Публічна дипломатія як ключовий інструмент для захисту прав людини в Криму
Організатор: Міністерство інформаційної політики України.
Учасники: Еміне Джапарова - Перший заступник Міністра інформаційної політики України; Барієв Ескендер - член Меджлісу кримськотатарського народу, голова ГО "Кримськотатарський ресурсний центр".
Підсумкові матеріали:
Перемога України в спорі за "скіфське золото" стала можливою завдяки її політичної позиції - Джапарова
Україна отримала перемогу в судовому спорі по справі "скіфського золота" завдяки своїй політичній позиції.
Про це на прес-конференції в Укрінформі заявила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ця перемога стала можливою завдяки тому, що Україна в останню мить заявила, передусім, про свою політичну позицію", - сказала Джапарова.
За її словами, на Окружному суді в Амстердамі позиція відповідальності України за культурну спадщину країни протистояла емоційним заявам кримської сторони про свою невинність і непричетність до окупації Криму.
Як відзначила Джапарова, яка була присутньою на суді в жовтні цього року, делегація України обіцяла, що колекція артефактів повернеться до Криму, як тільки "колективний Путін" залишить окупований півострів.
"Ми просили суд підтримати Україну і дозволити нам виконати свій прямий обов‘язок - зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь українських громадян і обіцяли повернути ці цінності до Криму відразу, як тільки Путін залишить Крим, мається на увазі колективний Путін", - сказала вона.
Вона уточнила, що "якщо впродовж трьох місяців кримські музеї не подаватимуть апеляцію, то ці артефакти повинні будуть повернутися в Україну".
Як повідомляв Укрінформ, окружний суд Амстердама, що засідав сьогодні, ухвалив рішення про те, що експонати виставки "Крим: скарби і таємниці Чорного моря" будуть повернені Україні, а не кримським музеям.
Кримськотатарський ресурсний центр почав відбір в "Академію народної дипломатії"
Кримськотатарський ресурсний центр оголосив про початок набору в "Академію народної дипломатії кримськотатарського народу". Проект у рамках допомоги корінному народу, який не має своєї державності, було представлено рік тому, а сьогодні вже почалася його реалізація.
Про це в середу на прес-конференції в Укрінформі заявив член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Ескендер Барієв, повідомляє кореспондент агентства.
"Кримськотатарський ресурсний центр розробив програму із захисту прав людини в Криму через стійкий розвиток народної дипломатії. Одним з її напрямів є проект "Академія публічної дипломатії" і від сьогодні ми запрошуємо всіх, хто бажає взяти в ньому участь", - повідомив Барієв.
За його словами, в Академію публічної дипломатії пройде відбір групи з 20 осіб, які як народні дипломати озвучуватимуть проблеми Криму, кримських татар і України на різних міжнародних майданчиках.
Група пройде навчання за спеціальною програмою, в якій задіяні експерти-міжнародники.
"Це буде серія триденних семінарів, куди будуть залучені міжнародні експерти, працівники МЗС, Міністерства інформаційної політики, експерти з публічному виступу. Так, ми готуватимемо народних дипломатів, які матимуть уявлення про те, як працювати в міжнародних організаціях і структурах, вчитимуться будувати свій виступ, грамотно писати заяви і скарги в такі організації як ООН і ОБСЄ, завдяки чому вони зможуть більше інформації давати про проблеми, пов'язані з Кримом і кримськими татарами", - розповів Барієв.
Крім того, залежно від знання мов тими, хто навчається, за кожним учасником групи буде закріплено "географічне поле" і сформовані напрями роботи по країнах, з якими народні дипломати налагоджуватимуть співпрацю через політиків, діячів культури і різних публічних осіб.
"Займатимемося пошуком друзів України, Криму і кримських татар", - зазначив Барієв.
За словами глави КРЦ, дипломати з народу братимуть участь у заходах, що проводяться у рамках ОБСЄ, ООН, а також стажуватимуться в міжнародних організаціях, щоб "отримувати досвід в інтересах Криму, кримських татар і України".
Організатори навчання обіцяють насичену програму навчання за темами від структури міжнародних організацій до протоколу ведення переговорів. Від майбутніх учасників проекту, незалежно від національності і місця проживання, але вік яких не може бути менше 20 років, потрібен інтерес до проблем Криму і кримських татар, знання мови ООН, крім російської, і вміння написати мотиваційний лист, що додається до анкети.
Заявки на участь у навчанні чекають до 15 січня 2017 року, резюмував Барієв.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк