Неправосудні вироки та рішення. Чим загрожують суспільству правові проблеми?

Неправосудні вироки та рішення. Чим загрожують суспільству правові проблеми?

Укрінформ
27 лютого 11.00 - Постановлення суддею (суддями) неправосудних вироків і рішень: правові проблеми та соціально-політичні наслідки

Організатор: Українське юридичне товариство.

Учасники: Олексій Баганець – державний радник юстиції 2-го класу, екс-заступник генерального прокурора України;  Станіслав Батрин – к.ю.н., керівник проекту «Відкритий Суд»;  Олег Березюк  – адвокат, голова Українського юридичного товариства; Тарас Процев’ят – к.і.н., народний депутат України 2-го скликання; Степан Хмара  – народний депутат України, Герой України; Юрій Шухевич  – народний депутат України, Герой України; Микола Сірий – к.ю.н., старший науковий співробітник Інституту держави і права; Микола Селюк  – полковник ЗСУ у запасі, громадський активіст; Віктор Мусіяка - науковий консультант Центру Разумкова з правових питань; Григорій Омельченко - Герой України; Інна Криштак - науковий консультант, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду; Ілля Могила - адвокат; Олександр Плахотнюк - адвокат; Віктор Павлущик - Національне антикорупційне бюро України; Михайло Подоляк - Генеральна прокуратура України; народні депутати України, юристи, науковці, політологи та громадські активісти.

Коротко. Під час дискусії учасникам буде запропоновано дати загальну оцінку стану справ в системі правосуддя, а також практичні рекомендації щодо вирішення суспільно-політичних і правових проблем, пов’язаних із прийняттям судами неправосудних вироків і рішень.   

Підсумкові матеріали:

Поки не буде встановлено чітких критеріїв неправосудності рішень, кожен може заявити, що його рішення неправосудне - Батрин

За відсутності чітких критеріїв неправосудності рішень судів, будь-яка зі сторін може бути незадоволена вироком.

Про це заявив  кандидат юридичних наук, керівник проекту «Відкритий суд» Станіслав Батрин під час круглого столу в Укрінформі на тему «Неправосудні вироки та рішення. Чим загрожують суспільству правові проблеми?».

«Перед цим круглим столом через усі соціальні мережі до нас надходили десятки звернень громадян, охочих взяти участь в роботі цього круглого столу. Яка була теза цих людей? Вони казали про те, що хочуть бути присутні, тому що у кожного з них є неправосудне рішення. Якщо трактувати ситуацію таким чином, то є велика небезпека, що будь-яка із сторін, яка, поки не буде встановлено чітких критеріїв неправосудності рішень, буде певним чином незадоволена, отримає право на звернення до органів обвинувачення, і у підсумку є великий ризик, якщо буде в цьому хтось зацікавлений -  чи у вищому керівництві виконавчої влади, чи політики, як це буває у нашій країні, використати цю ситуацію для того, щоб взяти під контроль судову гілку влади. В цьому є велика небезпека», - заявив Батрин.

Він підкреслив, що на сьогодні є відеозаписи більше 5 тисяч судових процесів, із яких понад 1 тисяча - кримінальні справи.

Таким чином, підкреслив Батрин, "за наявності політичної волі й виходу на остаточну форму, що ж таке неправосудне рішення, можна починати роботу щодо розслідування реальних кримінальних справ щодо суддів, які завідомо вчиняють дії всупереч процесуальному порядку, всупереч їхнім повноваженням".

Торік в Україні винесений лише 1 вирок за статтею про постановлення суддею завідомо неправосудного рішення

У 2017 році за статтею 375 (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) Кримінального кодексу України в Україні винесено лише один вирок.

Про це заявив прокурор Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної  прокуратури України Михайло Подоляк  під час круглого столу в Укрінформі на тему «Неправосудні вироки та рішення. Чим загрожують суспільству правові проблеми?».

«Щодо того, як працює стаття 375... Якщо учасники круглого столу бачили судову статистику, то вони могли побачити, що за 2017 рік існує аж один вирок по 375 статті, який, здається, набрав законної сили. Більше вироків по 375 статті немає. Я, на жаль, не знаю ситуації щодо кількості зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) кримінальних проваджень за такими фактами, але можна передбачити, і це неважко, що стаття 375 може використовуватися окремими правоохоронцями як елемент тиску на суд», - заявив Подоляк.

Він згадав про позицію експертів Ради Європи, озвучену на спільних засіданнях з українською стороною, яка грунтувалася на тому, що «в тому вигляді існування 375 статті, як вона існує зараз і сформульована, існує певна загроза для незалежності судової гілки влади».

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-