Чотири кроки для здобуття середньої освіти в Україні. Як забезпечуватимуть рівний доступ до неї громадянам Криму та Донбасу?

Організатор: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; ГО "Фонд "Відкрита політика".

Учасники: Юсуф Куркчі - Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Ірина Жданова - керівник ГО "Фонд "Відкрита політика", кандидат історичних наук; Юрій Рашкевич - заступник міністра освіти і науки України; Світлана Кретович - завідувач Сектору переміщених ВНЗ Міністерства освіти і науки України; Наталія Кияк - керівник освітніх програм в ЮНІСЕФ України; Маріанна Шмукі - координатор Кластеру з питань освіти України.

Коротко. Учасники прес-конференції повідомлять про результати вступної кампанії-2017 для абітурієнтів з Криму та Донбасу. Крім того, йтиметься про інструменти забезпечення рівного доступу до якісної освіти та отримання документів про освіту державного зразка дітям з тимчасово непідконтрольних Уряду України територій Луганської і Донецької областей, "сірої зони" та територій тимчасово окупованого Криму, про інформаційну кампанію на підтримку роботи Освітніх Центрів "Донбас-Україна" та "Крим-Україна".

Під час  прес-конференції будуть  презентовані нові інформаційні продукти (листівки, постери, відеоінструкція) щодо можливості здобуття середньої освіти для школярів з Луганської і Донецької областей та Криму - "4 кроки для здобуття середньої освіти в Україні".

Підсумкові матеріали:

Треба внести зміни до закону про вищу освіту, аби відкрити "нульові" курси для абітурієнтів з Криму та Донбасу - Жданова

Верховній Раді варто ухвалити законопроект про внесення змін до Закону про вищу освіту, що дозволить відкривати у вишах підготовчі відділення, на яких абітурієнти з окупованих Криму та Донбасу вивчатимуть українську мову та історію.

Про це на прес-конференції в Укрінформі сказала керівник ГО "Фонд "Відкрита політика", кандидат історичних наук Ірина Жданова.

«На моє глибоке переконання, залишається дуже великим бар’єром українська мова та історія України. Це ті перешкоди, які багато абітурієнтів не можуть подолати. Тому нашою наступною ініціативою є новий закон про внесення змін до закону про вищу освіту щодо відкриття підготовчих відділень за рахунок держзамовлення», - сказала Жданова.

На її думку, вступ на підготовчі відділення має бути за спрощеною та гнучкою процедурою. Абітурієнтам з неконтрольованих територій не обов'язково здавати ДПА з української мови та історії України, проте протягом навчального року на «нульовому» курсі вони мають інтенсивно вивчати ці предмети і наступного року за результатами іспитів вступати на перший курс.

Законопроект про внесення змін до Закону про вищу освіту, ініційований Фондом «Відкрита політика» за підтримки Міністерства освіти та міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб уже готовий. На засіданні профільного урядового комітету він отримав підтримку.

Цьогоріч кількість вступників через освітні центри «Донбас-Україна»  збільшилася на 1% - Рашкевич

За підсумками вступної кампанії для абітурієнтів з тимчасово неконтрольованих територій Луганської, Донецької областей та окупованого Криму до українських вишів вступило у півтора рази більше абітурієнтів, ніж торік.

Про це на прес-конференції в Укрінформі 19 жовтня сказав заступник міністра освіти та науки Юрій Рашкевич, повідомляє кореспондент агентства.

"До освітніх центрів "Донбас-Україна" звернулося за консультаціями майже 4 тисячі осіб. За результатами цих консультацій і вступних випробувань в цьому році було зараховано 1346 осіб на різні форми навчання: стаціонарну, заочну, як на контракт, так і за кошти держбюджету. Це невелика цифра, але у порівнянні з 2016 роком це збільшення понад у 1,5 рази. У 2016 році ми мали 855 осіб. Це видиме збільшення», - сказав Рашкевич.

За його словами, найбільше вступників з неконтрольованих територій Донбасу вступили через освітні центри до Луганського національного унівреситету - 224 особи, Східноукраїнського університету ім. Даля - 154 особи, Луганського національного аграрного університету, який переміщено у Харків, -  106 осіб, Донецького національного технічного університету в Покровську - 96 осіб, Таврійського національного університету, що базується в Києві, -  83 особи. 

Приблизно така ж динаміка спостерігається за результатами  вступу абітурієнтів з Криму через освітні центри "Крим-Україна".

 "Консультації були надані понад 1000 особам, вступило в цьому  році 204 особи. Це менше, ніж ми очікували, але порівняно з 153 особами в 2016 році, невелике, але збільшення ми маємо", - сказав Рашкевич. 

Найбільш популярними вишами у кримчан стали Київський національний економічний університет ім. Гетьмана - 31 особа,  і Таврійський національний університет ім. Вернадського - 67 осіб. 

Заступник міністра повідомив, що серед причин, як стримують абітурієнтів з Донбасу та Криму вступати до  українських університетів, є декілька факторів: антиукраїнська кампанія, яку ведуть на тимчасово окупованих територіях, що спотворює інформацію про вступ, а також фінансові причини, проблеми з перетинанням лінії розмежування.

У 2017 році працювало 35 освітніх центрів «Крим-Україна», які створені на базі ВНЗ у Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Львові, Миколаєві, Харкові, Херсоні, Одесі і Запоріжжі. 

Освітні центри «Донбас-Україна» створені на базі переміщених ВНЗ, а також тих вишів, що розташовані на території Луганської та Донецької областей, де здійснює повноваження військово-цивільна адміністрація. Це вищі навчальні заклади у Києві, Бахмуті, Вінниці, Дніпрі, Краматорську, Кремінній, Кривому Розі, Костянтинівці, Покровську,  Лисичанську, Маріуполі, Рубіжному, Сєверодонецьку, Сумах, Слов'янську, Харкові і Торецьк. Також у 2017 року у низці внз південних областей була виділена окрема квота на зарахування студентів з тимчасово окупованих територій. 

Освітні центри розпочали свою роботу 19 червня і працювали до 30 вересня. Абітурієнти могли вступати за декількома схемами: при наявності довідки про складання одного іспиту, на основі трьох іспитів при наявності атестату чи свідоцтва про середню освіту, а також на основі ЗНО при наявності всіх необхідних документів. 

Як зазначила на прес-конференції керівник ГО Фонд "Відкрита політика" Ірина Жданова, проблема полягає також і в тому, що у дітей з непідконтрольних територій немає свідоцтв про середню освіту державного зразка. 

"Якщо говорити про статистику щодо тих, хто потребує освіти і отримання документів про освіту державного зразка, то за даними ООН, опублікованих в плані гуманітарних потреб, 55 тисяч дітей з тимчасово непідконтрольних територій України потребують документів про освіту державного зразка, маються на увазі атестат і свідоцтво про закінчення 9 класу", - сказала Жданова.

За її словами, є дві процедури отримання таких документів: звичайна і спрощена.

Звичайна процедура передбачає навчання дистанційно або екстернатом, перебуваючи  за лінією розмежування. Жданова додала, що кількість таких дітей зараз різко зростає: у 2016-2017 році таких дітей в Луганській та Донецькій областях було понад 3 тисячі.

Спрощена процедура полягає в тому, що через освітні центри "Крим-Україна" та "Донбас-Україна", на підставі тимчасових довідок можна отримати документи державного зразка про середню освіту. 

У МінТОТ обіцяють зробити зручнішим перетин адмінмежі з тимчасово окупованими територіями до початку вступної кампанії-2018

В української влади є чітке розуміння щодо необхідності пошуку та встановлення для абітурієнтів з Донбасу та Криму оптимального варіанту порядку перетину адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями.

Про це перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі сказав на прес-конференції в Укрінформі.

«Розуміння того, що це потрібно робити дуже оперативно у всіх наших партнерів є, як у державних органах, так і недержавних. Тому, я думаю, що більш практичний та зручний варіант буде зроблений», - сказав Куркчі.

За його словами, нині ситуація складається так, що людина з українськими документами має можливість потрапити на контрольовану нашою владою територію, але здійснити перетин межі в інший бік складно. Тому зараз завданням є зробити, аби наші співвітчизники з Донбасу та Криму, які планують поїздку на материк, мали можливість оперативно здати необхідні для отримання цих документів папери і в ті строки, які для себе визначили, отримали українські документи та можливість вчасно повернутися додому.

«На жаль, деякі наші ініціативи зіштовхуються із низкою проблем. Зокрема, у держпідприємстві, яке виготовляє закордонні паспорти, черга у понад 56 тисяч громадян. Тобто, при ініціюванні якихось пільгових моментів ми зобов’язані  враховувати інтереси цих наших співвітчизників», - додав перший заступник міністр.

У свою чергу, керівник ГО "Фонд "Відкрита політика", кандидат історичних наук Ірина Жданова зазначила, що у ході вступної кампанії 2017 року до організації зверталися кримчани з подібними питаннями. «Цього року багатьом виповнюється 16 та 18 років серед тих, хто з початку окупації не зміг отримати український паспорт, і коли вони перетинають адмінкордон з Кримом, це порушує загальне правило», - сказала вона.

Жданова наголосила, що фонд звертався з проханням врегулювати цю проблему до влади, але тут необхідне внесення змін до українського законодавства. Тому поки що було досягнуто певних домовленостей з представником Президента України на півострові і з Державною прикордонною службою  про створення робочої групи, що опікуватиметься цим питанням, окремо зроблено додаткові роз'яснення щодо процедури перетину межі.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк