Загрози безпеці України та інших країн Східного партнерства. Чим можна відповісти

Загрози безпеці України та інших країн Східного партнерства. Чим можна відповісти

1841
Ukrinform
16 січня, 10.00 - Загрози безпеці України та інших країн регіону Східного партнерства й можливі відповіді на них.  

Організатор: Благодійний фонд "Ініціатива з дослідження східноєвропейської  безпеки" (East European Security Research Initiative Foundation).

Учасники: Хьюг Мінгареллі - Глава Представництва Європейського Союзу в Україні; Александер Вінніков - голова Представництва, директор  Офісу зв'язку НАТО в Україні; Микола Сунгуровський - директор військових програм  Центру Разумкова; Євген Магда - виконавчий директор Інституту світової політики; Надія Коваль - завідувачка Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України; Віталій Мартинюк - керівник міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія XXI"; Максим Хилько - голова правління БФ "Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки"; Олександр Титарчук - член правління   БФ "Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки".

Коротко. Під час "круглого столу" будуть представлені результати експертного опитування щодо безпеки країн регіону Східного партнерства (СхП).

Питання до обговорення:

-  Загрози та гібридні виклики безпеці України та інших країн регіону Східного партнерства.

- Роль і потенціал НАТО, ЄС, ОБСЄ в посиленні безпеки України та інших країн регіону СхП.

- Адекватність відповіді євроатлантичної спільноти на сучасні загрози.

- Безпекові пріоритети ЄС для Східного партнерства до 2020 р.

- Безпековий потенціал PESCO та нові можливості для України (Permanent Structured Cooperation on security and defence (PESCO) – Постійна структурована співпраця країн ЄС з питань безпеки та оборони).

Робочі мови заходу: українська та англійська.

Підсумкові матеріали:

Відсутність надійних міжнародних механізмів негативно впливають на здатність країн СхП протистояти зовнішнім загрозам - дослідження

Відсутність надійних міжнародних механізмів, гарантій безпеки та високий рівень корупції - чинники, які найбільш негативно впливають на здатність країн "Східного партнерства" протистояти зовнішнім загрозам.

 Про це йдеться у дослідженні благодійного фонду "Ініціатива з дослідження східноєвропейської  безпеки" (East European Security Research Initiative Foundation), презентованого в рамках "круглого столу" в Укрінформі.

"Чинники, які справляють найбільш негативний вплив на здатність країн "Східного партнерства" протистояти зовнішнім загрозам - відсутність  надійних міжнародних механізмів та гарантій безпеки (53% опитнаих) та внутрішні проблеми - внутрішня інституційна слабкість та високий рівень корупції (44%)", - йдеться у дослідженні.

Також експерти вважають негативним чинником і кланово-олігархічну модель держав (32%), слабкість економік (26%) і демократичних інститутів (24%).

Частина експертів - 21% - відзначили проблему наявності "п'ятих колон" та агентів зовнішнього впливу в країнах СхП.

На думку експертів, членство в НАТО (76% експертів) та ЄС (52%) найбільше посилить безпеку країн "Східного партнерства".

Дослідження проводилось у грудні 2017 року методом анкетування 62 експертів аналітичних центрів України, інших держав СхП - Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, а також сусідніх країн Центрально-Східної Європи - Естонії, Литви, Словаччини, Польщі, Угорщини.

Шанси України отримати найближчим часом статус кандидата в НАТО є низькими - опитування

Україна має низькі шанси набути статус кандидата в НАТО в найближчий час.

Про це йдеться у дослідженні благодійного фонду "Ініціатива з дослідження східноєвропейської  безпеки" (East European Security Research Initiative Foundation), презентованого в рамках "круглого столу" в Укрінформі.

"Ймовірність отримання Україною найближчими роками статусу кандидата в члени НАТО вважають високою лише 13% опитаних експертів", - йдеться у дослідженні.

Разом з тим, жоден експерт не обрав опції, що Україна ніколи не стане членом НАТО або ж не потребує такого членства.

Ймовірність отримання Україною найближчими роками статусу основного союзника США поза НАТО опитані експерти також оцінюють доволі скептично - лише 21% вважають таку ймовірність високою, 56% - малою. 

Опитані експерти були єдині у думці, що Україна найближчим часом отримає допомогу летальним озброєнням від США - 66% висловились за таку ймовірність розвитку подій. Лише 6% відповіли, що Україна не отримає такої зброї найближчим часом. 

Дослідження проводилось у грудні 2017 року методом анкетування 62 експертів аналітичних центрів України, інших держав СхП - Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, а також сусідніх країн Центрально-Східної Європи - Естонії, Литви, Словаччини, Польщі, Угорщини.

Безпековий компонент “Східного партнерства” не задовольняє повністю інтереси України — експерт 

Безпекові пріоритети ініціативи ЄС “Східне партнерство” не задовольняють повністю інтереси України, оскільки в цьому форматі співпраці не називається джерело загроз — Росія.

Про це заявив керівник міжнародних програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Віталій Мартинюк під час “круглого столу” в Укрінформі на тему “Загрози безпеці України та інших країн регіону Східного партнерства й можливі відповіді на них”.

“Україна, зважаючи на низький рівень цих безпекових цілей, фактично її виконує. На 50% вже виконала і здатна їх виконати до 2020 року. Але чи задовольняє це інтереси України в безпековій сфері — напевно ні. Адже ні в цьому документі, ні в інших документах щодо Східного партнерства не називається джерело загроз — РФ. І якщо не визначити джерело, то дуже складно вживати заходи з протидії цим загрозам”, - заявив Мартинюк, коментуючи розроблений Євросоюзом  документ “Східне партнерство: 20 очікувань досягнень до 2020 року”.

За його словами, розроблений документ не включає цілі країн-партнерів, а відображає ціль ЄС в цілому - безпека і стабільність на східному кордоні.

Експерт нагадав, що через 7 років від дати започаткування ініціативи “Східне партнерство” Євросоюз нарешті вирішив наповнити цей формат співпраці  конкретним змістом, схваливши  у грудні 2016 року документ “Східне партнерство: 20 очікувань досягнень до 2020 року”, одне з досягнень в якому стосується виключно безпеки. 

 “Початково в цьому документі розділ “Безпека” називався “Стійкість та безпека цивільних осіб”. І лише в переглянутому варіанті у червні 2017 року назвали просто “Безпека” і зробили його, на мій погляд, більш амбітним, оскільки включили також гібридні загрози”, - повідомив Мартинюк, який також є керівником робочої групи Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Водночас, він звернув увагу на те, що Східне партнерство “є такою собі “веселкою” у безпековому сенсі”: “З шести країн Східного партнерства є і країна, яка належить до Союзної держави Росії та Білорусі, є члени ОДКБ, СНД, Євразійського союзу, є країни, які вважаються потенційними кандидатами на вступ до НАТО та країни, які задекларували своє членство у перспективі в Євросоюзі”. Саме тому перед Євросоюзом була нелегка задача, як в одному спільному документі виписати досягнення, які дійсно можна досягти за 4 роки. “Якщо підводити спільний знаменник, то його можна понижувати. І рівень сприйняття загроз, які існують для різних країн Східного партнерства та оцінок у цих країнах, можна понизити. Для України даний документ саме з цієї причини вважається  не надзвичайно амбітним”, - заявив Мартинюк.

Він зазначив, якщо у початковому документі (прийнятому у грудні 2016 року) не було згадки про протидію  гібридним загрозам, то у нинішній редакції (прийнятій у червні 2017 року) вже міститься  відповідний пункт. Між тим, на переконання експерта, ця протидія гібридним загрозам носить “обмежений характер” і акцент в ЄС більше публічно роблять на південному (Північна Африка та Близький Схід), а не на східному напрямку. “Протидія гібридним загрозам носить обмежений характер. І ЄС у вимірі Східного партнерства вбачає її у протидії кіберзагрозам та в посиленні критичної  інфраструктури. Все. Більш нічого в цьому документі про протидію гібридним загрозам не сказано”, - наголосив Мартинюк.

Водночас, керівник міжнародних програм  аналітичного центру “Стратегія ХХІ” зауважив, що співпраця по протидії згаданим гібридним загрозам є важливою для України, “оскільки визначає важливі для нашої держави завдання, а кіберзагрози, напевно, є одними із найбільш небезпечних на даний етап для України”. 

Решта завдань, які визначені в розділі “Безпека” для країн Східного партнерства, стосуються таких сфер, як протидія нелегальній торгівлі зброєю, покращення здатності країн-партнерів протидіяти організованій злочинності, посилена здатність відповідати на регіональні хімічні, біологічні та ядерні інциденти та протидія надзвичайним ситуаціям. Як повідомив експерт, наразі Україна вже фактично виконала пункт щодо протидії організованій злочинності, взаємодіючи з Європолом та Євроюстом. Також відбувається просування по напрямках протидії нелегальній торгівлі зброєю та протидії кіберзлочинності.

“Ще одна сфера, яка все-таки з’явилася в останній редакції — це виключно військова сфера. У військовій сфері ЄС ставить завдання, щоб принаймні три країн Східного партнерства долучилися до місій, операцій ЄС та функціонування бойових тактичних груп (БТГ). Україна вже виконувала це завдання, оскільки брала участь, наприклад, в операції “Аталанта” та долучалася до функціонування БТГ у 2014-2016 роках і запланована її участь 2018 і 2020 роках”, - додав Мартинюк.

Під час прес-конференції також відбулася презентація експертного опитування, проведеного фондом "Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки", участь у якому взяли 62 експерти аналітичних центрів України, інших держав "Східного партнерства", а також сусідніх країн Центрально-Східної Європи. Близько 47% опитаних експертів заявили, що участь у європейські політиці “Східного партнерства” скоріше посилює безпеку країн регіону. 31% експертів вважає, що участь у Східному партнерстві  “в чомусь посилює, а чомусь послаблює” безпеку країн регіону. Ще 23% експертів заявили, що ця участь взагалі не впливає на безпеку.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-