Регіональний вимір проєвропейських реформ. Свобода пересування та протидія дискримінації
Організатор: ГО "Європа без бар'єрів".
Учасники: Ольга Стефанішина - Директор Урядового Офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Аксана Філіпішина - Представник Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності; Андрій Демченко - начальник відділу взаємодії зі ЗМІ Адміністрації Державної прикордонної служби; Віталій Жугай - Адміністративний директор, Центр демократії та верховенства права; Сергій Гунько - завідувач сектору зв’язків з громадськістю та ЗМІ ДМС України; Сергій Саєнко - заступник директора департаменту – начальник відділу Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України; Анастасія Дєєва - заступник міністра внутрішніх справ з питань європейської інтеграції; Ірина Сушко - виконавчий директор ГО "Європа без бар’єрів"; Катерина Кульчицька - аналітик ГО "Європа без бар’єрів"; Оксана Яцюк - ГО "Креатив", Вінницька область; Андрій Крижевський - ГО "Центр стратегічного партнерства", Закарпатська область; Уляна Сидор - ГО "Центр муніципального розвитку – ресурсний центр", Івано-Франківська область; Христина Кіт - ГО "Центр "Жіночі перспективи", Львівська область; Тетяна Кривошея - ГО "Сприяння міжкультурному співробітництву", Одеська область; Наталія Богренцова - ГО "ХОЦ Успішна жінка", Херсонська область; Іван Омелян - регіональний координатор Реанімаційного пакету реформ, Київ; Бенедикт Германн - Представництво Європейського Союзу; Надія Ковальчук - Центр демократії та верховенства права.
Підсумкові матеріали:
Протидія дискримінації залишається найслабшою з "безвізових" реформ на місцевому рівні - дослідження
Блок "протидія дискримінації" і далі є каменем спотикання в пакеті "безвізових" реформ в Україні на місцевому рівні.
На цьому наголосила виконавчий директор ГО "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко під час презентації в Укрінформі аналітичного звіту "Аудит реформ у регіонах: громадський аналіз змін після візової лібералізації".
"У фокусі дослідження знаходяться чотири напрямки, які були започатковані в рамках візової лібералізації - це сфери ідентифікаційних документів, управління кордонами та міграцією та протидії дискримінації у шести областях України. Свого часу, коли Україна ще виконувала завдання в рамках процесу візової лібералізації, саме блок "протидії дискримінації" виявився каменем спотикання для того, щоб ми могли успішно продемонструвати прогрес. Спочатку чомусь вважалося, що в нас усе гаразд із правами людини, з їх захистом, бо протидія дискримінації - лише одна зі складових цього блоку. І, на жаль, існувало стереотипне уявлення про те, що нема в Україні дискримінації, або що це щось вторинне, і є набагато актуальніші проблеми. Тому, коли довелося виконувати завдання, особливо такі чутливі, які стосуються захисту прав, наприклад, ЛГБТ-груп або інших чутливих груп населення, то виявилося, що у нас попереду було дуже багато роботи. І ця робота залишається і надалі", - зазначила Сушко.
Вона також підкреслила, що результати аудиту реформ - це перша комплексна оцінка виконання на місцевому рівні завдань, поставлених Європейським Союзом перед Україною під час безвізового діалогу.
"Ми, як громадська організація, з 2010-го по 2017 рік здійснювали незалежний моніторинг того, як уряд України виконував завдання, технічні критерії, передбачені Планом дій з візової лібералізації, а коли цей План закінчився, з'явилась можливість продовжити ці реформи вже в рамках Угоди про асоціацію. І ми сьогодні говоримо про те, що ці результати є особливими, ексклюзивними ще й через те, що ми працювали разом з потужною командою проекту, яка складається не лише з працівників, експертів ГО "Європа без бар’єрів", але й партнерів із 6 регіонів України, які разом із зовнішніми залученими експертами допомогли нам на місцях зібрати дані про зміни, які відбулися після того, як безвізовий режим став реальністю", - сказала Сушко.
Водночас вона нагадала, що і громадянське суспільство, і різні майданчики на рівні ЄС мали побоювання, що після отримання Україною безвізового режиму наш уряд може втратити мотивацію і відбудеться певне "провисання" в темпі проведення реформ.
"Йшлося про певні запобіжники на випадок, якщо Україна не дотримуватиметься певних критеріїв, а громадяни України зловживатимуть безвізовим режимом, - тобто щоб ЄС змогла застосувати так званий механізм призупинення. В рамках цього механізму були розроблені дуже чіткі критерії, які стосуються питань міграційних і безпекових ризиків або викликів. Але при цьому особливу увагу було зосереджено також і на питанні тих реформ, які були розпочаті в рамках візової лібералізації... Тому для нас важливо, чи змінився темпоритм реформ, що потрібно робити владі далі для того, щоб було сформовано запит в першу чергу громадян на продовження цих реформ, в чому ми бачимо прогрес, в чому недоліки і яким чином їх можна скоригувати для того, щоб ми продемонстрували, зафіксували невідворотний рух позитивних змін", - підкреслила директор ГО "Європа без бар’єрів".
Вона уточнила, що дослідження містить зріз того, що відбувається на місцях у цих чотирьох сферах, - "де більше прогресу, де менше", а також аналіз, чому так сталося, і головне - рекомендації, які були напрацьовані на місцях представниками влади, громадськими активістами та експертами.
Дослідження проводилося у липні-серпні 2017 року у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській і Херсонській областях. Воно виконувалося через звернення - було надіслано більше 500 запитів - до органів місцевої влади. Було опрацьовано більше 1000 інформаційних відповідей.
Реформи з протидії дискримінації пробуксовують через необізнаність або незацікавленість влади на місцях - дослідження
Найслабше з "безвізових" реформ на місцях імплементуються реформи у сфері протидії дискримінації, і це відбувається через недостатню обізнаність влади з Планом заходів із реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.
Таке переконання висловила аналітик ГО "Європа без бар’єрів" Катерина Кульчицька під час презентації в Укрінформі аналітичного звіту "Аудит реформ у регіонах: громадський аналіз змін після візової лібералізації".
"Найскладніший блок "Протидія дискримінації" з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. Ми виявили, що досліджувані шість областей або на середньому рівні, або нижче середнього, або навіть на низькому. Так відбувається тому, що представники органів влади недостатньо обізнані про те, що такий План заходів і Національна стратегія у сфері прав людини існують. Також низький рівень зацікавленості в реалізації цієї стратегії. Навіть якщо представники знали про ці завдання, вони дуже неохоче або повільно рухались у напрямку їх реалізації", - сказала Кульчицька.
Вона уточнила, що йдеться, зокрема, про запровадження на місцях центрів для жінок, що постраждали від гендерного насильства. Практично в усіх досліджених областях такі центри не передбачаються. Хоч у Херсонській області він планується, але це під питанням через те, що місцеві органи влади в цьому не зацікавлені.
За її словами, практично в кожному регіоні є обласна або районна програма, яка так чи інакше зачіпає питання протидії дискримінації, але випадки, коли на неї виділяються кошти, поодинокі. І часто вона підміняється програмою з протидії торгівлі людьми.
"На жаль, у більшості областей, де ми проводили дослідження, представники правозахисних, громадських організацій засвідчували, що кількість випадків дискримінації не зменшується або вони стають більш прихованими. На жаль, не в усіх областях представники ЛГБТ-спільноти мають можливість проводити публічні заходи, в першу чергу через питання безпеки", - зазначила Кульчицька.
Дослідження проводилося у липні-серпні 2017 року у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській і Херсонській областях. Сферою дослідження була імплементація чотирьох блоків реформ, структурованих за зразком Плану дій з візової лібералізації (ідентифікаційні документи, управління кордонами, управління міграцією, протидія дискримінації). Воно виконувалося через звернення з запитами до органів місцевої влади на рівні області, міста та району, спостереження ситуації, вибіркове інтерв’ювання громадян, посадовців, активістів, моніторинг медіа. Всього було оброблено близько 1000 інформаційних запитів. Польовий етап "Аудиту реформ" було проведено протягом липня-серпня 2017 року.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
