Публічний звіт Голови Українського інституту національної пам’яті
Організатор: Український інститут національної пам’яті.
Спікер: Володимир В’ятрович - Голова Українського інституту національної пам’яті.
До участі запрошено: представників громадських рад при органах виконавчої влади, громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій, експертів.
Коротко. Під час звіту буде презентовано інформацію про проведені заходи, виконані завдання та їх результати, використані кошти державного бюджету та інші питання щодо діяльності Українського інституту національної пам’яті у 2017 році.
Підсумкові матеріали:
Музей Революції Гідності, що має 2800 артефактів, потребує приміщення для експозиції - В'ятрович
Музей Революції Гідності, який накопичив чималий фонд, потребує місця для постійної експозиції в очікуванні втілення проекту на Алеї Небесної Сотні.
Про це заявив голова інституту Володимир В'ятрович під час презентації в Укрінформі звіту діяльності УІНП у 2017 році, повідомляє кореспондент агентства.
"Музей було створено як юридичну особу, набрано відповідний штат у структурі Інституту національної пам'яті. Минулого року розроблено концепцію Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні та музею Революції Гідності, що лягла в основу конкурсу на проект, отримано земельну ділянку під цей комплекс. Музеєм проведено важливу роботу, зокрема продовжено збір колекції, наразі йдеться про 2800 артефактів... На жаль, досі залишається невирішеним питання із зберіганням експонатів - вони зберігаються по сховищах інших музеїв, де місця вже бракує. На жаль, досі не вирішене питання щодо бодай якоїсь тимчасової експозиції, тому що музей насправді має що показати і до кожної чергової річниці Майдану ми змушені шукати додаткові приміщення для того, щоб експонувати свою виставку. Тим часом ця тимчасова виставка могла би працювати протягом цілого року", - підкреслив В'ятрович.
Він також додав, що донедавна співробітники музею працювали в дуже нелегких оставинах, хоч і провели близько 80 заходів, присвячених подіям на Майдані, 26 виставок, підготували 12 видань тощо.
"Фактично до кінця 2017 року музей не мав жодного приміщення, навіть адміністративного. Лише в кінці 2017 року працівники музею - зараз їх 24 - отримали дах над головою, можливість заселитися в якісь кабінети завдяки підтримці Міністерства культури", - повідомив голова УІНП.
Відкриті дискусії в Україні щодо Шухевича і Бандери свідчать про відсутність політичного диктату над історією - В'ятрович
Наявність в Україні бурхливих дискусій щодо окремих постатей і подій з української історії свідчить про відсутність політичного диктату над нею.
Про це заявив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович під час презентації в Укрінформі звіту діяльності УІНП у 2017 році, відповідаючи на запитання кореспондента агентства.
"Я радий, що в Україні тривають дискусії щодо Шухевича, Бандери, щодо Голодомору, Голокосту, інших подій української історії ХХ століття. Це свідчить, що інтерес до історії суттєво зростає, а по-друге, що всі ці залякування, які звучали з боку частини українських, частини закордонних політиків про те, що в Україні нібито утверджується якийсь єдиний диктат над історією, що ухвалені закони про декомунізацію нібито передбачають нав'язування однієї точки зору, абсолютно безпідставні", - сказав В'ятрович.
Так само він назвав безпідставними спроби деяких польських політиків пояснити появу нового польського закону про Інститут національної пам'яті тим, що український закон про правовий статус учасників боротьби за незалежність нібито передбачає те саме.
"Це абсолютна неправда. Навпаки, ми бачимо, що після ухвалення законів про декомунізацію в Україні інтенсифікувалися дискусії, зокрема й на важкі теми - про злочини українців в роки Другої світової війни, про злочини над українцями і так далі. Тобто, у нас, слава Богу, немає такого політичного диктату над історією, який, на жаль, поступово утверджується в наших західних сусідів", - зазначив голова УІНП.
В'ятрович також запевнив, що Інститут національної пам'яті не ставить собі за завдання нав'язати українцям якийсь єдиний, єдино правильний погляд на історію.
"Наше завдання в тому, щоб в українців формувався якийсь необхідний мінімум спільних уявлень про минуле, тому що нація - це спільнота людей, які мають якраз ці спільні уявлення про минуле і бажання спільно жити в майбутньому", - наголосив він.
Історик також зазначив, що одне з гасел, під яким працює Інститут національної пам'яті, - що тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто готові захищати живих.
"Це відповідь на питання, чи саме зараз час для того, щоб говорити про героїв. Саме зараз і є час. Тому що якщо ми покажемо тим, хто тепер захищає незалежність України зі зброєю в руках, що ми нація, яка не здатна пам'ятати, не здатна увічнювати пам'ять тих, хто захищав нас десятиліття перед тим, то очевидно, що це буде впливати і на їх здатність захищати країну тепер", - підкреслив він.
Також, на його думку, це надзвичайно важливо робити саме тепер, коли Україна знову стала об'єктом агресії з боку сусідньої держави.
"Це надзвичайно важливо робити саме тепер, тому що атакується не тільки територія України, атакується й українська історія. Історія, по суті, перетворилася на один з майданчиків інформаційної війни проти України, яку веде Російська Федерація. І очевидно, що ключові періоди української історії, ключові діячі української історії стають об'єктами цих атак. Тому що, нав'язавши якісь стереотипні уявлення, міфи про ці події, можна переформатовувати уявлення українців про їхнє минуле", - зазначив В'ятрович.
Водночас він завважив тут "тривожну симетрію" між нашими східними і західними сусідами.
"Майже в унісон починають звучати заяви з польського і з російського боку про те, кого мають право українці вшановувати, а кого не мають права. Те, що здавалося абсолютним абсурдом ще кілька років тому, на жаль, зараз лунає з найвищих політичних трибун, зокрема в Польщі", - констатував історик.
Український інститут нацпам'яті потребує для свого архіву приміщення у 10 тис. кв. метрів - В'ятрович
Український інститут національної пам'яті потребує приміщення для свого архіву, в якому зберігатимуться документи колишніх комуністичних спецслужб.
Про це заявив голова інституту Володимир В'ятрович під час презентації в Укрінформі звіту діяльності УІНП у 2017 році.
"Одним із важливих аспектів нашої діяльності, який, на жаль, не приніс результатів минулого року, є створення галузевого державного архіву Інституту національної пам'яті. Тобто, місця, куди мали би привозити документи з архівів колишніх комуністичних спецслужб. Зараз ці документи відкриті, доступні, але вони досі зберігаються в архівах СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС та інших силових органів, що ми вважаємо абсолютно неправильним. Для вирішення цього питання потрібен значний ресурс, і в першу чергу потрібне приміщення у понад 10 тисяч кв. метрів", - сказав В'ятрович.
Водночас він зазначив, що УІНП і далі порушуватиме це питання перед керівництвом держави.
"Ми вважаємо, що завершення проекту із створення галузевого державного архіву Інституту національної пам'яті є надзвичайно важливим", - підкреслив В'ятрович.
Він також наголосив, що відкриття архівів комуністичних спецслужб, які донедавна були закриті, були невідомі ні історикам, ні звичайним громадянам, стало дуже важливим аспектом декомунізації. І це, за словами В'ятровича, змінило уявлення дуже багатьох українців про історію, дозволило дуже багатьом українцям дізнатися свої родинні історії, а спільноті українців дізнатися спільну історію.
Половина польських пам'ятників в Україні створені в обхід законодавства і це питання є відкритим - В'ятрович
П'ятдесят відсотків польських пам'ятників, присвячених історії польського народу у ХХ ст., які встановлені на території України, є нелегальними. Це засвідчує перелік, створений Українським інститутом національної пам'яті.
Про це поінформував голова інституту Володимир В'ятрович під час презентації в Укрінформі звіту діяльності УІНП у 2017 році, повідомляє кореспондент агентства.
"В рамках діяльності, пов'язаної з українсько-польськими стосунками, нами створено перелік польських пам'ятників і пам'ятних знаків на українській території, зокрема зафіксовано ту частину з них, які є, по суті, нелегальними, тобто створеними в обхід чинного в Україні законодавства", - сказав В'ятрович.
Як уточнюється у звіті, до переліку пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених історії польського народу у ХХ ст., що встановлені на території України, внесена інформація про 323 об'єкти, з яких 166 не мають необхідних дозвільних документів.
Водночас він зазначив, що це питання і досі залишається відкритим.
"На жаль, ми бачимо з польського боку небажання вирішувати питання легалізації цих пам'ятників, бажання, яке, на жаль, поки що трансформується тільки в подальшу політизацію, в підвищення політичного рівня цих дискусій, аж до рівня президентів. І, на жаль, жодних результатів немає попри те, що питання долі цих пам'ятників абсолютно можна було вирішити на рівні інститутів національної пам'яті обох країн, на рівні міністерств культури і української державної комісії, яка є безпосереднім органом, уповноваженим до цієї політики", - відзначив голова УІНП, висловивши сподівання, що цього року цю тему вдасться вирішити.
В'ятрович також додав, що так само сформовано перелік українських пам'ятників на польській території. До цього переліку внесено 76 об’єктів. Відомості верифіковано з керівництвом Об’єднання українців Польщі та дослідниками українських місць пам’яті на території Польщі.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
