Крим: перспектива повернення

Організатор: Укрінформ.

Учасники: Сергій Громенко - кандидат історичних наук, журналіст «Радіо Свобода»; Євген Магда - доцент НТУУ КПІ ім. Сікорського, кандидат політичних наук, виконавчий директор Інституту світової політики; Енвер Кадиров - голова правозахисної організації «Правозахисний рух Криму», юрист; Андрій Хорошенюк - кандидат педагогічних наук, доцент Університету КРОК, журналіст.

Питання до обговорення.

Кримські татари між двома російськими анексіями.

Крим як плацдарм гібридної агресії Росії.

Обмеження свободи слова на окупованому півострові.

Крим: реалії сьогодення, перспективи повернення, візії майбутнього.

Підсумкові матеріали:

Для деокупації Криму можливий тільки дипломатичний шлях - правозахисник

Порушення прав людини в окупованому Криму є основним аргументом для тиску на Росію дипломатичним шляхом з метою подальшої деокупації Криму.

Про це в понеділок на брифінгу в Укрінформі сказав глава правозахисної організації «Правозахисний рух Криму» Енвер Кадиров.

"Саме порушення прав людини (в Криму - ред.) є основним аргументом, щоб довести правоту України і використовувати її в подальшому дипломатичному тиску на Росію, для того, щоб вона відступила від тих позицій, яких сьогодні вперто дотримується", - говорить Кадиров.

За його словами, в своїх відносинах з Україною Росія використовує класичний прийом доведення ситуації до критичної з метою спровокувати збройний опір.

"Росія використовує класичний прийом, який в політології та міжнародному праві називається "балансуванням на межі" і доведенням ситуації до критичної, коли одна зі сторін не може витримати тиску і відступає, і інша сторона отримує односторонні переваги", - розповів Кадиров.

В даному разі, вважає він, Росія довела ситуацію до стану збройного конфлікту і постійних провокацій України з метою "викликати відповідь на ці провокації збройним опором і таким чином повернути ситуацію на свою користь".

Як зазначив правозахисник, Організація Об'єднаних Націй, створена в результаті Другої світової війни, ставить за мету не допустити перетворення конфлікту між Росією і Україною на повномасштабну війну, в ході якої може бути використана ядерна зброя.

"Друга світова війна була найбільш кровопролитна, після неї було створено ядерну зброю, тому третя світова війна могла б покласти край людству і її ні в якому разі не можна допустити. ООН повинна сприяти тому, щоб її не допустити. Локальні конфлікти не повинні переростати в масштабні війни, тому можливі тільки дипломатичні рішення", - вважає Кадиров.

Саме з цією метою, зазначив він, протягом трьох років правозахисники доводять в міжнародних судах всі факти порушення прав людини в Криму, щоб використовувати цей аргумент в «не визнанні Криму в складі РФ" і в подальшій боротьбі проти російської агресії в українському Криму.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк