Справа «26 лютого»: технологія фабрикування та політичні переслідування

Справа «26 лютого»: технологія фабрикування та політичні переслідування

4531
Ukrinform
24 лютого о 12.00 відбулася прес-конференція на тему: "Справа «26 лютого»: технологія фабрикування та політичні переслідування. Реконструкція подій та погляд міжнародних експертів". (Зала 2)

Організатори:  Міністерство інформаційної політики України, Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Учасники: Рефат Чубаров - народний депутат України, Голова Меджлісу кримськотатарського народу; Георгій Логвінський - народний депутат України;  Юлія Каздобіна - радник Міністра інформаційної політики України з питань Криму; Ольга Саломатова - експерт Гельсінського фонду з прав людини (Польща); Сергій Остаф - експерт ОБСЄ, експерт ресурсного центру з прав людини CReDO (Молдова); Олег  Хорсуненко - заступник прокурора Автономної Республіки Крим.

Коротко. Під час заходу було представлено результат дослідження подій 26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим, проведеного українськими правозахисниками із залученням міжнародних експертів за підтримки Української гельсинської спілки з прав людини.

Підсумкові матеріали:

Події 26 лютого в Криму не мали ознак масових безпорядків - експерти

Події, що відбувалися в Сімферополі 26 лютого 2014 року біля стін парламенту Автономної Республіки Крим, мали мирний характер і не мали ознак масових безпорядків.

Про це на прес-конференції в Укрінформі заявила експерт Гельсінського фонду з прав людини в Польщі Ольга Саломатова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Відповідаючи на ключове питання, на якому базується обвинувачення, чи мали безпорядки 26 лютого масовий характер, ми дійшли висновку всією міжнародною групою, що в цілому зібрання мали мирний характер. Це аргументується тим, що відсутні якісь докази того, що готуючи мітинги, організатори переслідували насильницькі цілі", - пояснила Саломатова.

Вона уточнила, що вказані у звіті "ключові постаті" мітингів не закликали людей до  насильницьких дій.

"Таким чином, реконструкція дій і детальний правовий аналіз дають підстави говорити, що те, що відбувалося 26 лютого, не мало ознак масових безпорядків", - вважає експерт.

За її словами, організатори обох мітингів постійно нагадували учасникам про те, що необхідно дотримуватися порядку і закликали до спокою.

"Однак таких закликів, на жаль, у доступних нам джерелах ми не побачили з боку правоохоронних органів України. Це одна з проблем, яку ми відразу ж зафіксували", - наголосила експерт.

За її словами, правоохоронні органи на мітингах 26 лютого не виконали зобов'язань щодо організації безпеки громадян.

"Важливий аспект, на який треба звернути увагу, - це дії правоохоронних органів і позитивне зобов'язання держави, яке вони повинні були організовувати з забезпечення безпечного проведення тих демонстрацій, які ми спостерігали 26 лютого. І тут можна з упевненістю сказати, що позитивні зобов'язання виконані не були", - наголосила експерт.

Вона зауважила, що згідно з документами, для проведення масових заходів, в яких була попередньо заявлена участь щонайменше 14 тисяч осіб, був притягнутий лише 551 співробітник МВС.

"Співвідношення абсолютно не пропорційні", - наголосила Саломатова.

Крім того, повідомила вона, з відео і фотодокументів, а також інших матеріалів справи було видно, що "розпалювалися емоції і виникали окремі локальні сутички, коли міліція покидала місце подій, прибирала кордон між двома демонстраціями".

"Більше того, видно, що функції міліції і правоохоронних органів фактично з початку демонстрації бере на себе народне ополчення, яке не має для цього ніяких повноважень і є на той момент парамілітарним утворенням. Єдине, що вони могли робити - це виступати охороною у проросійського мітингу", - резюмувала експерт.

За словами її колеги, експерта ОБСЄ і ресурсного центру з прав людини CReDO (Молдова) Сергія Остафа, група фахівців-експертів з Білорусі, Молдови, Польщі, Росії та України більше року працювала над складанням реконструкції кримських подій 26 лютого 2014 року.

"Були використані джерела публічних засобів інформації, зйомки, фотографії, розповіді очевидців. Проаналізовані 16 годин відеоінформації, десятки тисяч фото", - повідомив  Остаф.

При цьому кожна ключова подія підтверджується кількома джерелами, а висновки, які зроблені експертною групою, підтверджувалися всіма членами групи.

Експерти виходили з досвіду роботи в алогічних ситуаціях, які мали місце під час масових демонстрацій у Росії, Вірменії, Білорусі і Молдові.

Перше питання, на яке вони хотіли дати відповідь і отримати чіткий висновок - чи носили події 26 лютого характер масових безпорядків і чи можна в цій сиуации пред'являти обвинувачення учасникам мітингу. Друге важливе питання - в якій мірі правоохоронні органи України забезпечили порядок та виконання своїх обов'язків перед громадянами, а також чи має РФ право розслідувати ті події, які відбувалися 26 лютого 2014 року в Криму, який знаходився в той момент в юрисдикції України.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого в Криму пройшов багатотисячний мітинг біля стін Верховної Ради АРК, в якому взяли участь проукраїнські активісти, які виступали за цілісність України, і представники партії "Русское единство", очолюваної нинішнім "главою" Криму Сергієм Аксьоновим. Цього дня Верховна Рада АРК так і не змогла прийняти рішення за статус "російського Криму". Наступного дня, 27 лютого, російські військові захопили всі будівлі органів української влади в Криму, піднявши над ними російські прапори, а також заблокували українські військові частки. "Суд" окупаційної влади Криму розслідує справу "26 лютого", в рамках якої висуває обвинувачення в організації масових безпорядків під час мітингу Ахтему Чийгозу. Крім нього у справі "26 лютого" заарештовані Алі Асанов і Мустафа Дегерменджи. "Справа Чийгоза" розглядається в рамках окремого провадження.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-