворожнечі щодо мусульман і жителів Середньої Азії», - зауважила дослідниця.

Окрім того, вона повідомила про те, що мінімум 30 українських інтернет-ЗМІ наразі повністю або частково заблоковані в Криму, причому рішення суду є щодо блокування лише п'яти з них.

Автори дослідження рекомендують уряду України вжити всіх необхідніх заходів, які зможуть сприяти поліпшенню ситуації. Зокрема правозахисники закликають Прокуратуру Автономної Республіки Крим розпочати кримінальні провадження проти осіб, винних у розпалюванні ненависті на території півострова. Водночас зібрану інформацію автори рекомендують використати як докази у Міжнародному суді ООН на підтвердження етнічної дискримінації у Криму.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-