Коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?

Коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?

Укрінформ
14 вересня о 13.00 відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Проблеми ефективності правоохоронних органів: коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?". (Зала 2)

Організатор: Ініціативна група по створенню партії "Хвиля".

Учасники: Давід Сакварелідзе, екс-заступник генерального прокурора України; Віталій Касько, екс-заступник генерального прокурора України; Віктор Чумак, народний депутат України; Сергій Деркач, спеціаліст з питань боротьби з корупцією, Консультативна місія ЄС в Україні; Клеменс Мюллер, Старший радник з питань боротьби з корупцією, Консультативна місія ЄС в Україні; Андрій Боровик, експерт Transparency International; Євген Черняк, експерт Transparency International; Володимир Козленко, голова ГО "Нова країна"; Денис Бігус, журналіст; Андрій Слюсар, виконавчий директор ГО "Платформа спільних дій"; Роман Бочкала, експерт "STOP корупції"; Андрій Круглашов, кандидат політичних наук, керівник руху "Чесно"; Олексій Гриценко, голова ВО "АвтоМайдан"; Михайло Жернаков, експерт РПР; Олекса Шалайський, журналіст "Наші Гроші"; Ольга Зеленяк, експерт з питань тендерів, відділ боротьби з корупцію ЕЙДОС; Богдан Буткевич, оглядач журналу "Український тиждень"; Кирил Єсін, менеджер проекту Corrupt UA; Марія Стогова, керівник сектору боротьби проти корупції Представництва Європейського Союзу в Україні.

Довідково. Спікери розказали про основні проблеми в роботі правоохоронних органів та запропонували план конкретних дій, для збільшення ефективності їх роботи. Крім того, експерти представили законодавчі ініціативи, направлені на розширення інструментарію правоохоронних органів в боротьбі з корупцією.

Підсумкові матеріали:

Боротьба з корупцією не призводить до реальних наслідків через практику політичних призначень в правоохоронні органи - експерти

Результати боротьби з корупцією  в Україні невтішні - жодного топ-корупціонера не притягнуто до відповідальності.

Про це сказав на засіданні круглого столу в Укрінформі на тему: "Проблеми ефективності правоохоронних органів: коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?" член Ініціативної групи по створенню партії "Хвиля", екс-заступник  генерального прокурора України Віталій Касько.

"Жоден топ-корупціонер не притягнений до відповідальності. Багато показових затримань, багато активної діяльності, яка демонструється у ЗМІ, яка не завершуються фінальним рішенням - реальним відбуттям ними покарання у вигляді позбавлення волі", - сказав Касько.

За його словами,  затримують того, кого дозволити затримати, хто не є частиною владної системи. "Ми бачимо що за хабарі у 500 доларів затримають судів районних судів,  працівників сільрад. Проте загальна ситуація з корупцією жодним чином не змінюється", - наголосив Касько.

На його переконання, щоб корупціонер не вчиняв корупційні дії, треба позбавляти його майна, яке було здобуто внаслідок корупції, і цей елемент більш важливий навіть ніж реальний вирок.

Касько зазначив, що боротьба з корупцією не призводить до реальних, бо в країні залишається практика політичних, а не професійних призначень на ключові посади у правоохоронних органах, зокрема, Генпрокуратуру.

Ще одна причина - це відсутність мотивації виконувати свою роботу чесно. Зарплати, зокрема, у Генпрокуратурі не заохочують до досягнення результатів , які потрібні суспільстві, адже середня зарплата працівника прокуратури - 200 доларів.

У свою чергу екс-заступник генерального прокурора України Давід Сакварелідзе навів цифри за 2016 рік, які свідчать, що з 1 тисячі 131 порушених Генпрокуратурою справ до суду дійшли 893 і тільки 227 хабарників засудили. За його словами, відбувається голосно затримання, потім справу затягують і ніхто не сидить.

На думку експертів, для ефективної боротьби з корупцією потрібні - політична воля еліти та закріплення нормативно дієвих інструментів в арсеналі правоохоронних органів.

Показові затримання чиновників-корупціонерів закінчуються поновленням їх на посадах - Касько

Екс-заступник генерального прокурора України Віталій Касько повідомив, що високопосадовці, затримані за корупційні злочини, через певний час повертаються на займані посади.

Про це він заявив в середу під час круглого столу в Укрінформі  на тему: "Проблеми ефективності правоохоронних органів: коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?».

«Огранізація показових затримань, на жаль, стала звичною практикою, коли в ЗМІ показують гарно розкладені стодоларові купюри на підлозі чи на столах, затримання в наручники посадовців певного рівня. Проте проходить певний час і ми з подивом дізнаємось про те, що цей посадовець благополучно повернувся на свою займану посаду», - сказав він.

Касько, як приклад, нагадав про гучне затриманням на хабарі в 622 тисячі гривень голови Держслужби зайнятості України Ярослава Кашуби, якого суд згодом поновив на посаді. За словами екс-заступника генпрокурора, з тим самим «успіхом» прокуратура добилася того, що мер Вишгорода Олексій Момот, якого СБУ затримала за вимагання 1 млн євро хабаря з підприємців за продовження договору на оренду землі і відсутність «проблем» під час будівництва житлового комплексу, по суті не був притягнутий до відповідальності і повернувся до виконання своїх обовязків.

«На жаль, таких прикладів ми можемо приводити дуже багато. Тактика полягає в тому, щоби дочекатись, поки громадський розголос врешті-решт зляже, про справу або про голосне затримання починають забувати і, після цього потихеньку спускають справи на гальма абсолютно різними способами», - зазначив він.

На думку Каська, найбільш поширений спосіб затягування слідства - «зупинення слідства на формальних підставах». Водночас він підкреслив, що в Кримінально-процесуальному кодексі від 2012 року з'явився ще такий інструмент, як направлення справи на повтоний судовий розгляд. «Таких судових розглядів і тіл розгляду справ щодо корупціонерів більш ніж достатньо для того, щоб про справу дуже швидко забули. Аналогічна технологія використовується і у справі так званих «діамантових прокурорів», - запевнив він.

Після Революції гідності не було жодного випадку конфіскації зарубіжних активів корупціонерів - Касько

Екс-заступник генерального прокурора України Віталій Касько заявив, що після Революції гідності не було жодного випадку конфіскації зарубіжних активів топ-корупціонерів.

Про це він заявив в середу під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Проблеми ефективності правоохоронних органів: коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?».

«З часів Революції гідності не має жодного випадку конфіскації зарубіжних активів українських корупціонерів», - сказав він.

За словами Каська, жодне таке кримінальне провадження щодо колишніх топ-посадовців часів Януковича не направлено навіть до суду.

Касько нагадав, що раніше в українській практиці були випадки, коли в Україну повертались виведені за кордон кошти зароблені корупційним шляхом. Для прикладу він пригадав справи Павла Лазаренка (екс-прем'єр-міністр України) та Павла Кудюкина (екс-голова Чорноморського морського пароплавства).

«Тобто це можна робити, і насправді це відбувалося раніше. Проте зараз, на жаль, ця практика по суті вмерла», - підкреслив Касько.

Латвія конфіскувала українських 50 млн євро через незадовільну роботу слідчих органів України - депутат Чумак

Латвія вилучила на користь своєї казни 50 млн євро, які могли бути викрадені з держбюджету України, через погану роботу слідчих органів України.

Таку думку висловив на засіданні круглого столу в Укрінформі на тему: "Проблеми ефективності правоохоронних органів: коли в Україні почнуть саджати корупціонерів?" народний депутат України Віктор Чумак.

"Для Латвії - це не гроші держави України, для суду Латвії - це безхозні гроші, де не можна встановити хазяїна. І це робота прокуратури, це робота слідчих органів, які не змогли найти відповідних доказів, що це є гроші, переведені латвійській або іншій фірмі з України внаслідок корупційних оборудок", - сказав Чумак.

Він зауважив, що якщо Арбузов неодноразово казав, що це не його гроші, то треба було з'ясувати слідчим, з якого офшора вони зайшли до Латвії.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні латвійські ЗМІ повідомили, що в країні триває розслідування у справі про походження грошей, які могли бути викрадені з держбюджету України, а потім легалізовані через латвійські банки. За даними ЗМІ, на сьогоднішній день кількома вердиктами судів у Латвії 50 млн євро вже визнано незаконно придбаними і вилучено на користь латвійської казни.

Зі свого боку, колишній віце-прем'єр Сергій Арбузов заявив, що у нього немає банківських рахунків у Латвії, а інформація ЗМІ про конфіскацію 50 млн євро на його рахунках у цій країні не відповідає дійсності.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-