Назустріч «Червоній руті». Ювілейний фестиваль сучасної пісні та популярної музики у Чернівцях
Організатор: БО «Червона рута».
Учасники: Тарас Мельник – засновник, директор фестивалю «Червона рута»; Анатолій Калениченко – засновник, художній керівник фестивалю «Червона рута»; Олег Репецький – засновник фестивалю «Червона рута», генеральний директор Українсько-Британського спільного підприємства «Комора»; Сергій Проскурня – режисер Першого фестивалю «Червона рута»; Володимир Сердюк - заступник голови Чернівецької міської ради, кандидат економічних наук; Мирослав Мельник - виконавчий директор фестивалю «Червона рута».
Підсумкові матеріали:
Організатори "Червоної рути" оголосили про підготовку до 30-річчя фестивалю у Чернівцях
ХVI Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" відбудеться у Чернівцях 17-23 вересня 2019 року, але відбірковий етап відбувається вже тепер і триватиме впродовж 2018 року.
Про це повідомив засновник фестивалю "Червона рута", генеральний директор Українсько-британського спільного підприємства "Комора" Олег Репецький на прес-конференції в Укрінформі.
"Наступного року відбудеться "Червона рута" у Чернівцях. Фестиваль складається з двох етапів - відбіркового у 2018 році та фінального у 2019 році, коли відбудеться підготовка до фестивалю з молодими талантами, з якими працюватимуть композитори, поети, оранжувальники, хореографи тощо", - сказав Репецький.
Він зазначив, що за 30 років (перший фестиваль відбувся 1989 року теж у Чернівцях) через "Червону руту" пройшли близько 50 тисяч музикантів. Не всі стали відомими, але було відкрито багато "зірок", постатей, які суттєво вплинули на розвиток вітчизняної популярної музики. Зокрема, 90% кращих в українській популярній музиці у 1990-ті, 2000-ні роки, - це ті, яких відкрила "Червона рута". Тому значення фестивалю для формування популярної культури непересічне.
Натомість, наголосив Репецький, і фестивалю, і всій сфері треба вирішувати нагальні проблеми.
"Надзавдання фестивалю - створити не просто україномовну сучасну музику, а національну по суті - щоб музична мова так само була українською. І воно потроху вирішувалося. Цей процес триває, але зараз виникли нові проблеми. І завдання фестивалю - знову поставити питання про те, як рухатися далі, бо не можна сказати, що музичний шоу-бізнес - здоровий. Він неповноцінний, з великими перекосами. Чомусь глибшому або високому навіть в рамках популярної музики дуже важко пробитися навіть за гроші. На радіостанціях ротація платна, незважаючи на квоти. Ми не бачимо передач на телебаченні, на радіо, присвячених блюзовій, джазовій музиці, немає каналів класичної музики і так далі. Відбувся відкат, на 90%, у відпочинково-розважальну сферу", - вважає він.
Тому Репецький запропонував у межах ювілейного фестивалю провести широке обговорення цієї теми із залученням експертів, політиків, громадськості.
У свою чергу, засновник, директор фестивалю "Червона рута" Тарас Мельник зазначив, що до листопада 2018 року пройдуть 25 відбіркових конкурсів фестивалю в усіх обласних центрах та в Києві.
"Щоб якісно провести роботу і підготувати виконавців на етапі відбору, потрібне кадрове забезпечення. Ми сподіваємося на фінансову підтримку Міністерства культури", - сказав Мельник.
"Червона рута", як волонтер, об'єднувала і об'єднує Україну - засновник фестивалю
"Червона рута", як модерний молодіжний фестиваль, об'єднувала Україну, її полюбили на Донбасі і в Криму. Якби держава підтримувала фестиваль та інші культурні ініціативи, війни б у країні не було.
На цьому наголосив Анатолій Калениченко - засновник, художній керівник фестивалю "Червона рута" - під час прес-конференції в Укрінформі.
"Тут є національно-політичний аспект. Під час фестивалю молодіжна україномовна музика звучить у Донецьку, Запоріжжі, Севастополі, Сімферополі, Харкові, Дніпропетровську, Маріуполі - найбільш зросійщених містах України, де люди не знали, що українське може бути таким цікавим і подобатися молоді. Цей вплив є фантастичний і викликає любов до України. Тому така важлива ця функція "Червоної рути" як волонтера. Я глибоко переконаний, що ті, хто були і не розійшлися під час зливи на закритті "Червоної рути" 1993 року в Донецьку, не стріляють у наших солдат і не будуть стріляти. Чому ж держава не підтримувала наш фестиваль? Ясно, що його треба було продовжувати - і в Криму, і на Донбасі. І якби держава продовжувала - і не тільки підтримкою "Рути", а й іншими засобами, - то війни б на Сході не було", - підкреслив Калениченко.
Він зазначив, що однією з фішок фестивалю "Червона рута" в 2019 році у Чернівцях буде його антигламурність, неофіціозність. А також наголосив на тому, що це - найдемократичніший фестиваль, тому що на ньому не беруться вступні внески за виступ, в той час як за рахунок внесків існують решта фестивалів.
"Червона рута" виходить з того, що талановитими людьми можуть бути не тільки багаті, а й бідні. І "Червона рута" їм допомагає. Саме тому щодва роки на обласних відбіркових конкурсах вона збирає до 5 тисяч учасників", - сказав Калениченко.
Водночас Тарас Мельник - засновник, директор фестивалю "Червона рута" - нагадав, що перший фестиваль, який відбувся всупереч спротиву державної влади і прямої заборони з боку міської влади Чернівців, відкрив нову хвилю музики.
"На сцену вийшло модерне, сучасне українське мистецтво, яке навіть випереджало московське. Ми вийшли в авангард процесу, і багато молоді вперше заспівало українською мовою і осмислило свою творчість як українську. З того часу і до сьогодні фестиваль має ідеологію... Важливо, що був дуже якісний звук, який дістали із Заходу і якого в СРСР ще не було. Тобто прорив був технічний, ідеологічний. І це була перша революція, тому що на сцену вперше винесли українські незалежні прапори і вперше прозвучало "Ще не вмерла Україна...". Це вже була нова Україна. І всі майдани були потім", - зазначив Мельник.
Перед "Червоною рутою"-2019 найяскравіші зірки минулих фестивалів виступлять у Києві - Проскурня
30-ліття фестивалю "Червона рута" відзначатиметься у вересні 2019 року під час проведення його у Чернівцях. Фестиваль об'єднає відомих виконавців, що вже стали зірками, і нових талановитих співаків. Кілька спеціальних концертів, для розминки перед Чернівцями, мають бути і в Києві.
Про це повідомив Сергій Проскурня - режисер першого фестивалю "Червона рута" - під час прес-конференції в Укрінформі, відповідаючи на запитання кореспондента агентства.
"Хотілося б, щоб зустрілися генерації - ті, хто завдяки "Червоній руті" стали всесвітньо відомими зірками, і ті, хто зараз тільки зійде на сцену. Ця зустріч генерацій і буде драматургійною основою концертів у Чернівцях. Всі сподіваються на культурний продукт - а це концерти, трансляція, телевізійна версія - і мені видається, що тут не тільки коштів не треба шкодувати, а й серйозно, достойно, всі миром зробити це яскравим і незабутнім явищем... Мені мріється, що буде кілька спеціальних концертів, і в Києві в тому числі, для розминки перед Чернівцями, де виступлять найяскравіші зірки минулих фестивалів", - підкреслив Проскурня.
Він висловив сподівання, що фестиваль, який розпочинається зараз конкурсами в різних обласних центрах, матиме тріумфальне закінчення в Чернівцях у 2019 році, а також буде підтриманий і Міністерством культури, і Українським культурним фондом, і багатьма національними брендами.
Режисер також наголосив на актуальності "Червоної рути" впродовж усіх цих років.
"Актуальність - один з найважливіших елементів фестивалю. Поєднання мови, тематики, змісту пісень з музичною формою в найрізноманітніших жанрах створило актуальну сучасну українську популярну музику. І "Червона рута" відкриває тих, хто мовою, прийнятною для молоді, цю актуальність доносить. Якщо уявити образно, що таке "Червона рута", то це гігантська брила, яка потрапляє у водоймище національне - і не тільки культурне! - і цей удар народжує відцентрові сили, які потім ми відчуваємо у всіх сферах українського життя", - сказав Проскурня.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
