Права незрячих українців. Як живуть і працевлаштовуються  люди з вадами зору?

Права незрячих українців. Як живуть і працевлаштовуються люди з вадами зору?

887
Ukrinform
10 листопада, 10.00 - Незрячі в Україні: рівні права та можливості в життєдіяльності та професійній сфері.

Організатор: ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» (ГО ВГО ВППІ).

Учасники: Володимир Петровський - голова ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів»;  Сергій  Болтівець - доктор психологічних наук, професор;  Сергій  Кириченко - юрист, адвокат, голова Дніпропетровської обласної організації ВГО ВППІ. 

Питання до розгляду:

-Чи забезпечує рівень соціального захисту рівні права і можливості для інвалідів зору? 

-Права інвалідизованих громадян - права людини: реальна державна підтримка професійної і наукової діяльності економічно активних людей з інвалідністю. 

-Законодавче встановлення соціальних гарантій громадянам, які власною працею відновлюють (компенсують) втрачену функцію організму інвалідизованого фахівця. 

-Дискримінаційний характер чинного податкового законодавства стосовно діяльності інвалідизованих адвокатів та інших самозайнятих фахівців з тяжкими формами інвалідності. 

-Актуальні питання забезпечення людей з інвалідністю, які здійснюють професійну діяльність, засобами та умовами компенсування втрачених або пошкоджених функцій організму людини. 

Підсумкові матеріали:

Держава має звернути увагу на створенні адекватних умов для роботи фахівців з інвалідністю

Держава повинна вийти за межі надання виключно матеріального забезпечення людям з фізичними вадами, і зокрема людям з вадами зору, і спрямувати зусилля на забезпечення умов для праці людям з інвалідністю, які можуть здійснювати професійну діяльність.   

Про це на прес-конференції з нагоди Міжнародного дня незрячих людей сказав голова ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимир Петровський.

«Соціальний захист інвалідів в Україні має характер матеріального забезпечення, а не економічної підтримки. Далеко не кожен з людей з інвалідністю може здійснювати професійну чи наукову діяльність і основна їх маса потребує підтримки держави і суспільства в аспекті матеріального забезпечення, психологічної реабілітації , соціальної підтримки. Однак серед  усіх людей з інвалідністю є і ті,  які економічно активні , можуть і хочуть здійснювати економічну діяльність і самотужки вимушені вирішувати всі питання пов'язані з цим», - сказав Володимир Петровський.

Зокрема люди з вадами зору здійснюють професійну діяльність в досить широкому спектрі - це і наукова  і освітня діяльність, і робота в сфері надання послуг різного спрямування  та виробництва.

Так, за словам учасників прес-конференції, проблеми, які виникають у економічно активних людей з вадами зору, які фізично спроможні та прагнуть  реалізувати себе професійно, полягають в забезпеченні їх професійної діяльності.

Конституцією України та законодавством права на це гарантовані, але зазвичай при реалізації норм законів, люди з вадами зору  зтикаються з проблемами, які вирішити самостійно не можуть. До того ж ці права надаються в рамках реабілітації людини з різними фізичними вадами, а подальша їх підтримка, за умови, що вони прагнуть вести активне соціальне та економічне життя, ускладнена.  

 «Постаючи перед людьми з інвалідністю досить чисельні проблеми  забезпечення своєї діяльності в межах чинного законодавча, яким регулюється соціальний захист, ми не можемо вийти за межі реабілітації.  А всі питання вирішуються саме в межах питань реабілітації, і лише ті люди з інвалідністю, які за рахунок підтримки близьких здійснюють ту  чи іншу діяльність, вирішують ці проблем з огляду на свої можливості, які вони створили власними зусиллями, за допомоги тих, хто є поруч і готов й відгукнутися на проблему фахівця з інвалідністю - професійну діяльність. ... Забезпечення їх всіма умовами не реабілітаційними, а на рівні забезпечення професійної діяльності, наукової діяльності, не в змозі вийти за межі соціальних програм взагалі для людей з інвалідністю», - сказав на прес-конференції  юрист, адвокат, голова Дніпропетровської обласної організації ВГО ВППІ. Сергій  Кириченко.

Як приклад такого забезпечення чи підтримки  доцент кафедри тифлопедагогіки педуніверистету ім. Драгоманова Юрій Войтюк навів роботу науковців, викладачів та вчителів з порушеннями зору, коли для провадження професійної діяльності людям з вадами зору потрібно створити принаймні умови роботи, які відповідають правилам безпеки. Це ж стосується і матеріально технічного  забезпечення  роботи такого фахівця, а також і можливостей для того, щоб студенти з різним порушеннями могли адекватно включитися в навчальний процес. 

«Не реалізуються  можливості незрячого фахівця в повній мірі. Є обов'язкова складова, і держава задекларувала ії в Конституції, законах, законі про освіту , але в дійсності, коли людина приходить на робоче місце, у фахівця з вадами  зору починаються проблеми нездоланого характеру, перш за все в організації робочого місця. ...    Здавалося б які проблеми можуть бути  у викладачі в школі чи у вузі? З одного боку маєш знання - йди до дошки, але фахівець не може писати крейдою, потрібні новітні технічні засоби, комп'ютерні технології, щоб проілюструвати знання. Але в аудиторії можуть сидіти студенти, які також потребують спеціального супроводу, і тут виникає подвійна проблема», - сказав Юрій Войтюк. 

Також, за словам експертів потрібне встановити на законодавчому рівні соціальні гарантії для тих осіб, які супроводжують професійну діяльність осіб з інвалідністю. 

"Зіштовхуємося  з такою проблематикою - за чий рахунок працює ця людина (яка компенсує фізичні обмеження фахівця, наприклад, допомагає юристам  вадами зору  у вивченні матеріалів  судових справ тощо), яким чином вона забезпечна? Якщо вона додатково працю на своїй роботі, то чи може вона тоді сприяти професійній роботі фахівцеві з інвалідністю? Саме ці люди  у здійснені професійної діяльності  адвоката, науковця, підприємця, чи іншої людини яка займається фаховою діяльність, не є забезпеченими соціальними гарантіями. ... Тут потрібно вирішувати питання в інших межах, ніж це зроблено в соціальній чи фізичній реабілітації.  Законом ця категорія людей взагалі не врахована", - наголосив Кириченко.

Крім того, за словами експертів, при здійсненні професійної діяльності незрячих фахівців також простежується дискримінація в частині оподаткування тих, хто провадить незалежну професійну діяльність, наприклад, адвокати вз вадами зору. 

"Закон про єдиний соціальний внесок передбачає в своїй 4 статі перелік людей, які здіснюють незалежну професійну діяльність, серед них є і адвокати, які повинні зареєструватися як самозайняті особи в податкових органах, і сплачувати податок. Незрячому фахівцю потрібно врахувати де, звідки і яким чином він буде здійснювати таку діяльність, щоб сплачувати єдиний соціальний внесок, якщо у нього  немає клієнта, оскільки незрячому досить складно напрацювати клієнтську базу. Доведеться сплатити цей соціальний внесок з соціальної гарантії, яку забезпечила держава - пенсії, соціальної допомоги, пенсії по втраті годувальника тощо", - зазначив Кириченко.

За словами фахівця, ця проблема та низка інших, в перспективі може призвести до того, що люди з вадами зору та іншим обмеженнями фізичних можливостей, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть втратити роботу. 

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-